День Незалежності Естонії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Парад з нагоди Дня Незалежності на площі Свободи у Таллінні, 24.02.2011

День Незалежності Естонії (ест. Eesti Vabariigi aastapäev) — національне свято Естонії, яке щорічно відзначається 24 лютого на честь проголошення в Таллінні у 1918 році «Маніфесту до всіх народів Естонії». Цього дня зазвичай відбуваються військові паради, урочисті концерти та дипломатичні прийоми.

Історія[ред.ред. код]

День Незалежності визнається найважливішим державним святом. Офіційно встановлене 12 лютого 1919 року, коли Тимчасовий уряд Естонії ухвалив «вважати 24 лютого Днем проголошення Республіки». Тобто, це день, коли була оголошена незалежність в столиці. Окрім 24 лютого в Естонії відзначаються й інші важливі дати в історії Естонії.

28 листопада 1917 року[ред.ред. код]

Парад з нагоди Дня Незалежності, Тарту 24.02.1919. Фото: Eesti Sõjamuuseum

28 листопада 1917 року в замку Тоомпеа зібралась Земська рада Естляндії, яка проголосила себе єдиним і найвищим органом влади в Естляндській губернії і закликала до виборів у Естонські Установчі збори.

23 лютого 1918 року[ред.ред. код]

23 лютого 1918 року в Пярну було проголошено Маніфест до всіх народів Естонії зі змісту якого слідувало, що Естонія є незалежною демократичною державою.

24 лютого 1918 року[ред.ред. код]

24 лютого 1918 року Маніфест до всіх народів Естонії оголошено в столиці республіки — місті Таллінні.

23 червня 1919 року[ред.ред. код]

23 червня 1919 року в Війні за незалежність естонське військо у битві під Винну перемогло німецьку дивізію. Ця подія відзначається в Естонії як День Перемоги.

2 лютого 1920 року[ред.ред. код]

2 лютого 1920 року між Естонською Республікою та Радянською Росією був підписаний Тартуський мирний договір, згідно з яким Естонія вперше в своїй історії стала суб'єктом міжнародного права де-юре.

Святкування Дня Незалежності в Тарту, 24.02.1989 р.

8 травня 1990 року[ред.ред. код]

8 травня 1990 року вважається останнім днем існування Верховної ради Естонії. Цього дня Верховною радою був прийнятий закон «Про Естонську символіку», який визначив державними кольорами Естонії синій, чорний та білий. Також була відновлена дія параграфів 1,2,4,5 і 6 Конституції Естонії 1938 року. Перший з них говорить, що «Естонія — самостійна і незалежна держава, найвища влада в якій належить народу». Запропоновані Москвою спроби зберегти Радянський союз на основі конфедеративної угоди були відкинуті естонським керівництвом.

20 серпня 1991 року[ред.ред. код]

20 серпня 1991 року в Таллінн прибули відділи 76-ї Псковської десантно-штурмової дивізії. Добровольцями була організована охорона Вишгороду в Таллінні (Тоомпеа) і Будинку радіо і телебачення. Народний фронт Естонії на Площі Свободи скликав мітинг, який поставив вимогу відновити незалежність Естонії. Цього ж дня, пізно ввечері — о 23:02, Верховна рада Естонії спільно з керівництвом Конгресу Естонії ухвалила рішення «Про незалежність Естонської держави та утворення Конституційної асамблеї», тим самим проголосивши відновлення незалежності Естонії.