Олійник Денис Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Денис Олійник)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Денис Олійник
Особисті дані
Повне ім'я Денис Вікторович Олійник
Народження 16 червня 1987(1987-06-16) (36 років)
  Запоріжжя, Україна
Зріст 178 см
Вага 68 кг
Прізвисько Олень[1]
Громадянство  Україна
Позиція Півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «ЛНЗ»
Номер 16
Юнацькі клуби
до 2000−х
2001—2002
2002—2003
з 2000−х
Україна «Буковина»
Україна «Зміна-Оболонь»
Україна «Київ-Схід»
Україна «Динамо» (К)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004—2008 Україна «Динамо» (К) 3 (1)
2004—2005  Україна «Динамо-3» (К) 17 (1)
2005—2008  Україна «Динамо-2» (К) 53 (13)
2007  Україна «Нафтовик-Укрнафта» 14 (1)
2008  Україна «Арсенал» (К) 16 (5)
2009—2011 Україна «Металіст» 68 (21)
2011—2014 Україна «Дніпро» 37 (9)
2014—2016 Нідерланди «Вітессе» 56 (8)
2016—2017 Німеччина «Дармштадт» 4 (1)
2017 Україна «Десна» 6 (0)
2018 Україна «Геліос» 4 (0)
2018—2022 Фінляндія «Сейняйоен» 94 (23)
2022—2023 Україна «Ворскла» 23 (2)
2023— Україна «ЛНЗ» 20 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002—2003 Україна Україна (U-16) 12 (2)
2003—2004 Україна Україна (U-17) 16 (2)
2004 Україна Україна (U-18) 4 (0)
2005 Україна Україна (U-19) 1 (0)
2006—2008 Україна Україна (U-21) 18 (5)
2010—2015 Україна Україна 12 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 9 квітня 2024.

Дени́с Ві́кторович Олі́йник (нар. 16 червня 1987, Запоріжжя) — український футболіст, півзахисник черкаського «ЛНЗ». У минулому — гравець національної збірної України. Син футболіста Віктора Олійника.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Денис народився у Запоріжжі, де незадовго до цього грав його батько. Почав займатися футболом у Чернівцях, до яких переїхав незабаром після народження. До 13 років ази футболу осягав у СДЮСШ «Буковина», першим тренером був Юрій Крафт, також тренувався під керівництвом Валерія Семенова та Дмитра Гордея[2][3]. Ріс на футболі місцевої «Буковини» (фактично не пропускав жодної домашньої гри), часто бував на тренуваннях команди, їздив із батьком і на виїзні матчі — Віктор Борисович на той час уже був легендою клубу[4]. Потім переїхав до Києва, де грав у ДЮФЛ за місцеві команди «Зміна-Оболонь» та «Київ-Схід». Звідти потрапив до структури київського «Динамо», перший тренер — Віктор Кащей[5].

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Виступав у командах «Динамо-3» (Київ) (2004—2005), «Динамо-2» (Київ) (2005—2008) та «Динамо» (Київ) (2006—2007). За другу, третю та молодіжну команду провів 110 матчів та забив 33 голи. За першу київську команду провів 5 офіційних матчів у всіх турнірах, забив 2 голи. Володар Суперкубку України 2007. У сезонах 2007/08 та 2008/09 для більш інтенсивної ігрової практики побував у орендах в клубах вищого дивізіону «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка) (2007) та «Арсенал» (Київ) (2008).

Денис у складі «Металіста»

У січні 2009 року перейшов у харківський «Металіст». Дебютував у новій команді 18 лютого того ж року у матчі 1/16 фіналу кубка УЄФА проти італійської «Сампдорії», у цьому ж матчі відзначився і дебютним голом, який став єдиним та переможним[6]. В складі харків'ян під керівництвом Мирона Маркевича тричі поспіль ставав бронзовим призером чемпіонату України (2008/09, 2009/10, 2010/11). Двічі поспіль був другим кращим бомбардир команди, поступаючись в гонці голеадорів тільки Жажі Коелью та Марко Девичу.

10 липня 2011 року з'явилась інформація про перехід гравця до клубу «Дніпро» (Дніпропетровськ)[7], сума трансферу склала приблизно 7-10 млн. €[8]. У першому сезоні в складі дніпрян провів 27 матчів (7 голів), проте незабаром через конфлікт із наставником «Дніпра» Хуанде Рамосом кар'єра футболіста пішла на спад. Пробувши ще 2 сезони, став вільним агентом.

Перед сезоном 2014/15[9] підписав угоду з нідерландським клубом «Вітессе» (Арнем)[10]. У першому ж сезоні Денис став стабільним гравцем основного складу, а команда під керівництвом Петера Боша впевнено посіла 5 місце в чемпіонаті та успішно здолала внутрішній плей-офф за місце в Лізі Європи УЄФА. У травні 2016 року залишив арнемський клуб[11], за голландську команду протягом двох сезонів відзначився 10 голами у 61 офіційному поєдинку у всіх турнірах.

Наприкінці літа 2016 року Денис Олійник перейшов до німецького клубу «Дармштадт 98»[12]. Головний тренер не ризикував випускати Дениса в основній команді уже з перших ігор, оскільки необхідна акліматизація гравця в новому колективі й звикання до стилю гри команди. У другій своїй грі за новий клуб, він за 15 хвилин[13] зумів врятувати команду від поразки на своєму полі, забивши вирішального гола на останній доданій хвилині[14]. Проте у чемпіонаті Німеччини зіграв лише 4 матчі, тому що більшу частину сезону пропустив через травму.

5 жовтня 2017 року стало відомо про підписання гравцем контракту з чернігівською «Десною»[15], проте надовго в команді не затримався (8 матчів в усіх турнірах, 1 гол). 15 березня 2018 року Олійник став гравцем харківського «Геліоса»[16], за який по грав менше двох місяців.

У липні 2018 року підписав трудовий договір із фінським клубом «Сейняйоен»[17], за який виступав до 2022 року та провів у їхньому складі понад 100 офіційних матчів в усіх турнірах. У 2021 сезоні разом із командою здобув бронзові нагороди чемпіонату Фінляндії.

Після чого повернувся до України, підписавши контракт із клубом української Прем'єр-ліги «Ворскла» (Полтава)[18], за яку дебютував 23 серпня 2022 року у матчі 1-го туру проти луганської «Зорі» (1:3). У тому ж поєдинку відзначився і дебютним голом, який став єдиним для його команди. Усього в сезоні 2022/23 відіграв за полтавський клуб 23 матчі у Прем'єр-лізі, в яких забив два м'ячі.

26 липня 2023 року перейшов у стан дебютанта Прем'єр-ліги - черкаського «ЛНЗ», а через чотири дні дебютував за нову команду в УПЛ у домашній грі проти одеського «Чорноморця» (0:2). Саме у ворота одеситів 3 грудня того ж року у матчі другого кола чемпіонату забив дебютний гол за «ЛНЗ».

В збірній[ред. | ред. код]

Денис у складі збірної України

Виступав за юнацькі збірні України, у складі яких провів 33 матчі та відзначився 4 голами. У 2004 році — учасник юнацького чемпіонату Європи (U-17). У період 2006—2008 років грав за молодіжну збірну України (18 матчів, 5 голів).

25 травня 2010 року дебютував у складі національної збірної України, вийшовши на заміну у товариській зустрічі проти команди Литви. Загалом за збірну України зіграв 12 матчів із 20 заявлених поєдинків. Результативними діями у плані голів не відзначався, проте записав до свого активу 2 асисти.

Хет-трики[ред. | ред. код]

  • 24 жовтня 2010 року «Іллічівець»«Металіст» (1:4), відзначився на 40-й, 42-й та 71-й хвилині[19].
  • 16 жовтня 2011 року «Оболонь»«Дніпро» (1:4), відзначився на 13-й, 23-й та 86-й хвилині[20].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батько Віктор Олійник, в минулому легендарний гравець чернівецької «Буковини». Хрещений батько Валерій Королянчук, не менш легендарний друг батька[21].

Розлучений. Має доньку і сина, хрещеним батьком дітей є Євген Коноплянка[22].

Статистика по сезонах[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 1 липня 2023 року

Сезон Клуб Чемпіонат Кубок Єврокубки Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
2004—2005 Україна «Динамо-3» (Київ) (ІІ ліга) 17 1 0 0 0 0 17 1
Україна «Динамо-2» (Київ) (І ліга) 1 0 0 0 0 0 1 0
2005—2006 Україна «Динамо-2» (Київ) (І ліга) 22 3 0 0 0 0 22 3
Україна «Динамо» (Київ) (дубль) 13 4 0 0 0 0 13 4
2006—2007 Україна «Динамо-2» (Київ) (І ліга) 24 8 0 0 0 0 24 8
Україна «Динамо» (Київ) (дубль) 17 8 0 0 0 0 17 8
Україна «Динамо» (Київ) 2 0 1 1 0 0 3 1
2007—2008 Україна «Динамо-2» (Київ) (І ліга) 6 2 0 0 0 0 6 2
Україна «Динамо» (Київ) (дубль) 10 7 0 0 0 0 10 7
Україна «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка) 14 1 0 0 0 0 14 1
Україна «Динамо» (Київ) 1 1 1[23] 0 0 0 2 1
2008—2009 Україна «Арсенал» (Київ) 16 5 1 0 0 0 17 5
Україна «Металіст» (Харків) 12 0 2 0 4 1 18 1
2009—2010 Україна «Металіст» (Харків) 29 9 1 0 4 2 34 11
2010—2011 Україна «Металіст» (Харків) 27 12 1 0 9 1 37 13
2011—2012 Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ) 24 7 2 0 1 0 27 7
2012—2013 Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ) 13 2 1 0 1 0 15 2
2013—2014 Україна «Дніпро» (Дніпропетровськ) (дубль) 14 7 0 0 0 0 14 7
2014—2015 Нідерланди «Вітесс» (Арнем) 31 3 2 1 0 0 33 4
2015—2016 Нідерланди «Вітесс» (Арнем) 25 5 1 1 2 0 28 6
2016—2017 Німеччина «Дармштадт 98» 4 1 0 0 0 0 4 1
2017—2018 Україна «Десна» (Чернігів) (І ліга) 6 0 2 1 0 0 8 1
Україна «Геліос» (Харків) (І ліга) 4 0 0 0 0 0 4 0
2018 Фінляндія «Сейняйоен» 13 4 0 0 0 0 13 4
2019 Фінляндія «Сейняйоен» 25 8 5 2 0 0 30 10
2020 Фінляндія «Сейняйоен» 20 2 5 0 0 0 25 2
2021 Фінляндія «Сейняйоен» 26 7 5 2 0 0 31 9
2022 Фінляндія «Сейняйоен» 10 2 7 2 0 0 17 4
2022—2023 Україна «Ворскла» (Полтава) 23 2 0 0 2 0 25 2
2004—т.ч. Всього 449 111 37 10 23 4 509 125

Збірна[ред. | ред. код]

Збірна Рік
Матчі Голи
Україна (U-16) / (U-17) 2002 4 1
2003 16 2
2004 8 1
Україна (U-18) 4 0
Україна (U-19) 2005 1 0
Україна (U-21) 2006 3 2
2007 12 3
2008 3 0
Україна 2010 6 0
2011 3 0
2014 2 0
2015 1 0
Всього 63 9

Матчі за національну збірну України[ред. | ред. код]

Матчі Дениса Олійника за національну збірну України станом на 10 червня 2015 року
# Дата Стадіон Суперники Рахунок Турнір Голи Голи Жовта картка Червона картка Капітан
01. 25.05.2010 Україна «Металіст», Харків Україна Україна — Литва Литва
4-0
Товариський матч
Вийшов на заміну на 55-ій хвилині 55'
02. 29.05.2010 Україна «Арена Львів», Львів Україна Україна — Румунія Румунія
3-2
Товариський матч
Вийшов на заміну на 58-ій хвилині 58'
03. 02.06.2010 Норвегія «Уллевол», Осло Норвегія Норвегія — Україна Україна
0-1
Товариський матч
Вийшов на заміну на 84-ій хвилині 84'
04. 11.08.2010 Україна «Донбас Арена», Донецьк Україна Україна — Нідерланди Нідерланди
1-1
Товариський матч
Вийшов на заміну на 77-ій хвилині 77'Замінений на 89-ій хвилині 89'
05. 08.10.2010 Україна «Динамо», Київ Україна Україна — Канада Канада
2-2
Товариський матч
Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
06. 17.11.2010 Швейцарія «Стад де Женев», Женева Швейцарія Швейцарія — Україна Україна
2-2
Товариський матч
Вийшов на заміну на 74-ій хвилині 74'
07. 09.02.2011 Кіпр Муніципальний стадіон, Паралімні Швеція Швеція — Україна Україна
1-1 (пп. 4-5)
Товариський матч
Замінений на 73-ій хвилині 73'
08. 29.03.2011 Україна «Динамо», Київ Україна Україна — Італія Італія
0-2
Товариський матч
Вийшов на заміну на 76-ій хвилині 76'
09. 01.06.2011 Україна «Динамо», Київ Україна Україна — Узбекистан Узбекистан
2-0
Товариський матч
Замінений на 46-ій хвилині 46'
10. 15.11.2014 Люксембург «Жозі Бартель», Люксембург Люксембург Люксембург — Україна Україна
0-3
Відбірковий матч ЧЄ-2016
Замінений на 85-ій хвилині 85'
11. 18.11.2014 Україна НСК «Олімпійський», Київ Україна Україна — Литва Литва
0-0
Товариський матч
Замінений на 46-ій хвилині 46'
12. 09.06.2015 Австрія «Лінцер», Лінц Грузія Грузія — Україна Україна
1-2
Товариський матч
Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Денис Олейник: «„Сампдорию“ нужно проходить» (ua-football.com, 23 лютого 2009) (рос.)
  2. Відомому буковинському футболісту Денису Олійнику - 35
  3. Денис Олійник Підписав Новий Контракт І Продовжить Кар’єру В Україні
  4. ОЛІЙНИК - перехід в Буковину, тато-легенда і думки про тренерство
  5. Денис Олійник: «Металіст» для мене — ще один крок уперед
  6. "Сампдорія" – "Металіст" – 0:1. Звіт про матч
  7. Олійник перейшов у "Дніпро"
  8. Денис Олійник б'є трансферні рекорди
  9. З Хуанде Рамосом півзахисник відразу не знайшов порозуміння, ставши тягарем для клубу. Іспанського тренера не задовольняли певні нюанси в грі Олійника, а згодом, схоже, Рамос не прибігав до послуг Дениса з принципу… тож перехід до нідерландського «Вітесса» став у цій ситуації ковтком свіжого повітря.
  10. Денис Олійник підписав контракт з арнемським «Вітессом». Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.
  11. Денис Олійник залишає «Вітесс»
  12. Олійник став гравцем Дармштадту
  13. Дармштадт — Хоффенхайм 1:1. Олійник рятує нічию
  14. Ми не вірили до кінця…
  15. Десна підписала Дениса Олійника (укр.). Процитовано 5 жовтня 2017.
  16. Денис Олійник - гравець "Геліоса" | ФК Геліос Харків. gelios.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2018.[недоступне посилання з липня 2019]
  17. Денис Олійник продовжить кар'єру в Фінляндії
  18. Денис Олійник перейшов у Ворсклу
  19. Протокол матчу «Іллічівець» 1:4 «Металіст». УПЛ. 24 жовтня 2010. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 6 березня 2017.
  20. Протокол матчу «Оболонь» 1:4 «Дніпро». УПЛ. 16 жовтня 2011. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 6 березня 2017.
  21. Інтерв'ю Любомира Кузьмяка із Валерієм Королянчуком, екс-нападником Буковини, Чорноморця та ряду ізраїльських клубів
  22. Денис Олейник: «Болею за кума Коноплянку» (рос.)
  23. Суперкубок

Посилання[ред. | ред. код]