Джанлука Пальюка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Джанлука Пальюка
Особові дані
Повне ім'я Джанлука Пальюка
(Gianluca Pagliuca)
Дата народження 18 грудня 1966(1966-12-18) (48 років)
Місце народження Болонья, Італія
Зріст 190 см
Вага 87 кг
Позиція Воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1987—1994
1994—1999
1999—2005
2005—2006

2006—2007
Італія «Сампдорія»
Італія «Інтер»
Італія «Болонья»
Італія «Болонья»
(Серія «B»)
Італія «Асколі»
198 (0)
165 (0)
206 (0)
42 (0)

23 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1991—1998 Італія Італія 39 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джанлу́ка Палью́ка (італ. Gianluca Pagliuca, * 18 грудня 1966, Болонья) — італійський футболіст. Воротар, більшість кар'єри грав за «Сампдорію», «Інтер» та «Болонью». Другий після Паоло Мальдіні в історії футболіст за кількістю проведених ігор у Серії «A».[1] Віце-чемпіон світу-1994.

Кар'єра[ред.ред. код]

Починав кар'єру у «Сампдорії» — перші ігри за основу провів у сезоні 1987/88. Тоді у клубі зібрався сильний колектив, який зумів виграти Кубок володарів кубків-1990. 23-річний воротар до того часу вже став головним стражем воріт у «Сампдорії». У 1991 році генуезька команда здобуває «скудетто».

У 1994 році перейщов до міланського «Інтера», де єдиним трофеєм для Пальюки став Кубок УЄФА-1998. Від сезону 1999/2000 до 2005/06 захищав кольори «Болоньї». Коли цей клуб вилетів до Серії «B», воротар провів один сезон у нижчій лізі. На сезон 2006/07 перейшов до вищолігового «Асколі», за який провів свої останні 23 матчі у Серії «A». Ветеран всього провів там 592 гри, побивши, таким чином, рекорд легендарного Діно Дзоффа за кількістю ігор у італійській найвищій лізі. Серед усіх гравців Джанлуку Пальюку випереджає тільки Паоло Мальдіні.

Виступав за збірну Італії у 1991-1998 роках. Під час домашнього для Італії мундіалю-1990 був у заявці команди, але жодного разу на поле не вийшов. Дебютував у грі проти Радянського Союзу 16 червня 1991 року (перемога італійців 3:2). Був основним голкіпером збірної на двох чемпіонатах світу: 1994 у США та 1998 у Франції. У 1994 році італійці стали віце-чемпіонами світу, поступившись у фіналі бразильцям по пенальті. Основний час закінчився 0:0.

У 2 матчах був капітаном збірної Італії. Останнью грою Пальюки за «скуадру адзурру» стала поразка у серії пенальті від Франції у 1/4 фіналу на чемпіонаті світу 1998. Після трансляцій того турніру прізвисько «Падлюка» стало досить відоме на теренах України. А першим помітив таке цікаве звучання ще Олексій Михайличенко, який свого часу грав із воротарем за «Сампдорію».[2]

Після футбольної кар'єри[ред.ред. код]

Після закінчення футбольної кар'єри працює спортивним коментатором італійських каналів Sky та Mediaset.

Цікавинки[ред.ред. код]

  • На батьківщині воротаря нарекли прізвиськом «Кіт з Казалеккіо» (Казалеккіо — містечко біля Болоньї)

Титули та досягнення[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]