Державний устрій України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Україна
Україна

Стаття з серії:
Політика та уряд України



Інші країни

Украї́на — унітарна демократична національна держава, парламентсько-президентська республіка. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Виконавча влада в країні належить кабінетові міністрів, а законодавча — парламенту (Верховній Раді України). Найвищим органом судової влади в Україні є Верховний Суд України. Можливість впливати на роботу усіх трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої та судової, має Президент України — згідно з Конституцією він зобов'язаний припиняти будь-які їх дії, що порушують основний Закон України.

Конституція України[ред.ред. код]

Невдовзі після проголошення незалежності України, внаслідок референдуму 1991 р., в Україні була створена парламентська комісія з підготовки нової конституції. 28 червня 1996 р., з прийняттям нової демократичної конституції була запроваджена багатопартійна політична система (плюралізм) і законодавчо задекларовані основні права і свободи громадян України, а також права національних меншин країни.

Різним етнічним групам України гарантується право на отримання освіти рідною мовою, на розвиток культурного життя, а також на підтримку та вживання національних мов в повсякденному житті. Згідно з Конституцією, державною мовою України є українська. В Криму та деяких регіонах Східної України в повсякденному житті і в офіційному користуванні переважає російська мова.

Конституція гарантує також свободу віросповідань — релігійні об'єднання повинні реєструватися в органах місцевої та центральної влади. Свобода слова також гарантована Конституцією, однак іноді влада втручається в роботу журналістів і намагається впливати на ЗМІ. Уряд України, зокрема, піддавався гострій критиці за кволе та недостатньо відкрите розслідування справи вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе (2000). Розслідування цієї справи триває й дотепер. Таке ставлення до цієї справи та до свободи слова в цілому мало негативний ефект на міжнародний імідж України.

Законодавча влада[ред.ред. код]

Верховна Рада складається з 450 депутатів, що обираються на п'ять років. До 2006 р.половина членів були обрані за пропорційною системою, а інша половина від одномісних округів. Починаючи з парламентських виборів 2006 р., всі 450 членів Верховної Ради були обрані за партійними списками пропорційного представництва. Верховна Рада ратифікує міжнародні угоди і затверджує бюджет.

В Україні існує велика кількість політичних партій. Однак більшість з них малочисельні та малопопулярні у широких верствах суспільства і не спроможні самостійно виграти вибори. Тому, з метою отримання більшої кількості голосів у парламентських виборах, дрібні партії часто об'єднуються у виборні блоки.

Виконавча влада[ред.ред. код]

Президент обирається всенародним голосуванням на п'ятирічний термін. Президент призначає прем'єр-міністра, який повинен бути задтверджений парламентом. Прем'єр-міністр і Кабінет міністрів де-юре призначається парламентом за поданням президента і прем'єр-міністра відповідно згідно зі статтею 114 Конституції України.

Значна частка поточних вищих посадових осіб в органах виконавчої влади та коаліційній парламентській більшості зі Східної України, в першу чергу, з Донецької області.[1]

Уряд Януковича 2012[ред.ред. код]

Перший віце-прем'єр-міністр — Сергій Арбузов. Віце-прем'єр-міністр — Олександр Вілкул. Віце-прем'єр-міністр — Юрій Бойко. Міністр фінансів — Юрій Колобов. Міністр економічного розвитку і торгівлі України — Ігор Прасолов. Міністр енергетики та вугільної промисловості — Едуард Ставицький. Міністр інфраструктури — Володимир Козак. Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ — Геннадій Темник. Міністр екології та природних ресурсів — Олег Проскуряков. Міністр соціальної політики — Наталія Королевська. Міністр доходів і зборів — Олександр Клименко. Міністр оборони — Павло Лебедєв. Міністр внутрішніх справ — Віталій Захарченко. Міністр закордонних справ — Леонід Кожара. Міністр юстиції — Александр Лавринович. Міністр охорони здоров'я — Раїса Богатирьова. Міністр освіти, науки, молоді та спорту — Дмитро Табачник. Міністр Кабінету міністрів — Олена Лукаш. Державна служба з надзвичайних ситуацій — Михайло Болотських.

Судова влада[ред.ред. код]

Судова влада — це система створених згідно з законом органів, наділених виключними повноваженнями по розгляду юридично значущих справ, із застосуванням спеціальної процедури.

Участь у міжнародних організаціях[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Мапа України Це незавершена стаття про Україну.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Flag of the United Nations.svg Це незавершена стаття про урядування.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.