Державна зрада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Злочин (КК України)
Державна зрада
Загальна характеристика
Номер розділу I
Злочин проти основ національної
безпеки України
Номер статті 111
Кримінальне покарання
види і термін покарань від 12 до 15 років ПВ

Держа́вна зра́да — діяння, умисно вчинене громадянином на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці держави: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації (спецслужбі) або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти держави.

Об'єкти державної зради[ред.ред. код]

Родовий об'єкт цього злочину — злочини проти основ національної безпеки України.

Безпосередній об'єкт цього злочину — зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.

Видовий об'єкт цього злочину — зовнішня та внутрішня безпеки України.

Предмет державної зради[ред.ред. код]

Відомості, що становлять державну таємницю (передбачено ст. 111 КК України).

3 Форми об'єктивної сторони[ред.ред. код]

Перша форма державної зради[ред.ред. код]

Перехід на бік ворога полягає в наданні безпосередньої допомоги державі, з якою Україна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту.

Форми такого переходу можуть бути різними:

  • перехід до ворога через лінію фронту;
  • вступ до армії ворожої держави;
  • участь за її завданням у бойових діях проти України;
  • надання різної допомоги агентам такої держави та ін..

Перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги такій дер­жаві або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід).

У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, ко­ли особа почала надавати допомогу ворогові.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину — в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту

Друга форма державної зради[ред.ред. код]

Шпигунство — це передача або збиран­ня з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представ­никам відомостей, що становлять державну таємницю.

Третя форма[ред.ред. код]

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам до­помоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа — за завданням іноземної держа­ви чи з власної ініціативи. Допомога в проведенні підривної діяльності мо­же виявлятися в сприянні резидентам (таємним представникам іноземних розвідок), укриття розвідника або його спорядження, вербування агентів для проведення підривної діяльності проти України тощо. Цією формою охоп­люються і випадки, коли особа за завданням іноземних держав або їх пред­ставників організовує (або вчинює) на шкоду Україні будь-який інший зло­чин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, пося­гання на життя державного чи громадського діяча). У таких випадках відповідальність повинна наставати за сукупністю злочинів (наприклад, за статтями 111 і 113 КК.[1]

Суб'єкт[ред.ред. код]

Суб'єкт злочину спеціальний (див. ч. 2 ст. 18 КК України) — ним може бути тільки громадянин України, який досяг до вчинення злочину шістнадцяти років.[2]

Суб'єктивна сторона[ред.ред. код]

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується виною в формі прямого умислу: за якого особа усвідомлює, що її діяння вчинюються на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України і бажає їх здійснити. Мотиви можуть бути різними (ненависть до України, користь та ін.), але на кваліфікацію це не впливає.

Обов'язковими умовами звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 111 є наявність трьох обставин:

1) отримання громадянином України злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації, їх представників;

2) не вчинення жодних дій на виконання цього завдання;

3) добровільна заява органам державної влади про свій зв'язок з ними і про отримане завдання. Відсутність хоча б однієї з цих обставин виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідальність за злочин[ред.ред. код]

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 111 — позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]