Десант у Здудичах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Десант в Здудичах)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Десант у Здудичах
Німецько-радянська війна
Катер Дніпровської військової флотилії
Катер Дніпровської військової флотилії

Катер Дніпровської військової флотилії
Дата: 25 червня 1944
Місце: Здудичі, Свєтлогорський район, Гомельська область
Результат:
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР СРСР капітан 3-го рангу А. І. Песков Третій Рейх Третій Рейх невідомо
Військові сили
СРСР СРСР дві стрілецькі роти, 4 артилерійські катери, 8 катерів артилерійської підтримки, 2 катери-тральщики Третій Рейх Третій Рейх угрупування 9-ї армії Третього Рейху невідомої кількості
Втрати
СРСР СРСР декілька катерів отримали осколкові ушкодження, поранено кілька червоноармійців Третій Рейх Третій Рейх захоплено німецькі військові трофеї

1939—1940
Польща (1939) — Фінляндія — Балтійські країни —Бессарабія
1941
Вторгнення в СРСР — Карелія — Заполяр'я — Ленінград — Ростов — Москва — Крим
1942
Харків (2) — Ржев — «Блау» — Сталінград — Кавказ
1943
Воронеж-Харків — Харків (3) — Курськ — Смоленськ — Донбас — Дніпро — Київ (2)
1944
Правобережна Україна — Ленінград-Новгород — Нарва — 1-а Ясси-Кишинів — Білорусь — Львів-Сандомир — 2-а Ясси-Кишинів — Східні Карпати — Країни Балтії — Белград — Курляндія — Будапешт
1945

Вісла-Одер — Східна Пруссія — Східна Померанія — Відень — Берлін — Прага

Десант у Здудичах, що відбувся 26 червня 1944 року, був здійснений за допомогою кораблів Дніпровської військової флотилії під час Білоруської наступальної операції 1944 року.

Задум десантування[ред. | ред. код]

З першого дня проведення радянськими військами операції «Багратіон» катери Дніпровської військової флотилії, котрою командував капітан 1-го рангу Віссаріон Григор'єв, підтримували наступ частин 65-ї армії (командувач — генерал-полковник Павло Батов Першого Білоруського фронту (командувач — генерал армії — Костянтин Рокоссовський), яка наступала долиною річки Березина.

З метою ліквідації великого угрупування сил німецької 9-ї армії (генерал піхоти Ганс Йордан) групи армій «Центр» поблизу сіл Здудичі — Паричі, котре відбило перші радянські атаки, приймається рішення висадити річковий десант на околиці села Здудичі — задля швидшого зайняття його і унеможливлення прогальмовування радянського наступу — село було німцями перетворене на потужний оборонний вузол[1].

До складу десанту було виділено стрілецьку роту, а для її доставлення в заплановане місце десантування — 4 артилерійські катери, в загоні артилерійської підтримки знаходилося 8 катерів, 2 катери-тральщики (капітан-лейтенант Олег Селянкін, учасник боїв під Сталінградом) забезпечували похід; командиром операції було призначено капітана 3-го рангу А. І. Пескова[2]. Командир бригади кораблів капітан 1-го рангу Степан Лялько після консультації з командиром 105-го стрілецького корпусу генерал-майором Д. Ф. Алексеєвим доповів по висхідній про доцільність та корисність десантної операції[1].

Перебіг операції[ред. | ред. код]

25 червня 1944 з настанням темряви катери вирушають до визначеного місця висадки десанту. Після непомітного перетинання лінії фронту радянським десантом було виявлено німецьке плавуче заміноване загородження, що перекривало рух річкою, цю перепону мінери Дніпровської флотилії змогли приховано розвести — нацистські сили не почули за гримотінням боїв сусідніх над Березиною. До місця висадки десантні сили змогли підійти непоміченими, однак при наближенні до берега катери були виявлені. Німецька батарея була швидко знешкоджена — частина артилерійських катерів, виділених в загін артпідтримки, мала на озброєнні реактивні установки «Катюша», потраплянь в кораблі з німецького боку не було.

По десантниках вівся артилерійський та мінометний вогонь, окрім того почала обстріл розміщена на березі — на випадок появи радянських катерів — німецька гарматна батарея.

Десантована рота за підтримки вогню артилерійських катерів змогла на березі зайняти німецькі три траншейні лінії і в них зайняла оборону. Корабельний загін десантування в стислі терміни зміг здійснити ще один рейс та висадив на берег іще одну роту; після 3-годинного бою близько 4-ї ранку Здудичі та Судовіцу були зайняті радянськими військами, захоплено німецькі військові трофеї[2].

Зайняття Здудичів позитивним чином відобразилося на перебігу Бобруйської операції, що здійснювалася в цей час радянськими військами.

Згідно з радянськими даними, декілька катерів отримали осколкові ушкодження, поранено кілька червоноармійців, серед них командир командир загону старший лейтенант Б. І. Цейтлін[1].

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Григорьев В. В. И корабли штурмовали Берлин / [лит. запись Н. Н. Ланина]. — М.: Воениздат, 1984. — 253 с. : 6 л. ил. — (Военные мемуары). (рос.)
  • Абрамов Е. П. «Черная смерть». Советская морская пехота в бою / отв. ред. И. Стешина. — «Эксмо», 2009. — (Война и мы). — ISBN 978-5-699-36724-5. (рос.)
  • Моряки в операции «Багратион» // Союзное государство. — 2009. — № 3. (рос.)
  • Домошенкин С., Вербовой А. Десантные действия Днепровской флотилии на Припяти // Морской сборник. — 2015. — № 5 (2018). — С. 80—91. (рос.)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Випробування на Березині [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ а б Три століття російського флоту. Том 4 [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)


Друга світова війна Це незавершена стаття про Другу світову війну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Десант_у_Здудичах&oldid=39030720