Дереволаз золотий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дереволаз золотий
Дереволаз золотий
Дереволаз золотий
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Neobatrachia
Родина: Дереволази
Рід: Дереволаз
Вид: Дереволаз золотий
Біноміальна назва
Dendrobates auratus
Girard, 1855
Dendrobates auratus distribution.png
Синоніми
Phyllobates auratus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Dendrobates auratus
ITIS logo.jpg ITIS: 43471
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 43471
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Dendrobates auratus

Дереволаз золотий (Dendrobates auratus) — вид земноводних роду Дереволаз родини Дереволази.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина досягає 2,5—4,2 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Самці характеризуються збільшеними дисками на кінцях другого, третього і четвертого пальців і більш загостреною мордою. Диски відіграють роль присосок, що допомагають при пересуванні по листям і гілкам. Шкірні слизові виділення отруйні.

Основний фон зазвичай чорний, але може бути коричневим або бронзово-зеленим. Плями, що утворюють вигадливий візерунок на спині і верхньому боці кінцівок, можуть бути темно-або світло-зелені, блакитно-зелені, сріблясто-сірі, бронзові або майже білі. Зустрічаються практично чорно-білі особини з дуже незначною присутністю зеленого.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє гірські дощові ліси, практично не злазячи з дерев більшу частину життя. Зустрічається на висоті до 1000 м над рівнем моря. Не здатен стрибати з дерева на дерева. Тому спускається на землю й переходить на інше дерево. Живиться переважно мурахами та іншими безхребетними. Перш за все їсть отруйних комах, завдяки чому у шкірі утворюється та накопичується отрута. У свою чергу на цю жабу полюють отруйні змії, в яких накопичується отрута цих дереволазів.

Під час парування збираються у великі групи. Самиця відкладає яйця, з яких через 10—14 днів з'являються до 4—6 пуголовок. Їх самиця переносить до порожнин між листям брумелій, де утворюється своєрідний басейн. Тут пуголовки ростуть 10—15 тижнів до перетворення на дорослу особину.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає на півдні Нікарагуа, у Коста-Ріці, Панамі, Колумбії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Crother, Brian I., Jeff Boundy, Frank T. Burbrink, et al. / Moriarty, John J., ed. (2008) Scientific and Standard English Names of Amphibians and Reptiles of North America North of Mexico, With Comments Regarding Confidence in Our Understanding, Sixth Ed., Herpetological Circular No. 37