Денисова печера
Денисова печера  | |
|---|---|
| рос. Денисова | |
 | |
| Характеристики | |
| Довжина | 110 м |
| Висота н. р. м. | 670 ± 1 000 000 000 м |
| Розташування | |
| Країна | Росія |
| Регіон | Алтайський край |
| Карти розташування | |
 
| |
 Денисова печера у Вікісховищі | |
Денисова печера (рос. Денисова) — печера на Алтаї, археологічна пам'ятка в Солонешенському районі, Алтайський край, Росія[1]. Загальна протяжність — 110 м[2]. Глибина печери — N/A м, амплітуда висот — N/A м; загальна площа — 270 м²; об'єм — N/A м³[2]. Печера відноситься до Західноалтайської області Алтайської провінції Алтай-Саянської спелеологічної країни[2]. Кадастровий номер 5123/8440-1. Занесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Місцезнаходження[ред. | ред. код]
Печера розташована на правому борту долини річки Ануй за 4 км від села Чорний Ануй і за 40 км від районного центру Солонешнє Алтайського краю. Висота над рівнем моря становить 670 м, над сучасним рівнем річки — 28 м. Печера горизонтального типу, з широким входом, розташована близько до води — впродовж багатьох тисячоліть служила надійним укриттям для людей і тварин.
Походження назви[ред. | ред. код]
Існують дві версії щодо назви печери. Згідно з першою, наприкінці XVIII століття в печері оселився старець-старообрядник Діонісій, що провадив аскетичний спосіб життя. Згідно з іншою, неподалік печери були угіддя пастуха Дениса, що ховався тут під час негоди.
У корінного населення (алтайці) печера зветься Аю-Таш (Ведмежий камінь).
Історія[ред. | ред. код]
Для археології печера була відкрита в 1977 році Миколою Оводовим, коли було закладено два перші розвідувальні шурфи. З тих років і по теперішній час в печері проводяться археологічні розкопки, зібрано близько 50 000 експонатів які зберігаються в музеях Новосибірська, Бійська, в шкільних музеях Чорного Ануя і Солонешного.
У цій печері вже близько 300 000 років тому почали жити протантропи (Homo Heidelbergensis). При розкопках печери було виявлено більше 20 культурних шарів різних епох. Були знайдені останки неадертальців, знаряддя праці кам'яної доби, залізні знаряддя праці датовані XIV—XV століттями н. е. Виявлені найстародавніші останки людини що жила 42 000 років тому, а також залишки різних тварин, що жили в цій місцевості, зокрема давно вимерлих.
Сенсаційні знахідки[ред. | ред. код]
- Під час польового сезону 2008 року російські археологи під керівництвом акад. А. Дерев'янко та доктора іст. наук М. Шунькова серед інших останків відкопали окамінілу кістку мізинця людини. Подальшій біологічний аналіз знахідки провели вчені німецького інститу еволюційної антропології Товариства Макса Планка (Ляйпціг) під керівництвом докторів Йоганеса Краузе (Johannes Krause) та Сванте Пеебо (Svante Pääbo). Цей інститут спеціалізується на дослідженні неандертальців. Вік знахідки датується 30-48 тисячами років. Молекулярний аналіз виділеної мітохондріальної ДНК показав, що кістка належала гомініду — але ні виду Homo sapiens sapiens (сучасна людина), ні неандертальцям[3]. Істота, котрій належив мізинець (жінка) скоріш за все зовні буле ще менш схожа на сучасну людину ніж неандертальці, бо її геном відрізняється від людського ще більш ніж геном неандертальців. Таким чином було відкрито ще один новий вид чоловікоподібної людини, а також ще одну, донині невідому, гілку людської еволюції (Denisovan).
- Одну з найдревніших прикрас — жіночий браслет — знайдено саме в Денисовій печері. Археологи датують знахідку в 40-50 тис. років.[4]
- Крім того, археологи знайшли в печері фрагменти діадеми з бивня мамонта, якій 45-50 тисяч років.[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Шакир Ю. А. и др., 1989.
- ↑ а б в ИПС «Пещеры».
- ↑ Видання Science опубліковало головні досягнення та провали науки в 2018 році. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 23 грудня 2018.
- ↑ Археологи обнаружили самое древнее ювелирное изделие. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
- ↑ Археологи знайшли діадему з бивня мамонта. Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- (рос.) Маринин А. М. Карст и пещеры Алтая. — Новосибирск : Изд-во НГНИ, 1990. — 148 с.
- (рос.) Чикишев А. Г. Пещеры на территории СССР. — М. : Наука, 1973. — 137 с.
- (рос.) Шакир Ю. А. и др. Перечень классифицированных пещер / сост. Шакир Ю. А. — М. : ЦРИБ «Турист», 1989.
Посилання[ред. | ред. код]
- Информационно-поисковая система «Пещеры» : [рос.] : [арх. 24 серпня 2019 року] // speleoatlas.ru. — Русское географическое общество. — Дата звернення: 24 серпня 2019 року.
- Про Денисову печеру [Архівовано 19 грудня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- The complete mitochondrial DNA genome of an unknown hominin from southern Siberia. — Nature, 24 March 2010 [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Neue Menschenform entdeckt. — Max-Plank-Gesellschaft, 24 März 2010 [Архівовано 28 березня 2010 у Wayback Machine.](нім.)
- Археологи откопали Женщину-Х(рос.)
