Деформація кручення
Деформа́ція кру́чення — вид деформації у вигляді повороту поперечних перерізів стрижня навколо його осі на деякий кут під дією у цих же перерізах крутильного моменту. При цьому вісь стрижня залишається прямолінійною і називається віссю кручення (вісь OZ на рис), а кут φ, на який зміщується переріз на вільному кінці стрижня називається повним кутом закручування.
При деформації кручення зміщення кожної точки тіла перпендикулярне до її віддалі від осі прикладених сил і пропорційне цій віддалі.
Кут закручування циліндричного стержня в межах пружних деформацій під дією моменту T може визначитись з рівняння закону Гука для випадку кручення
де:
— геометричний полярний момент інерції;
— довжина стрижня;- G — модуль зсуву.
Відношення кута закуручування φ до довжини
називають відносним кутом закручування
Поширений випадок деформації кручення виникає тоді, коли до тіло, наприклад, мотузку, намагаються одночасно прокрутити в різних місцях в протилежних напрямках. Величина зміщення в такому випадку залежить також від віддалі до точок, в яких прикладені крутильні моменти.
Деформація кручення є особливим випадком деформації зсуву.
Зміст |
Напруження при крученні [ред.]
Обертовий стрижень, що працює на кручення називають валом. Стрижень, що використовується як пружний елемент, який працює на скручення називається торсіоном. Дотичні напруження
, що виникають в умовах кручення визначаються за формулою:
,
де r — відстань від осі кручення.
Очевидно, що дотичні напруження досягають найбільшого значення на поверхні вала при
та при максимальному крутному моменту
, тобто
,
де Wp — полярний момент опору.
Це дає змогу записати умову міцності при крученні в такому вигляді:
.
Використовуючи цю умову, можна або за відомими силовими факторами, що створюють крутний момент Т, знайти полярний момент опору і далі, залежно від тієї чи іншої форми, розміри перерізу, або навпаки — знаючи розміри перерізу, обчислити найбільшу величину крутного моменту, яку можна допустити в перерізі, що у свою чергу, дозволить знайти допустимі величини зовнішніх навантажень.
Дивіться також [ред.]
Джерела [ред.]
- Опір матеріалів. Підручник /Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа,1993 .- 655 с. ISBN 5-11-004083-5
- Мильніков О.В. Опір матеріалів. Конспект лекцій. − Тернопіль: Видавництво ТНТУ, 2010. − 257 с.
Посилання [ред.]
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |



— геометричний 
,
,
.