Джанні Де Мікеліс

Джанні Де Мікеліс
італ. Gianni De Michelis
Ім'я при народженні	італ. Gianni De Michelis
Народився	26 листопада 1940(1940-11-26) Венеція, Італія
Помер	11 травня 2019(2019-05-11) (78 років) Венеція, Італія ·хвороба Паркінсона
Країна	Італія  Королівство Італія
Діяльність	політик, хімік, дипломат
Alma mater	Падуанський університет
Знання мов	італійська
Заклад	Ca' Foscari University of Veniced
Посада	член Палати депутатів Італії, міністр закордонних справ Італії, міністр закордонних справ Італії, Vice President of the Council of Ministers of Italyd, Italian Minister of Labour and Social Affairsd, Italian Minister of Labour and Social Affairsd, Minister of state investmentsd, Minister of state investmentsd, Minister of state investmentsd, Minister of state investmentsd, Minister of state investmentsd, Депутат Європейського парламенту, член Палати депутатів Італії, член Палати депутатів Італії, член Палати депутатів Італії, член Палати депутатів Італії і член Палати депутатів Італії
Партія	Італійська соціалістична партія
Конфесія	методизм
Брати, сестри	Cesare De Michelisd і Cesare G. De Michelisd
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Джованні (Джанні) Де Мікеліс (італ. Giovanni (Gianni) De Michelis; 26 листопада 1940, Венеція — 11 травня 2019, там само) — італійський політик. Член Нової Соціалістичної партії Італії з 2007 року.

Біографія

Народився 26 листопада 1940 року у Венеції.

Політичне життя

Політичний досвід Джованні де Мікеліса розпочався із Італійської соціалістичної партії, де він був обраний до муніципальної ради Венеції. Джованні де Мікеліс обраний вперше до Палати депутатів у 1976 році, також обирався у 1979, 1983, 1987, 1992 і 2006 роках. Перебував на посаді Міністра з державною участю з 1980 по 1983 рік. Згодом Де Мікеліс став Міністром праці у 1986 році (з Беттіно Краксі як Головою Ради). Згодом політична кар'єра досягла вершини з його кандидатурою на посаду віце-президента Ради у 1988–1989 роках. Джованні Де Мікеліс став Міністром закордонних справ Італії у 1989 році та перебував на зазначеній посаді до 1993 року.

З 1993 по 2001 року під час так званої судової бурі-процесу в Італії, що мала назву «Чисті руки», був звинувачений у корупції разом із багатьма депутатами регіональних адміністрацій. У результаті більш ніж 35 різних вироків суду, він був визнаний винним у корупції та засудженим до 1 року і 6 місяців.

У 1996 році Де Мікеліс заснував політичний рух імені Соціалістичної партії з Уго Інтіні та іншими колишніми членами Італійської соціалістичної партії, що згодом приєдналися до Соціалістичної Ліги Клаудіо Мартеллі та Бобо Краксі, сформувавши Нову Італійську Соціалістичну партію у 2001 році. На першому з'їзді партії Де Мікеліса було обрано секретарем.

Європейський парламент

Джованні де Мікеліс був членом Європейського парламенту, а також членом Комітету з питань промисловості, досліджень та енергетики, щоправда згодом змінено назву на Комітет з правових питань. Де Мікеліс був Президентом Незалежного Інституту Міжнародних Дипломатичних Досліджень (IPALMO), а також був радником прем'єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі. На виборах 2006 року він був обраний депутатом до італійського парламенту, йому дісталось місце Лусіо Барані, так як він вирішив залишитися у Європейському парламенті. У жовтні 2007 року де Мікеліс об'єднав свою нечисельну Соціалістичну партію-Де Мікеліс з новоствореною Соціалістичною партією Італії, нова партія складається з діаспори історичної італійської соціалістичної партії. У цей час де Мікеліс разом з лідером Нової Соціалістичної партії Алессандро Баттіллочіо були прийняті до парламентській фракції Партії європейських соціалістів.

Джерела

• Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 6 листопада 2013.