Денні Браун (репер)
| Danny Brown | |
|---|---|
 |
|
| Відомості | |
| Повне ім'я | Daniel Sewell |
| Дата народження | 16 березня 1981 (32 роки) |
| Місце народження | Детройт, штат Мічиган |
| Роки творчої діяльності |
2003 — понині |
| Країна |  США |
| Професія | Репер |
| Жанр | Альтернативний хіп-хоп, мідвест-реп |
| Співпраця | Нік Спід, Chip$, Dopehead, Tony Yayo, Das Racist, ASAP Rocky |
| Лейбли | Fool's Gold Records |
| www.itsbruiserbrigade.tumblr.com | |
Денні Браун (справжнє ім'я Деніел С'юелл) (народився 16 березня 1981 р.) — американський незалежний репер. Його альбом 2011 р. XXX отримав схвальні відгуки від музичних критиків та безліч нагород, зокрема перше місце в рейтингу «Альбом року» журналу Spin та звання «Виконавець року» від Metro Times.[1] Браун часто носить взуття Adidas дизайнера Джеремі Скотта й шкіряний жакет від лейблу Fools Gold Records. Свого часу канал MTV назвав його «одним з найнезвичайніших реперів за останні кілька років».[2] Промо-сингл «Grown Up» посів 41-шу сходинку списку найкращих пісень 2012 за версією журналу Rolling Stone.[3]
Зміст |
Біографія [ред.]
1981–2010: Ранні роки, початок кар'єри [ред.]
Репер народився та виріс у Детройті, штат Мічиган.[4] Мати Брауна — афроамериканка, батько — філіппінець. Репер почав римувати у дуже ранньому віці після того, як матір прочитала йому книжки доктора С'юза. На момент появи сина батьку, який працював хаус-діджеєм, було 16 років. Саме він познайомив Денні з музикою, яка звучала під час його виступів, а також з творчістю Роя Еєрса, LL Cool J та A Tribe Called Quest.[5] Браун хотів стати репером з самого дитинства: «У дитсадку я сказав, що я хочу стати репером, проте люди лише сміялися з мене. Вони казали, що це доволі дивна робота».[6] Пізніше виконавець переїхав з району Декстера-Лінвуда до Метро-Детройта.[7]
Браун розпочав свою кар'єру у реп-гурті Rese'vor Dogs, до складу якого увійшли земляки Chip$ і Dopehead. У 2003 р. тріо видало на лейблах Ren-A-Sance Entertainment та F.B.C. Records незалежний альбом Runispokets-N-Dumpemindariva. Влітку 2003 р. їхній сингл Yes потрапив в ефір детройтської радіостанції.[8][6] Через певний час на Денні звернув увагу Тревіс Каммінґс, A&R Roc-A-Fella Records. Браун поїхав до Нью-Йорка для запису на кращих студіях США. Проте співпраця з лейблом не стала тіснішою, Денні повернувся назад до Детройта, де він познайомився з продюсером Ніком Спідом.[5][6]
У 2010 р. Браун затоваришував з Tony Yayo з гурту G-Unit, разом вони записали мікстейп Hawaiian Snow. Унасдідок цього з'явилися чутки про підписання контракту з G-Unit Records. Проте за словами Денні, носіння ним вузьких джинсів не відповідадо іміджу G-Unit, тому 50 Cent відмовився укладати угоду. Після виходу великої кількості мікстейпів вашингтонський лейбл Rappers I Know видав його дебютний альбом The Hybrid.[9]
2011-дотепер [ред.]
У 2011 р. репер став підписантом Fool's Gold Records. Цей лейбл видав другу платівку XXX у вигляді безкоштовного завантаження. На обкладинці присутнє обличчя гуманоїда чи людини з літерами XXX на язиці. Над оформленням працював Даст Ла Рок, дизайнер лейблу. Журнал Spin назвав реліз хіп-хоп альбомом року.[10]
Платівка посіла 19-те місце списку найкращих альбомів 2011 р. за версією Pitchfork Media.[11] Passion of the Weiss назвав реліз 6-им найкращим альбомом року.[12]
У березні 2012 р. розпочалися спільні з Childish Gambino гастролі.[13] Цього ж року Браун з'явився на обкладинці журналу XXL, він увійшов до «Десятки новачків», куди також потрапили Hopsin, French Montana та Machine Gun Kelly.[14] Через свій сайт музикант повідомив, що він виступатиме на 13-му щорічному фестивалі Gathering of the Juggalos. У 2012 р. Браун підписав угоду з Adidas.
Дискографія [ред.]
Незалежні альбоми [ред.]
- The Hybrid (2010)
- XXX (2011)
Міні-альбоми [ред.]
- OD EP (2012)
Спільні релізи [ред.]
- Hawaiian Snow (разом із Tony Yayo) (2010)
- Black and Brown! (разом із Black Milk) (2011)
Мікстейпи [ред.]
- Detroit State of Mind (2007)
- Hot Soup (2008)
- Detroit State of Mind 2 (2008)
- Detroit State of Mind 3 (2009)
- Detroit State of Mind 4 (2010)
- Browntown (2010)
- It's a Art (2010)
- The Hybrid: Cutting Room Floor (2010)
Релізи у складі Bruiser Brigade [ред.]
- Bruiser Brigade EP (2012)
Гостьові появи [ред.]
|
|
Посилання [ред.]
- ↑ MT Staff (January 4, 2012). «Top 10: The Year of Danny Brown». Metro Times. Процитовано 2012-01-04.
- ↑ Rob Markman (August 16, 2011). «Danny Brown Admits Drug Habit, Failed G-Unit Deal». MTV. Процитовано 2012-01-23.
- ↑ http://www.rollingstone.com/music/lists/50-best-songs-of-2012-20121205/danny-brown-grown-up-19691231
- ↑ Jonathan Cunningham (February 16, 2011). «Game Up!». Metro Times. Процитовано 2012-01-04.
- ↑ а б «Danny Brown». AlterEgoManagement. December 3, 2008. Процитовано February 24, 2012.
- ↑ а б в Doug Coombe (December 3, 2008). «Hotshot emcee Danny Brown finds inspiration and repose». Metro Times. Процитовано February 24, 2012.
- ↑ Last.fm Profile — Danny Brown
- ↑ Kelly Frazier (April 14, 2008). «The All-Inclusive Danny Brown Appreciation Post». The Loop Detroit. Процитовано 2012-01-04.
- ↑ Kevin Nottingham (October 2, 2011). «Danny Brown: Discography». www.kevinnottingham.com. Процитовано 2012-01-16.
- ↑ Spin Staff (December 8, 2011). «SPIN's 40 Best Rap Albums of 2011». Spin (magazine). Процитовано 2011-12-28.
- ↑ Pitchfork (December 15, 2011). «Top 50 Albums of 2011». Процитовано 2011-12-28.
- ↑ Evan Nabavian (December 23, 2011). «The Top 50 Albums of 2011». Passion of the Weiss. Процитовано 2012-01-05.
- ↑ Monica Herrera (December 20, 2011). «Danny Brown Plots Next Moves, Calls Mac Miller 'The Worst Guy Around'». Rolling Stone. Процитовано 2012-01-23.
- ↑ «And XXL’s 2012 Freshmen are…». 2DopeBoyz. 2012-02-28. Процитовано 2012-02-28.
