Державна зрада
| Державна зрада | |
|---|---|
| Загальна характеристика | |
| Номер розділу | I |
| Злочин проти | основ національної безпеки України |
| Номер статті | 111 |
| Кримінальне покарання | |
| види і термін покарань | від 10 до 15 років ПВ |
Держа́вна зра́да — діяння, умисно вчинене громадянином на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці держави: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти держави.
|
|||||
Зміст |
Родовий обєкт цього злочину [ред.]
Злочини проти основ національної безпеки України
Безпосередній об'єкт цього злочину [ред.]
— зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.
Видовий обєкт цього злочину [ред.]
зовнішня та внутрішня безпеки України
Предметом [ред.]
злочину передбаченого ст. 111 злочин КК України є відомості, що становлять державну таємницю
3 Форми обєктивної сторони [ред.]
Перша форма державної зради [ред.]
Перехід на бік ворога полягає в наданні безпосередньої допомоги державі, з якою Україна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту.
Форми такого переходу можуть бути різними:
перехід до ворога через лінію фронту;
вступ до армії ворожої держави;
участь за її завданням у бойових діях проти України;
надання різної допомоги агентам такої держави та ін.
Перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги такій державі або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід).
У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину — в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту
Друга форма державної зради [ред.]
Шпигунство — — це передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю .
Третя форма [ред.]
надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа — за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Допомога в проведенні підривної діяльності може виявлятися в сприянні резидентам (таємним представникам іноземних розвідок), укриття розвідника або його спорядження, вербування агентів для проведення підривної діяльності проти України тощо. Цією формою охоплюються і випадки, коли особа за завданням іноземних держав або їх представників організовує (або вчинює) на шкоду Україні будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). У таких випадках відповідальність повинна наставати за сукупністю злочинів (наприклад, за статтями 111 і 113 КК.[1]
Суб'єкт [ред.]
Суб'єкт злочину спеціальний (див. ч. 2 ст. 18 КК України) — ним може бути тільки громадянин України, який досяг до вчинення злочину шістнадцяти років.
Суб'єктивна сторона [ред.]
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується виною в формі прямого умислу: за якого особа усвідомлює, що її діяння вчинюються на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України і бажає їх здійснити. Мотиви можуть бути різними (ненависть до України, користь та ін.), але на кваліфікацію це не впливає.
Обов'язковими умовами звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 111 є наявність трьох обставин: 1) отримання громадянином України злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації, їх представників; 2) невчинення жодних дій на виконання цього завдання; 3) добровільна заява органам державної влади про свій зв'язок з ними і про отримане завдання. Відсутність хоча б однієї з цих обставин виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідальність за злочин: [ред.]
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 111 — позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
