День починається

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
День починається
Le Jour Se Lève
День починається (постер).jpg
Жанр Драма
Режисер Марсель Карне
Сценарист Жак Превер
Жак Віо
У головних
ролях
Жан Габен
Жаклін Лерон
Арлетті
Кінокомпанія Les Films Vog
Sigma
Тривалість  93 хв.
Мова  французька
Країна  Франція Франція
Рік  1939
IMDb ID 0031514

«День почина́ється» (фр. «Le Jour Se Lève») — фільм режисера Марселя Карне, знятий 1939 року у Франції. За жанром кримінальна драма. Визнаний одним з основних прикладів творчого напряму французького кіно, який отримав назву поетичний реалізм [1]. 1952 року фільм потрапив у десятку найкращих картин світового кінематографу за версією британського журналу Sight & Sound [2] [3].

Фільм був заборонений до показу у Франції цензурою режиму Віші. після повторного виходу на екрани 1945 року отримав широке визнання [4].

Сюжет[ред.ред. код]

У багатоквартирному будинку відбувається вбивство. З кімнати мансардного поверху виповзає незнайомець і, скотившись на кілька прольотів униз, затихає. На вимогу прибулої поліції відкрити двері, мешканець — Франсуа (Жан Габен), — з прокльонами випускає кілька куль з пістолета через двері. Квартал блокується жандармами. Трохи пізніше з даху протилежного будинку поліцейські обстрілюють кімнату. У темному спотвореному житлі Франсуа згадує попередні події.

Він — простий робітник ливарного заводу, одного разу знайомиться з симпатичною продавщицею квітів (Жаклін Лерон), до якої відразу відчуває симпатію. У них багато спільного: схожі імена (дівчину звуть Франсуаза), обидва сироти та виросли в притулку. Уже через кілька тижнів їх відносини переростають у дуже близькі. Одночасно Франсуа живе разом з досвідченою та досить вульгарною акторкою на ім'я Клара (Арлетті). Її колишній чоловік — Валентин (Жуль Беррі), дресирувальник циркових собак, загадковим чином пов'язаний з Франсуазою. Франсуа викликає Валентина на розмову, і той зізнається, що він батько Франсуази. Молода людина не вірить циркачу.

Франсуа освідчується в коханні Франсуазі і в той же день оголошує Кларі про розрив відносин. Та приймає це зовні спокійно. Трохи пізніше в квартиру молодої людини вривається Валентин і, не в силах протистояти Франсуа фізично, намагається принизити його морально. Він, явно милуючись собою, повідомляє, що прийшов убити Франсуа, демонструє пістолет. Валентин то трагічно шкодує про минулу молодість, то з брудною іронією двозначно натякає про минуле Франсуази, яка, звичайно, не його дочка. Напруга в кімнаті досягає піку. Франсуа вихоплює пістолет Валентина і стріляє в нього.

Не ризикуючи увірватися в квартиру через двері, поліція посилає двох жандармів на дах з наказом закидати притулок молодої людини гранатами зі сльозогінним газом. Вони не встигають виконати завдання: Франсуа вистрілив собі в серце.


В ролях[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Робота над фільмом[ред.ред. код]

У фільмі є тільки чотири значущих персонажа, і кожен з них доводить свою роль до досконалості. Як і в попередньому фільмі Карне та Превер «Набережна туманів» (1938), в цій картині знявся Жан Габен, який не тільки став провідним французьким актором того періоду, але й майже знаковою фігурою поетичного реалізму. У тому, що робив Габен в цих фільмах було щось подібне до того, що Джеймс Дін і Марлон Брандо запропонували пізніше в американських фільмах: чуттєвість і пристрасність, що лежало за межами прийнятих театральних прийомів [5].

Культурний вплив[ред.ред. код]

1947 року на основі фільму режисер Анатоль Літвак зняв американську версію фільму в стилі нуар під назвою «Довга ніч» (англ. «The Long Night»). Роль Франсуа виконав Генрі Фонда [6].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]