День взяття Бастилії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
День взяття Бастилії, святкування 1878, Клод Моне
Свято Дня взяття Бастилії в Парижі, 2006 р.
Штурм Бастилії
Взяття Бастилії

День взяття Бастилії — французьке національне свято, що відзначається щороку 14 липня. У франції воно має назву La Fête Nationale (Національне Свято), а також le quatorze juillet (чотирнадцяте липня). Свято знаменує щорічні роковини з нагоди взяття Бастилії 14-го липня 1789; роковини штурму фортеці-в'язниці Бастилії є символом єдності сьогоденної нації та примирення усіх французів всередині конституційної монархії, що передувала Першій республіці під час французької революції. Святкування та офіційні церемонії проводяться по всій території Франції. Найстаріший та найбільший парад Європи проводиться вранці 14-го липня на Єлисейських полях у Парижі у присутності Президента республіки, високопосадовців та зарубіжних гостей.

Традиції святкування[ред.ред. код]

Парад відкривають кадети (молодь), за ними крокують інші підрозділи піхоти та моторизовані одиниці у супроводі авіації. Останнім часом на парад традиційно запрошують підрозділи з країн-союзниць Франції. Раніше Президент традиційно давав інтерв'ю засобам масової інформації та обговорював ситуацію в країні, але Ніколя Саркозі, обраний у 2007 році, скасував цю традицію. У Єлисейському палаці Президентом проводиться прийом гостей. 17 стаття Конституції Франції дає президенту право амністувати ув'язнених (переважно винуватців ДТП). У 2007 році президент Саркозі скасував цю традицію.

Історія[ред.ред. код]

Штурм Бастилії[ред.ред. код]

17 травня 1789 року Людовік XVI скликав майновласників для того щоб вислухати їхні скарги. Депутати третьої верстви, що представляли простолюд (двома іншими станами були представники Католицької церкви та дворянства) вирішили відокремитися у Національну Асамблею. 20-го червня депутати третьої верстви захопили залу для гри в теніс та присяглися не відокремлюватись до ухвалення конституції. До них поступово приєднувалися депутати з інших верств; 27-го червня Людовік XVI визнав їх легітимність. 9-го липня асамблею було перейменовано на Народні Установчі збори, розпочинається їх законне функціонування та написання проекту Конституції.

Одразу після звільнення Жака Некера, що відбулося 11-го липня, населення Парижа, побоюючись, що вони та їх представники зазнають нападу королівських військ, розпочало штурм Бастилії (в'язниці-фортеці, де людей було ув'язнено переважно за політичними мотивами) аби захопити велику кількість зброї і набоїв та озброїти народні маси. Крім того, Бастилія символізувала абсолютизм королівської влади та репресії проти усіх незгодних з монаршою владою. Так сталося, що в день липневої облоги 1789 року у в'язниці перебувало лише 7 осіб, ув'язнених не за політичними мотивами.

Коли зрештою натовп, підкріплений бунтівниками з французької гвардії, продемонстрував захисникам фортеці усю серйозність своїх намірів, губернатор де Лоне, командуючий Бастилією, капітулював та відчинив ворота аби запобігти масовій різанині. Однак, ймовірно, через непорозуміння, бій поновився. У результаті бою загинуло 98 атакуючих та лише 1 захисник, але крім того було вбито де Лоне та сім інших захисників.

Взяття Бастилії було скоріше відправним пунктом та символічною перемогою повстання, аніж тактичним здобутком.

4-го серпня, невдовзі після штурму Бастилії, феодалізм було скасовано, а 26-го серпня було проголошено Декларацію Прав Людини та Громадянина.

Джерела[ред.ред. код]