Дерен справжній
| Дерен справжній | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Дерен справжній або кизил справжній (Cornus mas L.) Місцеві назви — кизиль, роговик, дерн.
Зміст |
Морфологічна характеристика [ред.]
Високий (2-5 м) кущ родини деренових або невелике деревце з круглою кроною. Молоді пагони зеленувато-сірі, а старі вкриті сірою тріщинуватою корою. Листки супротивні від яйцеподібних до ланцетних (6-10 см завдовжки), зелені, цілокраї, сидять на коротких черешках, вкритих, як і пластинка, притиснутими волосками. Квітки дрібні (до 10 мм у діаметрі), золотисто-жовті, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. У кожному суцвітті 5-9 квіток, оточених спільною чотирилистою обгорткою. Квітка 4-5-членна, двостатева, тичинок 4-5, маточка одна, зав’язь нижня.
Плід темно-червона (жовта або рожева) соковита кістянка (12-30 мм завдовжки), овальна або грушоподібна. Кісточка тверда, веретеноподібна, майже гладенька.
Відрізняється зимостійкістю, невибагливістю до умов вирощування. Розмножують насінням, відведеннями, зеленими живцями, очкуванням.[1]
Еколого-фізіологічна характеристика [ред.]
Трапляється у підліску листяних і мішаних лісів. Теплолюбна, тіньовитривала рослина.
Зацвітає до розпускання листків у березні — квітні, плоди достигають у серпні — вересні.
Поширений у південно-західній частині Правобережжя, в Карпатах, Закарпатті, в Криму. Райони заготівель — Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області, південні райони Кіровоградської, Одеської, Черкаської областей. Часом утворює суцільні зарості.
Практичне використання [ред.]
Харчова, вітамінозна, медоносна, лікарська, деревинна, танідоносна, фарбувальна, декоративна рослина.
Плоди мають приємний кисло-солодкий смак. Плоди вживаються в їжу свіжими або йдуть на переробку. У різних галузях харчової промисловості плоди застосовують для приготування соків, сиропів, екстрактів, компотів, вина (які відзначаються своєрідним смаком і ароматом), наливок, настойок, варення, джемів, мармеладу, використовують як начинку для цукерок, зефір, пастилу. На Кавказі з дерену готують лаваш, який є добрим протицинготним і дієтичним засобом. Свіжі й висушені плоди використовують як приправу до м’ясник і рибних страв.
Високі смакові якості дерену зумовлені наявністю в них цукрів (8-9 %), яблучної, лимонної та янтарної кислот (2-2,5 %), дубильних і пектинових речовин, ефірних олій, вітаміну С (близько 55 мг%).
Кісточки дерену містять олію (до 34 %). Прожарені кісточки використовують як сурогат кави, а листки — як сурогат чаю.
Дерен звичайний — дуже добрий ранньовесняний медонос і пилконос. У сприятливу погоду бджоли активно збирають з нього нектар, пилок і клей протягом 812 днів.
У народній медицині дерен використовують для підвищення апетиту, як протигарячковий засіб, сухі плоди — при шлунково-кишкових і простудних захворюваннях. У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої кори.
Деревина дерену тверда, дуже гарна, з світло-червоною заболонню і бурим ядром. Прекрасно полірується, високо ціниться як матеріал для столярних і токарних виробів (може замінити самшит).
Кора і листки дерену містять таніди (7-15 %), якими можна фарбувати шкіру в жовтий колір. Таніди дерену придатні для дублення товстих шкур.
Дерен добре витримує стрижку, має такі декоративні форми: пірамідальну, золотисту й сріблясто-плямисту. Рекомендується в озелененні для створення невеликих груп і живоплотів. Дерен — цінна ґрунтозахисна порода в прибалкових лісомеліоративних насадженнях, яка, швидко розмножуючись кореневими паростками, закріплює ґрунт.
Ботанічним садом АН УРСР були отримані цінні форми кизилу, перспективні для промислової культури (9-11, 9-15-1, 171, 422, 525 та ін).[1]
Збирання, переробка та зберігання [ред.]
Збирають плоди у стадії повної стиглості, обережно складають у невеликі кошики (6-8 кг) і зразу ж відправляють на пункти переробки.
Для варення і тривалого транспортування рекомендують збирати плоди на початку стиглості. Зібрані плоди сортують, зберігають при температурі 0-1° до семи днів.
Галерея [ред.]
-
-
Цвітіння дерену
-
Цвітіння дерену
-
Макрозйомка суцвіття
-
Плоди дерену
-
Плоди дерену на долоні
-
Зібрані плоди
Примітки [ред.]
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
Джерела [ред.]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Дерен справжній |
