День апостолів Петра і Павла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
День апостолів Петра і Павла
День апостолів Петра і Павла
В. Прушківський. Зустріч ранкової зорі. 1876
Інші назви Петра, Петрів день, Петро-Павло, Петропавлов день, День Петра і Павла
Місце проводи весни
Тип народно-православний
Дата 29 червня (12 липня)
Святкування водили хороводи і гойдалися на гойдалці, спостерігали як «сонце грає»
Традиції вмивалися «петровою водою»

День апостолів Петра і Павла (нар. Петрів день) — християнське свято на честь апостолів Петра та Павла. У народі знаменує закінчення купальських святкувань «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу. Перший зажин озимого жита[1].

Православні християни святкують цей день 12 липня, католики — 29 червня.

Народні назви[ред.ред. код]

У народі свято відоме під назвами: Петрів день[2][3], Пе́тра[1], Петр[3], Петро-Павло[4], Петропавлов день[5], Свято Петра й Павла[6], День Петра і Павла[3].

Слов'янські обряди[ред.ред. код]

Після закінчення Петрового посту 29 червня (12 липня) у народі святкували свято апостолів Петра й Павла — або просто «Пе́тра». До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. На церковну службу йшли з квітами й віночками, окрасою котрих були червоні маки. Ритуальною стравою були, так звані, мандрики. Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву пиріжків у народі пов'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком подавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.

До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.

У Карпатах та Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики, веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд «копання Петра», коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали «стіл» з наїдками. Співали пісень:

А на Петра вода тепла,
Лиш би ся купати,
Ой на Петра личко біле,
Лиш би цілувати!
(За В. Скуратівським)[5]

У деяких регіонах молодь влаштовувала ритуальні гойдалки у лісі чи гаю:

Ой у лісі на кленку, на кленку,
Там повісив той Андрій гойдалку…
(За В. Борисенко)

Втім основний мотив свята становив початок жнив, до яких в Україні приступали після Івана Купала. Та й означені святі за народною уявою були перш за все хліборобними. В одній з народніх колядок святі Апостоли Петро і Павло виступають плугатарями, вони орють поле під осінній засів:

Святий Петро за плугом ходить,
Святий Павло волоньки водить,
А сам Господь-Бог пшеничку сіє,
А святий Ілля заволочує.
(За О. Воропаєм)[1]

У жнива казали, що святі апостоли спостерігали за людьми, а потім, порадившись з Богом, «парували» людей: ледачій дівці — роботящого хлопця, а роботящій — лежня, бо якщо навпаки, то ледарі з голоду помруть. А ще люди вірили, що святий Петро носить ключі від раю і має силу впускати туди благочестивих людей (хто батька і матір шанує, щосуботи купається і поважає святу п'ятницю).

Християнська церква у цей день вшановує святих первоверховних Апостолів Петра й Павла. Це свято було встановлене ще в апостольські часи, перші згадки про нього датовані четвертим століттям. На честь святих, за часів Константина Великого були збудовані перші храми. Окремі поселення згодом були названі на їх честь - Петропавлівка, Петропавловськ тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Воропай О. Звичаї нашого народу. — Мюнхен: Українське видавництво, 1958. — 310 с.
  2. Сапіга В. К. Українські Народні свята та Звичаї. — К.: Т-во «Знання України», 1993. — 112 с. — ISBN 5-7770-0582-9.
  3. Скуратівський В. Т. Дідух. — К.: Освіта, 1995. — 272 с. — ISBN 5-330-02487-0.

Посилання[ред.ред. код]


свято Це незавершена стаття про свято або пам'ятний день.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.