Денотаційна семантика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Денотати́вна сема́нтика — це підхід до формалізації семантики програмних систем за допомогою математичних об'єктів, які описують зміст системи.

Денотаційна семантика виникла в роботах Кристофера Стречи (Christopher Strachey) та Дани Скотт (Dana Scott) на початку 60-х років минулого століття. У їх ранніх роботах денотат (зміст) комп'ютерної системи інтерпретувався функцією яка відображає вхідні дані у вихідні. Пізніше Скотт перейшла до денотативної семантики заснованої на доменах. Опис системи у денотативній семантиці здійснюється за допомогою математичних об'єктів та абстрагований від її реалізації конкретною мовою програмування.

Важливим аспектом денотативної семантики є принцип композиційності, за яким денотат програми будується з денотатів її складових частин за допомогою операції композиції.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Процик Петро Павлович. "Методи та засоби специфікації програмних систем"