Деркач (птах)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Деркач
Деркач
Деркач
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Пастушкові (Rallidae)
Рід: Деркач (Crex)
Вид: Деркач
Біноміальна назва
Crex crex
(Linnaeus, 1758)
Жовтий колір — Гніздовий ареал деркачаБлакитний колір - Райони зимівлі
Жовтий колір — Гніздовий ареал деркача
Блакитний колір - Райони зимівлі
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Crex crex
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Crex crex

Деркач (Crex crex) — невеликий птах родини пастушкових. Назва російською мовою — коростель.

Назва[ред.ред. код]

Свою назву цей птах отримав за гучний крик «дерк-дерк», що вона видає під час шлюбного періоду, перш за все вночі . Птах, що кричить, витягає шию вперед та час від часу повертає її у різні боки. Цей крик чути досить далеко — до 1 км й більше.

Опис[ред.ред. код]

Довжина тулуба деркача становить 20—25 см, розмах крил 46—53 см, вага його — 125—210 г. У нього пір'я рудувато-буре з боків з білими смугами. Підборіддя та верхня частина шиї світло-сірі. Верхня частина голови. махові пір'я крил та рульові хвоста — каштанові. Тулуб сплющений з боків, витягнута шия, кототкий дзьоб. Ноги буроватого кольору.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Деркач мешкає по всій Європі, за винятком північніших та найпівденніших її частин. Також є у Малій Азії, на півночі Ірану, середніх частинах Західного та Середнього Сибіру, на схід до ріки Вілюй та Байкалу (Росія).

Деркач — гніздовий перелітний птах по всій території України.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Більшу частину життя проводить на землі у заростях високої трави. Найулюбленіші місця — трависті луки, луки із заростями чагарників, хлібні та конюшині поля. За небезпеки намагається врятуватися втечею. Бігає досить швидко, вправно перебігає поміж травою та часто змінює напрямок бігу. Всполоханий деркач перелітає недалеко та знову опиняється у траві. Під час перельоту літає швидко.

Деркача побачити вдається рідко, але його можна почути за його криком у шлюбний період.

Живуть деркачи поодинці й ніколи не утворюють зграй. Поодинці вони відлітають на зимівлю. Зимує він в Африці. Він повертається із зимування досить пізно. На півдні свого ареалу з'являється наприкінці квітня, на півночі — наприкінці травня. Після прильоту деркач починає шлюбні крики. Гніздиться він парами. Гніздо розміщується на землі серед трави та чагарників. Це глибока ямка, яка викладена сухим бадиллям злаків. Розміри гнізда: діаметр — 12—15 см, діаметр лотка — 11—12 см, висота — біля 7,5 см, глибина лотка — 3,5 см.

Деркач відкладає 2 кладки на рік. Кладка деркача складається з 7—12 яєць, частіше 9—10. Розміри їх — 34х42х24-30 мм. Вони висиджуються 15—17 днів. Пташенята проводять у гнізді декілька годин у гнізді. У віці 1 тижня вони починають самостійне життя. Після виводу деркачат з гнізда у дорослих птахів відбувається линяння.

Восени вони починають відлітати на зимівлю (у серпні—вересні).

Харчується рослинною та тваринною їжою, зокрема комахами, хробаками, слимаками, павуками, насінням трав, інколи зернами культурних злаків.

Значення[ред.ред. код]

М'ясо у деркача досить смачне, проте його добувають у невеликій кількості внаслідок невеликих розмірів птаха. Має лише вагу для мисливців-любителів.

Див. також[ред.ред. код]

  • 8760 Крекс — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

Джерела[ред.ред. код]

  • Taylor, Barry; van Perlo, Berl (2000). Rails. Robertsbridge, Sussex: Pica. ISBN 1-873403-59-3.