Джеймс Вотсон Кронін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джеймс Вотсон Кронін
James Watson Cronin
James Watson Cronin 2006.jpg
Народився 29 вересня 1931(1931-09-29) (83 роки)
Чикаго, США
Громадянство Сполучені Штати Америки
Галузь наукових інтересів фізика
Заклад Чиказький університет, Прінстонський університет
Alma mater Чиказький університет
Відомий завдяки: відкриття порушень фундаментальних принципів симетрії у розпаді нейтральних K-мезонів
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1980)
Національна наукова медаль США (1999)
Nobel prize medal.svg

Джеймс Вотсон Кронін (англ. James Watson Cronin; нар. 29 вересня 1931, Чикаго, США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1980 рік, спільно з Валом Логсденом Фітчем, «за відкриття порушень фундаментальних принципів симетрії у розпаді нейтральних K-мезонів».

Кронін закінчив у 1951 Південний методистський університет і продовжив освіту в Чиказькому університеті, де в 1955 отримав ступінь доктора філософії. Після цього він працював у Брукхевенській національній лабораторії. З 1958 по 1971 працював в Прінстонському університеті, після чого став професором в університеті Чикаго.

Кронін працював над розпадом гіперонів і виробництвом мюонів. Він визначив повний ефективний перетин розсіювання півоній на протонах і вдосконалив іскрову камеру, яку він першим з фізиків став застосовувати для реєстрації частинок за фотографіями іскор.

На даний час працює в області фізики елементарних частинок над ефектом Кроніна.

У 1980 отримав, спільно з Валом Фітчем, Нобелівську премію з фізики.

Посилання[ред.ред. код]