Деревій звичайний
| Деревій звичайний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Achillea millefolium L., 1753 |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Achillea unundata Kondr. | ||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Дереві́й звича́йний (Achillea millefolium) — волосистоопушена трав'яниста рослина з кореневищем, родини Айстрових (Asteraceae).
Інші назви: Деревій тисячолистий, кривавник, серпоріз, маточник тощо. Латинська назва роду походить від імені міфічного героя Ахіллес, який нібито першим використав цю рослину для лікування. Видова назва утворена від грецьких слів, що в перекладі означають «тисяча листків». Українська назва, очевидно, пов'язана з наявністю в рослині дубильних речовин.
Зміст |
[ред.] Загальна характеристика
Багаторічна рослина родини складноцвітих 20-100 см заввишки. Деревій належить до рослин, які утворюють так звані «відьмині кільця». Його кореневища радіусами відходять від материнської рослини і на відстані 15—20 см дають початок новим рослинам. Після відмирання материнської рослини, яка міститься в центрі такого кола, й утворюються ці кільця.
Стебло пряме, ребристе, нерозгалужене, сірувате, рідковолосисте. Листки довгасті або ланцетні, двічі або тричі перисторозсічені з численними супротивними або кососупротивними частками, надрізаними на лінійні або ланцетні гострі часточки.
Світлолюбна рослина. Цвіте з червня по жовтень. Квітки в дрібних кошиках зібрані у густе, верхівкове, щитоподібно-волотисте суцвіття. Кошики (5—7 мм завдовжки, 3—5 мм завширшки) яйцеподібні, рідше кулясті. Листочки обгортки черепичасті, зелені, з бурим або білувато-перетинчастим краєм. Крайові квітки в кошиках (в кількості 5—10) язичкові, з коротким округлим відгином, білі або рожеві, серединні — трубчасті, двостатеві. Тичинок п'ять, зрослих з пиляками, маточка одна, з нижньою зав'яззю, довгим стовпчиком і дволопатевою приймочкою.
Плід — сплющена, сіра, дрібноборозенчаста, довгаста сім'янка (до 2 мм завдовжки) без чубка або коронки.
[ред.] Поширення
У природних умовах на території України деревій звичайний зустрічається практично в усіх районах. Росте у мішаних лісах на галявинах, в чагарниках, на лісокультурних площах, лісосіках, уздовж доріг. Надає перевагу сухим, недостатньо розвинутим типам грунтів.
Запаси сировини значні.
[ред.] Практичне використання
Лікарська, ефіроолійна, косметична, медоносна, кормова й інсектицидна рослина.
[ред.] Медицині
Деревій як цінна лікарська рослина відомий ще з глибокої давнини. У науковій медицині використовують верхівки квітучих рослин — Herba Millefolii, зрідка листки або кошики як кровоспинний засіб, при внутрішніх кровотечах, при хворобах кишково-шлункового тракту, при зовнішніх кровотечах, запальних процесах матки, як протиконвульсивний, апетитний засіб, при порушенні обміну речовин.
У листках і кошиках деревію містяться ефірна олія, вітамін K, сліди алкалоїду ахілеїну, дубильні речовини, смоли, інулін, каротин, вітамін С і фітонциди.
У народній медицині деревій вважається кровоспинним і потогінним засобом; застосовується при туберкульозі легень, виразках і катарі шлунка, нирковокам'яній хворобі, малярії, проносі, геморої, жіночих хворобах, при нічному нетриманні сечі, хворобах печінки, недокрів'ї та головних болях, при простуді, нервових хворобах і гіпертонії. Свіжі молоді листочки розтирають і використовують як кровоспинний засіб при зовнішніх ранах і носових кровотечах. Щойно видавлений сік рослини, змішаний з медом, п'ють для збудження апетиту та поліпшення обміну речовин, при хворобах печінки. Суцвіття застосовують при грижі, листки при корості і лускатому лишаю.
У гомеопатії застосовують есенцію з квітучої рослини. У ветеринарії відваром деревію лікують хвороби шлункового тракту у молодих телят.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Збирають рослину під час цвітіння, зрізуючи верхівки (до 20 см завдовжки) серпами або ножами, при густому стоянні — скошують косами. Сушать на повітрі або на горищах під залізним дахом, розстилаючи тонким шаром на папері або тканині. Пакують сировину в тюки по 50-75 кг, зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях не більше двох років. Заготівля інших видів деревію не допускається.
[ред.] Інші
Ефірна олія деревію світло-жовтого кольору з сильним камфорним запахом, придатна для використання в лікеро-горілчаному виробництві, виноробстві й парфумерії.
Деревій — літній медонос, добре відвідується бджолами, виділяє нектар і дав багато пилку.
На пасовищах добре поїдається вівцями, а домішка деревію в сіні сприяє кращому перетравленню його худобою.
Відвари і настої деревію знешкоджують шкідливих комах (попелиць, мідяниць, трипсів, павутинного кліща).
Культурні декоративні сорти деревію звичайного розводять у квітниках.
[ред.] Інші види
- Деревій голий (Achillea glaberrima Klok.) — ендемічний приазовський вид. Один з найрідкісніших видів світової флори.[1]
- Деревій дрібноквітковий (Achillea micrantha Willd). Відзначається повстистим опушенням і жовтими квітками. Росте у хвойних і мішаних лісах, на піщаних і остепнених площах, світлолюбна рослина. Поширений на півдні Полісся, в лісостеповій і степовій зонах.
- Деревій цілолистий (Achillea ptarmica L.) Відрізняється від попередніх видів майже голими, вузьколанцетними, цілісними листками та більшими кошиками (12-30 мм у діаметрі). Росте у мішаних, частіше заплавних лісах і на лісових луках. Світлолюбна рослина. Поширена переважно в західних районах Полісся.
[ред.] Примітки
- ↑ «Деревій голий» Червона Книга України т.2 1996
[ред.] Див. також
- Деревій щетинистий
- Деревій голий
- Деревій цілолистий
- Деревій благородний
- Деревій паннонський
- Деревій стиснутий
- Деревій хрящуватий
- Список дикорослих корисних рослин України
[ред.] Література
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
[ред.] Джерела
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — Київ: «Урожай», 1979
- Морозюк С. С., Протопопова В. В. Альбом з ботаніки. «Радянська школа», Київ, 1979 (IV кв.)
[ред.] Посилання
- «Деревій звичайний» на сайті Аграрний сектор України