Десять негренят (фільм, 1987)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Десять негренят
Десять негритят
371px-Desyatnegrityat.jpg
Жанр детектив
трилер
Режисер Станіслав Говорухін
Сценарист Станіслав Говорухін
Агата Крісті
У головних
ролях
Олександр Кайдановський
Тетяна Друбич
Людмила Максакова
Олександр Абдулов
Володимир Зельдін
Михайло Глузький
Олексій Жарков
Анатолій Ромашин
Оператор Геннадій Енгстрем
Композитор Микола Корндорф
Кінокомпанія Одеська кіностудія
Тривалість  137 хв.
Мова  російська
Країна  СРСР СРСР
Рік  1987
IMDb ID 0092879

"Десять негренят" - психологічний детектив, екранізація однойменного роману Агати Крісті.

Лідер прокату СРСР 1988 (6 місце) — 33.7 млн глядачів.

Сюжет[ред.ред. код]

Десять англійців, незнайомих один з одним, отримують запрошення відвідати особняк на віддаленому острові. Серед них відставний військовий, лікар, вчителька, поліцейський, суддя, немолода леді — люди з різних прошарків суспільства. Більшість з них приїхали за запрошенням від імені не дуже близьких знайомих, причому у всіх випадках ініціали запрошуючого — А. Н., а прізвище — Онім. Приїхавши, вони із здивуванням дізнаються, що господаря, який надіслав запрошення, на острові немає, а в будинку господарюють слуги, що не мають уявлення про те, хто їх найняв. Через штормову погоду, зв'язатися з материком неможливо; човен, який привіз гостей, не повертається. Вони розміщуються у будинку, вирішивши зачекати, поки ситуація не проясниться. Але вже під час першоого ж сумісного обіду стається непередбачуване: незнайомий голос зачитує звинувачення, кожен з присутніх звинувачується у вбивстві одного або декількох людей, яке він, скоїв у минулому. Виявляється, що текст було записано на платівку і озвучено з допомогою грамофону, встановленого в сусідній кімнаті. Всі приголомшені і ніхто не хоче визнавати, що сказане про нього — правда, але обізнаність невідомого промовця вражає. Потім один з гостей, скуштувавши вина, падає замертво. Стає очевидним, що вино отруєне.

За деякий час виявляється, одна з десяти фігурок негренят, які стояли на каміні, зникла. До того ж гості згадують, що у них в спальнях на стіні висить листок з дитячим віршиком про десять негренят, які одне за одним гинуть. Згодом гине другий гість, потім третій. Кожен наступний вмирає смертю, яка відповідає черговому рядку з дитячого віршика. Після кожної смерті з каміну зникає ще одна фігурка. Ніяких збігів бути не може — на острові діє маніяк, який вирішив вбити усіх запрошених. Спроба обшукати острів ні до чого не приводить. Гостям стає зрозуміло, що вбивця — один з них. Взаємні підозри зростають у міру того, як вбивають кожну нову жертву. Поступово з'ясовується також і те, що усі висловлені звинувачення — правда. Кожен із запрошених на острів винний в смерті, принаймні, однієї людини, і раніше не був за це покараний.

У ролях[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Це єдина у світі екранізація, яка зберегла початкову назву роману Агати Крісті. Адже хоча спочатку роман називався «Десять негренят» (англ. Ten Little Niggers) і саме під такою назвою його було опубліковано в 1939 році, усі подальші публікації були під більш політкоректною назвою «... і нікого не стало» (англ. And Then There Were None — рядок дитячого віршика з роману), а «негренята» (Little Niggers) в тексті були замінені на «маленьких індіанців» (Little Indians).
  • Це єдина у світі екранізація, яка зберегла песимістичний характер кінцівки романа і в якій не були змінено ні персонажі, ні їхнє минуле.
  • Два значні відступи від оригіналу — любовна сцена між Вірою і Філіпом і мотивація справжнього вбивці. У романі Агати Крісті він тішив себе пихатою мрією скоїти злочин, який ніхто не зуміє розкрити.
  • У 1987 році в Одесі на Всесоюзному кінофестивалі "Одеська альтернатива" стрічка "Десять негренят" отримала диплом "За найкращий кольоровий фільм для білих".