Дефолт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дефо́лт (англ. default — невиконання обов'язків) — стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі, порушення платіжних зобов'язань позичальника перед кредитором, нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов'язаннями або виконувати інші умови договору позики. Цим терміном позначають будь-які види відмови від боргових зобов'язань (тобто він певною мірою є синонімом поняття «банкрутство»), але, як правило, його використовують вужче, маючи на увазі відмову центрального уряду або муніципальної влади від своїх боргів.

Існує різниця між поняттями дефолт — невиконання фінансових обов'язків, неплатоспроможність — неможливість виплачувати зобов'язання, та банкрутство — визнана господарським судом фінансова неспроможність.

Технічний дефолт[ред.ред. код]

Технічний дефолт — невиконання позичальником додаткових умов кредитної угоди, наприклад, заборону певної діяльності до повернення позики, підтримка певного рівня фінансових показників компанії впродовж дії угоди тощо. Технічний дефолт не означає банкрутство компанії чи неможливість виплачувати зобов'язання по кредитах.

Державний дефолт[ред.ред. код]

Державний дефолт — невиплата країною зобов'язань по державних запозиченнях.