Державний устрій України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Україна
Україна

Стаття з серії:
Політика та уряд України



Інші країни

Украї́на — унітарна демократична національна держава, парламентсько-президентська республіка. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Виконавча влада в країні належить кабінетові міністрів, а законодавча — парламенту (Верховній Раді України). Найвищим органом судової влади в Україні є Верховний Суд України. Можливість впливати на роботу усіх трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої та судової, має Президент України — згідно з Конституцією він зобов'язаний припиняти будь-які їх дії, що порушують основний Закон України.

Конституція України[ред.ред. код]

Невдовзі після проголошення незалежності України, внаслідок референдуму 1991 р., в Україні була створена парламентська комісія з підготовки нової конституції. 28 червня 1996 р., з прийняттям нової демократичної конституції була запроваджена багатопартійна політична система (плюралізм) і законодавчо задекларовані основні права і свободи громадян України, а також права національних меншин країни.

Різним етнічним групам України гарантується право на отримання освіти рідною мовою, на розвиток культурного життя, а також на підтримку та вживання національних мов в повсякденному житті. Згідно з Конституцією, державною мовою України є українська. В Криму та деяких регіонах Східної України в повсякденному житті і в офіційному користуванні переважає російська мова.

Конституція гарантує також свободу віросповідань — релігійні об'єднання повинні реєструватися в органах місцевої та центральної влади. Свобода слова також гарантована Конституцією, однак іноді влада втручається в роботу журналістів і намагається впливати на ЗМІ. Уряд України, зокрема, піддавався гострій критиці за кволе та недостатньо відкрите розслідування справи вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе (2000). Розслідування цієї справи триває й дотепер. Таке ставлення до цієї справи та до свободи слова в цілому мало негативний ефект на міжнародний імідж України.

Законодавча влада[ред.ред. код]

Верховна Рада складається з 450 депутатів, що обираються на п'ять років. До 2006 р.половина членів були обрані за пропорційною системою, а інша половина від одномісних округів. Починаючи з парламентських виборів 2006 р., всі 450 членів Верховної Ради були обрані за партійними списками пропорційного представництва. Верховна Рада ратифікує міжнародні угоди і затверджує бюджет.

В Україні існує велика кількість політичних партій. Однак більшість з них малочисельні та малопопулярні у широких верствах суспільства і не спроможні самостійно виграти вибори. Тому, з метою отримання більшої кількості голосів у парламентських виборах, дрібні партії часто об'єднуються у виборні блоки.

Виконавча влада[ред.ред. код]

Президент обирається всенародним голосуванням на п'ятирічний термін. Президент призначає прем'єр-міністра, який повинен бути задтверджений парламентом. Прем'єр-міністр і Кабінет міністрів де-юре призначається парламентом за поданням президента і прем'єр-міністра відповідно згідно зі статтею 114 Конституції України.

Значна частка поточних вищих посадових осіб в органах виконавчої влади та коаліційній парламентській більшості зі Східної України, в першу чергу, з Донецької області.[1]

Уряд Януковича 2012[ред.ред. код]

Перший віце-прем'єр-міністр — Сергій Арбузов. Віце-прем'єр-міністр — Олександр Вілкул. Віце-прем'єр-міністр — Юрій Бойко. Міністр фінансів — Юрій Колобов. Міністр економічного розвитку і торгівлі України — Ігор Прасолов. Міністр енергетики та вугільної промисловості — Едуард Ставицький. Міністр інфраструктури — Володимир Козак. Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ — Геннадій Темник. Міністр екології та природних ресурсів — Олег Проскуряков. Міністр соціальної політики — Наталія Королевська. Міністр доходів і зборів — Олександр Клименко. Міністр оборони — Павло Лебедєв. Міністр внутрішніх справ — Віталій Захарченко. Міністр закордонних справ — Леонід Кожара. Міністр юстиції — Александр Лавринович. Міністр охорони здоров'я — Раїса Богатирьова. Міністр освіти, науки, молоді та спорту — Дмитро Табачник. Міністр Кабінету міністрів — Олена Лукаш Державна служба з надзвичайних ситуацій — Михайло Болотських.

Судова влада[ред.ред. код]

Судова влада — це система створених згідно з законом органів, наділених виключними повноваженнями по розгляду юридично значущих справ, із застосуванням спеціальної процедури.

Участь у міжнародних організаціях[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Мапа України Це незавершена стаття про Україну.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Уряд Це незавершена стаття про урядування.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.