Державний тероризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Державний тероризм — це терор з боку влади, що не має законодавчого або судового забезпечення, та може практикуватись державними силовими структурами як всередині держави (проти внутрішніх ворогів), так і за її кордонами — аж до проведення спеціальних операцій проти інших держав.

Державний тероризм був присутній в Україні в 2013-2014 рр, за часів президентства Віктора Януковича.

На відміну від терору (при застосуванні всередині держави) або війни (при застосуванні проти інших держав) участь державних силових структур в акціях державного тероризму старанно приховується. Наймасштабніші прояви державного тероризму: бомбування території Ічкерії (Чечні) в 1994 році літаками «невідомої держави», штурм Грозного «невідомими танковими підрозділами».

Як державний тероризм кваліфікуються також дії, направлені проти громадян, організацій або інших держав, які відкрито проводяться державою або її представниками, але справжня мета цих дій старанно приховується (в тому числі так звані «недружні дії»). До подібних дій здебільшого вдаються нестабільні режими з низьким рівнем легітимності влади, що не можуть підтримувати стійкість системи економічними і політичними методами, або стабільні режими — в випадках, коли їх політичні системи ізольовані від усього світу[1]. Зокрема, під це визначення підпадають заходи з встановлення новорічної ялинки в Києві під час Євромайдану, яке завершилось жорстоким побиттям студентів.

Відрізняють також тероризм, що підтримується державою — коли держава сама не бере участь в тероризмі, але фінансує і підтримує терористичні угруповання, як то було при вторгненні бойовиків у Дагестан і вибухах будинків в 1999 році.

Женевська декларація про тероризм[ред.ред. код]

Женевська конференція з питання тероризму 1987 року прийняла декларацію, яка визначає як державний тероризм наступні явища:

  • Практики поліцейської держави, спрямовані проти своїх громадян: спостереження, розгін зборів, контроль за новинами, побиття, тортури, помилкові арешти, масові арешти, фальсифіковані звинувачення, показові суди, вбивства.
  • Доставка державою ядерної зброї на територію інших держав, у їх територіальні води або в міжнародні води.
  • Військові маневри і навчання, що проводяться поблизу кордонів іншої держави і становлять загрозу її незалежності й територіальної цілісності.
  • Атака збройними силами держави цілей, яка представляє загрозу для цивільного населення, що живе в іншій державі
  • Створення та підтримка озброєних загонів найманців, з метою знищення суверенітету іншої держави
  • Вбивства і спроби вбивств державних діячів інших держав або національно-визвольних рухів, що направляються державою незалежно від того чи виконуються вони за допомогою військового удару, спеціальних операцій або найму агентів
  • Таємні операції розвідувальних або інших державних сил, спрямовані на дестабілізацію або підпорядкування іншої держави, національно-визвольного руху або міжнародного мирного руху (приклад: підрив «Rainbow Warrior»)
  • Кампанії з дезінформації, спрямовані на дестабілізацію інших держав.
  • Продаж зброї, що підтримує продовження регіональних воєн і затримує політичне вирішення конфліктів.
  • Скасування громадянських прав і свобод, положень конституції і законів під приводом протидії тероризму.
  • Розробка, випробування і розгортання ядерної та космічної зброї, що підвищує ймовірність геноциду і екоциду, прирікає бідних на тривалі злидні і все людство на постійний страх.

Терор 2013-2014 в Україні[ред.ред. код]

У 2013-2014 році президент Янукович розв'язав кримінальний терор проти народу України. У листопаді 2013 Янукович відмовився підписувати угоду про асоціативне членство України в ЄС. Це призвело до масових акцій протесту спочатку на вулицях Києва, потім і по всій країні. Влада для придушення протесту під надуманими приводами заарештували сотні людей, зробивши їх фактично заручниками в переговорах з опозицією. Для придушення протесту президентом активно залучалися кримінальники, яких тисячами звозили до Києва для терору проти місцевого населення. Зареєстровано масові випадки катування затриманих міліцією, бандитами. Міліція під час розгону акцій протесту використовувала водомети при температурі мінус десять градусів за Цельсієм, правоохоронці стріляли в людей боєприпасами, призначеними для зупинки транспортних засобів, світлошумові гранати начинялися металевої шрапнеллю. Керівники протестів викрадалися і піддавалися тортурам. Кримінальники на вулицях міст палили машини протестуючих, стріляли в людей з травматичної зброї, били їх. Все це відбувалося в присутності міліції. Окремою метою терору з боку держави стали журналісти. Їх били, стріляли в них в упор, постріли проводилися переважно в голову, в устаткування, стріляли навіть знаючи, що йде трансляція в прямому ефірі. Постраждали десятки журналістів. Також зареєстровані випадки розгрому міліцією медпунктів, стрілянини в медиків, які надають допомогу постраждалим, побиття, викрадення постраждалих людей з лікарень.

За час терору загинули люди.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Горлач М.І., Кремень В.Г. Політологія: наука про політику