Державна таємниця України

Див. також: Класифікована інформація (держави НАТО)

Державна таємниця в Україні (або ще секретна інформація, скор. ДТ) — вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці та які визнані у порядку, встановленому Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою .

Національні особливості ДТ в Україні

В Україні підхід до визначення ДТ багато в чому схожий до радянського — об'єктивною причиною для цього був розпад СРСР і перехід частини його державних секретів до незалежної України. Інформацію з обмеженим доступом віднесену до ДТ в Україні можна співставити з трьома вищими рівнями класифікації чутливої інформації (згідно з національним законодавством держав-учасниць НАТО).

Характерно для законодавства держав-учасниць НАТО є те, що в ньому на відміну від законодавства України немає розподілу інформації з обмеженим доступом на державну таємницю та іншу передбачену законом таємницю — там існує єдина класифікація чутливої інформації (аналог інформації з обмеженим доступом) з відповідними грифами обмеження доступу до неї.

Нормативне регулювання ДТ

Основним документом щодо охорони ДТ в Україні є Закон України «Про державну таємницю».

Безпосередній порядок забезпечення захисту ДТ визначається рядом постанов КМУ.

Віднесення І. до ДТ

Інф., що відноситься до ДТ

Інф., яка відноситься до ДТ публікується в Зводі відомостей, що становлять державну таємницю.

Інф., що не може бути ДТ

Не відноситься до державної таємниці інформація:

• про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;
• про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
• про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
• про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;
• про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
• інша інформація, яка відповідно до законів та міжнародних договорів не може бути засекречена .

Грифи обмеження доступу до ДТ

Обмеження доступу до ДТ здійснюється шляхом надання відповідного грифу обмеження доступу матеріальному носієві інформації, що становить ДТ.

Є такі грифи обмеження доступу:

• Таємно;
• Цілком таємно;
• Особливої важливості.

Порядок віднесення інформації до ДТ

Віднесення інформації до державної таємниці здійснюється державними експертами з питань таємниць. Інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена така інформація, чи зміни до нього.

Охорона ДТ

Система охорони державної таємниці

С-ма ОДТ України триланкова, до неї входять такі основні суб'єкти:

1. Вищі органи державної влади (визначення політики ОДТ та напрямків її реалізації, координація дій):
   • Президент України;
   • Рада національної безпеки і оборони України при Президентові України;
   • Верховна Рада України;
   • Кабінет міністрів України
2. Центральні ОДВ:
   • Міністерства та відомства — галузева ОДТ.
     • Служба безпеки України — спеціально уповноважений орган в галузі ОДТ.
3. Місцевий рівень (виконання політики ОДТ):
   • Місцеві органи ДВ та місцевого самоврядування
   • Режимно-секретні органи об'єктів інформаційної діяльності, на яких обробляється ДТ.

Відповідальність за розголошення ДТ

Розголошення державної таємниці переслідується за законодавством ,

Див. також

• Інформація (правознавство)
• Режим секретності