Держава Кадамба
| Держава Кадамба | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Банавасі | |||
| Мови | Каннада санскрит | |||
| Релігії | Шиваїзм джайнізм | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Історія | ||||
| - Заснування | 345 | |||
| - Повалення | 540 | |||
| ||||
Держава Кадамба (ಕದಂಬರು; 345—540 роки) — держава у південній Індії зі столицею в Халсі (сучасне Банавасі), яка прийшла на зміну державі Паллавів. Керувалася правителями з титулром дхармамагараджа. Була знищена імперією Чалук'я.
Історія[ред. | ред. код]
Засновником держави виступив брахман на ім'я Маюрашарман, який за деякими відомостями походив з племені кадамбів. За іншою версією — Кадамба є назвою якоїсь місцини. Спочатку Маюрашарман та його наступники були васалами Паллавів й мали невеличке князівство. Їм було доручено захищати кордони від Вакатаків. Втім війни були здебільшого невдалими. Лише після занепаду останніх у Кадамбів з'явилася можливість розширювати володіння на північ.
Першим визначним володарем цієї династії став Какуштха-варман, який у 430-х роках зумів суттєво розширити свої володіння. Ймовірно в цей час прийнято титул дхармамахараджа, яке перейнято від Сатаваханів. Втім найбільшого успіху досяг Раві-варман, який переніс столицю до Халсі, завдав остаточного удару по Вакатакам, переміг війська Гангів та Паллавів. В результаті держава розширилася до річки Нармада (на північ) й охоплювала територію сучасного Карнатака.
Після смерті останнього у 519 році внаслідок боротьби за трон Кадамби підупали. Цією обставиною скористалися Чалук'ї, чиї правителі Пулакешин I та Пулакешин II завдали поразки Камамбам, з півдня атакували Ганги, які захопили південну частину держави. У 540 році державу Кадамба було знищено.
Деякі гілки династії правили в окремих частинах південного Індостану до кінця XIII ст., перебуваючи у васалах Західних Чалук'їв, Чола, Хойсалів.
Адміністрація[ред. | ред. код]
В державному устрої наслідували Сатаваханам й Вакатакам. Адміністративний устрій поділявся на мандали (провінції), які складалися з вішаясів (районів)
Разом з тим за Кадамбів державна служба набула чіткості та стрункості. найважливішими були посади прадхана (першого міністра), маневергада (намісника держави), від'яврідхасів (старійшин), сарвакар'якарта (головний секретар).
Культура[ред. | ред. код]
Кадамби стали першими володарями за яких мова каннада стал другою офіційною (поряд із санскритом). Двір Кадамбів залучав численних поетів, художників, скульпторів, які здебільшого творили в релігійному напрямку.
Вони багато уваги приділяли розбудові храмів. При цьому покровительствували індуїзму та джайнізму. Архітектурний стиль часів Кадамбів знаходився під впливом Паллавів. Особливістю є наявність шікари (піраміди, що східчасто збільшується, без особливих прикрас, лише на самому верху). Яскравим представником цього є храм Мадхукешвара. Стиль Кадамби в свою чергу вплинув на пізніші архітектури Чалук'я та Хойсалів.
Джерела[ред. | ред. код]
- Chopra P.N., Ravindran T.K., Subrahmanian N. (2003), History of South India (Ancient, Medieval and Modern), Part 1, Chand publications, New Delhi ISBN 81-219-0153-7
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Держава Кадамба |