Джамбі (провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Джамбі (інд. Jambi) — провінція Індонезії, що знаходиться на південно-східній частині Суматри. Провінція межує з Бенгкулу і Південною Суматрою на півдні, Західною Суматрою на заході і північному заході та Ріау на півночі.

В VII ст. ця територія була частиною буддиської імперії Срівіджая, а згодом імперії Меджепегіт з східної Яви. Збільшення сповідувачів ісламу на Індонезійському архіпелазі привело до того, що тут утворилося багато ісламських держав, в тому числі окреме королівство Джамбі. Правитель Джамбі брав участь у альянсі проти Ачеху, а пізніше відмовився прийняти сюзеренітет держави Матарам з Яви та співробітничав з голландцями проти Матараму. Мохаммад Фахрудін, що правив Джамбі в 1833—1841 рр. напав на Полембанг і був розгромлений голландцями, після чого скушений був прийняти їхній сюзеренітет. Японці окупували Суматру піж час Другої Світової Війни, а 1950 р. провінція приєдналася до новоствореної Республіки Індонезія.

Майже одна третина території провінції покрита горами Барісан на заході. Найвищі вершини — Марусай (2 933 м) та Сумбінг (2 508 м). Найголовніший водний шлях ─ річка Батанхарі, що придатна для плавання високотонажних суден від міста Джамбі до моря (80 км). Західний гористий регіон вкритий помірними вічнозеленими лісами з сосен, рододендронів, вільх, кленів і ясенів. Сільське господарство, основа економіки, вирощує каучукові дерева, тютюн, пальмову олію, копру,рис, кукурудзу і смоли. Промисловість виготовляє різаний ліс, оброблений тютюн, напої, гумові товари, тканини і мелений рис. Основу населення складають народи мінангкабау та батак, а також китайці, араби і індійці.

Місто Джамбі, столиця провінції, лежить на обох берегах Батанхарі. Це центр обробки гуми. Дороги йдуть на південь до Полембангу та на західне узбережжя; тут доступний повітряний транспорт, але немає залізниць. Місто було засноване близько 1100 р. Площа провінції 53 436 км. Населення 2 383 000 чол.