Детектування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Детектува́ння (англ. demodulation, detection, rectification; рос. детектирование) — перетворення високочастотних модульованих (наприклад, за амплітудою) коливань для виділення низькочастотного сигналу; є процесом, зворотним до модуляції коливань, і складовою частиною радіоприйому.[1]

Найбільш поширений випадок детектування — демодуляція — процес, зворотний модуляції, тобто виділення НЧ модулюючого сигналу з модульованих ВЧ коливань (наприклад, виділення коливань звукової частоти або сигналів зображення).

У більшості детекторів демодуляція здійснюється за допомогою електронних приладів з нелінійною ВАХ (діодів, транзисторів тощо). Відповідно до видів модуляції коливань розрізняють амплітудні, частотні і фазові Детектори. У амплітудному детекторі, призначеному для детектування амплітудно-модульованих (АМ) коливань, в якості елемента з нелінійною ВАХ найчастіше застосовують напівпровідниковий діод. У колі детектора АМ коливання перетворюються в ВЧ імпульси струму одного напряму, амплітуда яких змінюється за законом модуляції ВЧ коливань. Цей струм створює на резисторі в колі діода імпульси напруги, амплітуда яких також змінюється за законом модуляції. Резистор з'єднується з діодом або послідовно (послідовний детектор), або паралельно (паралельний детектор). За допомогою електричного фільтра низьких частот із спектра імпульсної напруги виділяються коливання звукової частоти, що повторюють модулюючий сигнал. У більшості випадків продетектована напруга підводиться потім до підсилювача електричних коливань.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]