Децим Лаберій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Децим Лаберій
Народився 106 до н. е.[1][3][4]
Стародавній Рим
Помер 43 до н. е.[1][2][…]
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність письменник, драматург, поет, mimographer, давньоримський військовий
Знання мов латина[5][6]
Суспільний стан equites[7]
Батько невідомо
Мати невідомо

Деци́м Лабе́рій (106 — 43 роки до н. е.) — давньоримський письменник, майстер жанру мім часів пізньої Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Стосовно місця народження Лаберія немає відомостей. Він належав до давньоримського стану вершників. Як забавку складав міми. У часи Помпея, Цицерона та Цезаря він та Публій Сір були найвідомішими авторами мімічних творів. За переконаннями Лаберій був республіканцем й багато з його творів присвячена критиці Гая Цезаря. Окрім того темами Лаберія були побутові сценки, багато буффонади. Утім як для вершника складання мімів було не зовсім природно і в покарання Цезар наказав Лаберію у 46 році до н. е. виступити на сцені зі своїми творами у змаганні з Публієм Сіром. Це тягло за собою позбавлення звання вершника. У результаті Децим Лаберій переміг свого суперника й Цезар подарував йому 500 тисяч сестерціїв й каблучку вершника, що повернуло Лаберія до колишнього стану.

З робіт Лаберія відомо 43, але до тепер зберіглося лише 150 віршів. Найпопулярнішими є «Повни», «Салінатор» та «Діва».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Iohannes Albertus Fabricius, Bibliotheca Latina (Hamburgi: Schillerus, 1712) textus pp. 285—286 (лат.)
  • Werner A. Krenkel: Caesar und der Mimus des Laberius. Berichte aus den Sitzungen der Joachim-Jungius-Gesellschaft der Wissenschaften e.V., Hamburg, 12,1. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1994. (нім.)