Державне античне зібрання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 48°08′42″ пн. ш. 11°33′53″ сх. д. / 48.14500° пн. ш. 11.56472° сх. д. / 48.14500; 11.56472

Державне античне зібрання
Staatliche Antikensammlungen in München.jpg
Засновано
Розташування Königsplatz
80333 München

Державне античне зібрання в Мюнхені (колишній Музей античного мистецтва малих форм) - одна з найбільших колекцій стародавнього грецького, римського та етруського мистецтва в Німеччині.

Будівництво[ред.ред. код]

Чаша Ексекія «Діоніс» (бл. 530 р. до н.е.)

Будівля Античного зібрання на площі Кенігсплац (Königsplatz) в Мюнхені побудована в 1838-1848 роках за наказом баварського короля Людвіга I в стилі коринфського храму архітектором Фрідріхом Цібландом. У 1869-1872 роках в будівлі знаходився королівський Антикваріум, а з 1898 по 1912 роки в ньому також знаходилася експозиція мюнхенського Сецессіону. З 1919 року в будинку знаходилася Нова державна галерея. Зруйнована під час Другої світової війни будівля було відновлена і відкрилася в 1967 році як Античне зібрання.

Основу колекції становить зібрання античності Віттельсбахів, зокрема короля Людвіга I. В 1831 році агент короля Мартін фон Вагнер купує колекцію кераміки, знайдену на розкопках у етруському місті Вульчі, а агент Фрідріх фон Тірш купує на аукціоні твори мистецтва зі спадщини Люсьєна Бонапарта. Король Людвіг I також придбав колекцію золотих виробів Кароліни Мюрат, твори з бронзи етрусків, знайдені на розкопках у Перуджі, а також грецьку теракоту з нижньої Італії. Після смерті короля в 1868 році його колекція була об'єднана з колекцією античності Віттельсбахів, початок якій поклав герцог Альбрехт V. До 1872 року експозиція розміщувалася в Антикваріумі в резиденції і галереях парку Хофгартена, а пізніше в цокольному поверсі «Нової пінакотеки».

Пізніше фонди музею збагатилися експонатами зі спадщини приватних колекціонерів, зокрема Пауля Арндта (1908), Джеймса Леба (1933 р.) і Ганса фон Шена (1964 р.). Ці відомі колекції містили крім античної кераміки експонати давнини невеликого формату, твори художнього скла і бронзового литва, а також вироби з теракоти і золота. Найбільше під час Другої світової війни постраждала колекція етруської кераміки, що знаходилася на складі в зруйнованій Новій Пінакотеці.

Колекція[ред.ред. код]

В експозиції музею знаходяться грецькі вази і кераміка, а також вироби з бронзи, золота, скла і теракоти. Представлено всі епохи греко-римського періоду, від мікенської кераміки, що датується XIII ст. до н. е., ваз епохи геометрики (бл. 900-700 рр.. до н. е.), архаїчного періоду (бл. 700-480 до н. е.) і класичного періоду (бл. 500/480 - до 323 н. е.) і до елліністичної кераміки (323-146 до н. е.), етрусків та Стародавнього Риму.

Кельнський кубок-діатрета (бл. 400 р. н. е.)

Зібрання грецьких ваз музею — одне з найзначніших у світі, в ньому знаходяться твори кераміки відомих грецьких вазописців і гончарів: Амасіса, Ексекія, Архікла, Глаукіта, вазописця «Пентесілеї», Андокіда, Ольтоса, Клеофона, Фінтія, Ефрона, Ефіміда, Епіктета, вазописця Пана, Берлінського майстра, Гієрона, Макрона, Дуріса, Вазописця Брига, Ахелооса і Лідоса.

На кельнському кубку-діатреті (бл. 400 р. н. е.), подарованому містом Кельном королю Людвігу I на знак подяки за внесок у завершення будівництва Кельнського собору, красується напис латиною: «BIBE MULTIS ANNIS» ( «Пий ще багато років»).

Найвідоміші експонати серед давніх прикрас - грецько-італійський золотий вінок із Арменто, що датується 4 століттям до н. е., а також грецькі сережки, золоті ланцюжки та інші прикраси того ж періоду.

Фонди Античного зібрання доповнюють стародавні скульптури, розміщені в мюнхенській Гліптотеці. Твори греко-римського мистецтва, що виникли в Єгипті після його завоювання еллінами, знаходиться в Музеї єгипетського мистецтва.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]