Держава Пандья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Держава Пандья
Династія Паллавів Flag
490-ті – 1345

Прапор Держава Пандья

Прапор

Розташування Держава Пандья
Держава Пандья
Столиця Мадурай
Коркай
Мови тамільська
Релігії індуїзм
джайнізм
Форма правління монархія
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано 490-ті
 - Ліквідовано 1345
Сьогодні є частиною Індія Індія
Шрі-Ланка Шрі-Ланка

Держава Пандья (பாண்டியர்கள்; приблизно 490-ті—1345 роки) — середньовічна держава на півдні Індостану зі столицею в Мадураї, яка вела тривалі війні з державами Чера, Паллавів, Чола, Кадамбів за панування над півднем сучасної Індії. У X ст. була підкорена державою Чола. Проте вже у середині XIII ст. здобула незалежність. Остаточно знищена мусульманами, які 1330-х роках заснували Мадурайський султанат.

Історія[ред.ред. код]

Було утворено племена дравідської групи на півдні півострова Індостан. Перші згадки про державу Пандья присутня у творі Мегасфена (300 рік до н. е.). В ній йдеться, що Пандья керувалася жінками. Також про Пандью розповідається в Артхашастрі. В одном зі своїх наказів Ашока згадує Пандью в якості незалежної держави. Кхаравела, володар Калінги (сучасник Пуш'ямітри Шунги), розповідає про підкорення Пандьї. Це відбулося приблизно у 170-ті роки до н. е.

У II ст. до н. е. володарі Пандьї визнали себе васалами Чола. Втім ця залежність залишалася більш формальною. Магараджи продовжили розвивати торгівлю, вели активну дипломатичну діяльність. У 20 році до н. е. відправлено посольство до римського імператора Октавіана Августа

У III ст. н. е. Пандья здобула повну незалежність, нанесла поразку в союзі із Черою. В цей час Пандья охоплювала теперішні округи Мадурай, Рамнад та Тінневеллі, а також південні частини Траванкура. Мадура або Мадурай (південна Матхура) було столицею держави. Головними торгівельними стають Коркай (в районі Тінневеллі) та Кайал.

Найбільшої ваги держава набуває у VI ст. Підвалини її могутності було закладено правителем Кадунгоном, що володарював у 560–590 роках. Згодом майже увесь південь опинився в руках магараджів Падьї. Було укладено мирну угоду із Паллавами, в результаті чого кордоном стала ріка Кавері. Втім протягом 670-х роках довелося вести запеклі війни з Паллавами, що значно послабило Пандью. наприкінці IX ст. починаєтсья поступовий занепад. В цей час посилюється держава Чола. Спроби магараджі Парантаки Віранараяни створили коаліцію проти Чола виявилася невдалою. Вже його спадкоємець Мара-варман Раджасімха II зазнав поразки у 910-х роках. Держава Пандья знову була підкорена Чолою.

Протягом X–XII ст. представники поваленої династії Пандьї намагалися скинути ярмо Чола, проте невдало. Їхня влада була суттєво обмежена. Лише з початком занепаду Чола з'явилися можливість відродити незалежність. Новий підйом Пандьї пов'язаний з правлінням Джата-вармана Куласекхара (1190—1216). Його справу продовжив Мара-вармані Сундарі Пандья I, який завдав першого суттєвого удару чоланській державі. Наступний правитель Джата-вармана Сундара, який протягом 1250—1260-х років повалив Чолу, підкорив значну частину південного Індостану, а також північ Шрі-Ланки. Цей період вважається «золотим часом».

Піднесення тривало до 1311 року, коли на південь вдерлися війська Делійського султанату на чолі з маліком Кафуром, який скористався боротьбою за трон всередині Пандья. Ще раніше мусулмьани завдали поразки Хойсалам, а потім при їх підтримці напав на Пандью. Остання у битві при Мадурі зазнала цілковитої поразки, а столицю було пограбовано. Після цього починаєтсья занепад держави. Остаточно вона була знищена мусульманськими загонами на чолі із Джала-уд-діном Ахсан-ханом у 1330-х роках. Останній магараджахіраджа Віра Пандья IV загинув у 1345 році.

Джерела[ред.ред. код]

  • Shaffer, Lynda (1996). Maritime Southeast Asia to 1500 (Sources and Studies in World History). Armonk, N.Y: M.E. Sharpe. ISBN 1-56324-144-7.
  • Nilakanda Shasthri: The Pandyan Kingdom — Early Times to The Sixteenth Century. Swati, Chennai, 1975