Карл Деніц
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Карл Деніц Karl Dönitz |
||
 |
||
| 4-ий президент Німеччини | ||
|---|---|---|
| Час на посаді: | ||
| 30 квітня 1945 — 23 травня 1945 | ||
| Попередник | Адольф Гітлер (рейхсканцлер) |
|
| Наступник | Теодор Гейсс (ФРН) (Theodor Heuss) Вільгельм Пік (НДР) (Wilhelm Pieck) |
|
|
Грос-адмірал ВМС Німеччини
|
||
| Час на посаді: | ||
| 1943 — 1945 | ||
|
|
||
| Народився | 16 вересня 1891 Ґрюнау (Берлін) |
|
| Помер | 24 грудня 1980 Аумюлє (Гамбург) |
|
Карл Деніц (нім. Karl Dönitz) (16 вересня 1891 — 24 грудня, 1980) — німецький грос-адмірал, командувач ВМС Німеччини під час Другої Світової Війни, президент Німеччини протягом 23 днів після самогубства Адольфа Гітлера в кінці квітня 1945 р.
[ред.] Біографія
Деніц народився у містечку Ґрюнау біля Берліна. У 1911 р. він поступив на службу до німецького флоту (на той час Імперський Німецький Військово-морський Флот) (нім. Kaiserliche Marine). Під час Першої Світової Війни він служив спочатку на надводних кораблях, а пізніше на підводних човнах. Під кінець війни він потрапив у полон до Великобританії — його звільнили тільки по закінченні війни. В міжвоєнний період він залишився у військово-морському флоті і швидко підвищувався в званнях, ставши грос-адміралом, хоча він ніколи не був членом нацистської партії. В складі ВМС він служив командувачем відомства субмарин (нім. Befehlshaber der Unterseeboote, B.d.U) і пізніше Головнокомандуючим Німецького військово-морського Флоту (нім. Oberbefehlshaber der Kriegsmarine).
Під час Другої Світової Війни Карл Деніц ініціював т. зв. «Битву Атлантики» — підводну війну німецьких субмарин проти англійців та американців в Атлантичному океані. Після самогубства Гітлера в кінці квітня 1945 р. Деніц був призначений президентом Німеччини, і як такий виконував свої обов’язки до кінця травня 1945 р. — протягом 23 днів. Після війни Деніц був звинувачений і визнаний винним в "злочинах проти миру" і "військовому злочині". Йому інкримінували порушення правил морської війни, коли за його наказом німецькі підводні човни атакували усі типи кораблів і не допомагали тонучим жертвам потоплень. За вироком Нюрненберзького процесу він відсидів в тюрмі за свої злочини десять років. Після звільнення він оселився в містечку Аумюлє біля Гамбургу. Деніц написав дві книги своїх спогадів про службу в ВМС. Він помер від серцевого нападу в кінці 1980 р.
Багато німців прихильно відносилися до постаті грос-адмірала Деніца з огляду на його роль у врятуванні та евакуації мільйонів німців зі Східної Пруссії ("Операція Ганнібал"). На його похоронах 16 січня 1981 р. були присутні численні німецькі та закордонні морські офіцери.
[ред.] Джерела
 Генерал-фельдмаршали Третього Рейху  |
|
|---|---|
| Генерал-фельдмаршали (нім. Generalfeldmarschall) |
Вернер фон Бломберг · Федор фон Бок · Едуард фон Бем-Ермолі * · Вальтер фон Браухіч · Буш Ернст · Кейтель Вільгельм · Евальд фон Клейст · Гюнтер фон Клюге · Георг фон Кюхлер · Вільгельм Ріттер фон Лееб · Ліст Вільгельм · Еріх фон Манштейн · Модель Вальтер · Паулюс Фрідріх · Вальтер фон Райхенау · Роммель Ервін · Герд фон Рундштедт · Фердинанд Шернер · Максиміліан фон Вейхс · Ервін фон Віцлебен
* почесний фельдмаршал — фельдмаршал Австро-Угорщини, чий чин був підтвердженний Третім Рейхом |
| Генерал-фельдмаршали Люфтваффе (нім. Generalfeldmarschall der Flieger) |
Герінг Герман · Роберт Ріттер фон Грейм · Кессельрінг Альберт · Мільх Ерхард · Вольфрам фон Ріхтгофен · Шперрле Хюґо |
| Грос-адмірали (нім. Großadmiral) |
Деніц Карл · Редер Еріх |
