Держава Хойсалів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Держава Хойсалів
1026 – 1346
Розташування Держава Хойсалів
Держава Хойсалів.
Столиця Белпур
Дварасамудра
Мови каннада
Релігії індуїзм
джайнізм
Форма правління монархія
магараджахіраджа Нріпакама II
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано 1026
 - Ліквідовано 1346
Сьогодні є частиною Індія Індія

Держава Хойсалів (ಹೊಯ್ಸಳ ಸಾಮ್ರಾಜ್ಯ; 1026 —1346 роки) — держава на півдні Індостану зі столицями у Белпурі та Дварасамудрі, яка прийшла на зміну державі Західних Чалук'їв. Розквіт держави припадає на 1220—1290-х роки. У 1311 році її володарі вимушені були визнати себе данниками делійських султанів з династії Хілджі, а до 1346 року державу Хойсалів поглинула Віджаянагарська імперія.

Історія[ред.ред. код]

Перші володіння предки Хойсалів отримали ще у середині X століття. Відомо, що у 950 році Арекалла Хойсала отримав намісництво (ганда) у Малепоралі. Поступово родина набирала силу. Втім лише за правління пермаді Нріпаками II були визнані окремою державою зі столицею в Белпурі (сучасний Белур, західніше Бангалора). Тоді ж визнали себе данниками держави Західних Чалук'їв. Правители з роду Хойсалів активно допомогали Західним Чалук'ям у боротьбі з імперією Чола.

Хойсали отримали незалежність приблизно у 1110 році. Новою столицею стає Дварасамудра (пізніше — Дорасамудра, зараз — Халебід). За правління Віра Балала II (1172–1215) війська Хойсалів завдали поразки залишкам держави західних Чалук'їв та Пандьям. В цей час ця держава перетворюється на домінуючу силу у всій Південній Індії. Скориставшись ослабленням Чолів, він закріпився навіть у самому центрі сучасного Тамілнада біля Шріранчама.

У 1220—1290-х роках продовжується підйом держави Хойсалів. В цей час набуває розвиток архітектура та мистецтво. З кінця 1290-х років починається поступовий занепад. Він був викликаний як економічними причинами — встановлення монополії арабських купців, так і війнами з Сеунами та державою Пандья. У 1310 і 1327 роках Хойсали були розгромлені військами Делійського султанату (у 1311 визнали себе його данниками), але династія продовжувала правити у своєму традиційному районі. Остаточно вона була повалена володарями Віджаянагара та султанами Мадурая у 1343–1346 роках.

Культура[ред.ред. код]

Архітектура[ред.ред. код]

Хойсали приділяли велику увагу зведеню численних храмів. Їхній стиль зазнав впливу архітектури Західних Чалук'їв та так званного Карнатського дравидського стилю. Особливістю архітектури Хойсалів є наявність вишуканих дрібничок та деталей, висока майстерність у створенні оздоблення скульптур, що прикрашали храми. При цьому часто використовувався мильний камінь (талькохлорит).

Храм Амрутешвара в Амрутхапурі

Більшість храмів було зведено у столицях держави. Найзначнішими є храми Ченнакешава у Белпурі, Хойсалешвара у Дорасамудрі, Ченнакешава у Соматхапурі, Ішвара в Арсікері, Амрутешвара в Амрутхапурі, Віра Нараяна у Белаваді, Лакшмінарасімха у Нугехаллі, Лакшмінараяна в Хосахолалу, Ченнакешава в Аралагуппі, Букешвара у Коравангалі, Лакшмінарасімха у Харанхаллі, Нагешвара-Ченнакешава у Мозалі, Малікарджуна у Басаралу. Більшість з них прикращена горизонтальними фризами та барельєфами.

Література[ред.ред. код]

Період Хойсалів є часом розквіту поезії та творів мовою каннада. Правителі підтримували поширення цієї мови, хоча ще використовувався санскрит. найвідомішими поетами та письменниками цього часу були Джанна, Рудрабхатта, Харіхара, Рагхаванка. В цей же час філософ Мадгвачарья санскритом склав численні коментарі до Брахма-сутри, Бхагавад-гіти, а також до основних Упанішад.

Володарі[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Kamath, Suryanath U. (2001). A concise history of Karnataka : from pre-historic times to the present. Bangalore: Jupiter books. LCCN 80905179
  • Chopra, Ravindran, Subrahmanian, P.N., T.K., N (2003). History of South India (Ancient, Medieval and Modern) Part 1. New Delhi: Chand Publications. ISBN 81-219-0153-7.