Джеймс Джордж Фрейзер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джеймс Джордж Фрейзер
JamesGeorgeFrazer.jpg
Народився 1 січня 1854(1854-01-01)
Глазго, Шотландія
Помер 7 травня 1941(1941-05-07) (87 років)
Кембридж, Англія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англієць
Діяльність антрополог, релігієзнавець

Джеймс Джордж Фрейзер (англ. James George Frazer), 1 січня 1854, Глазго7 травня 1941, Кембридж) — представник англійської соціальної антропології, еволюціоніст, релігієзнавець, фольклорист, етнолог. Справжній раб праці, що протягом шістдесяти років проводив понад 12 годин за свої робочим столом. Найвідоміша робота "Золота гілка" (1890) — монументальна праця з 13 томів.

Біографія[ред.ред. код]

Джеймс Джордж Фрейзер народився в м. Глазго в заможній шотландській сім'ї і виховувався в дусі пресвітеріанської церкви. Він був старшим з чотирьох дітей, Батько Даніель Ф. Фрейзер, мати Кетрін Фрейзер. Він навчався в університеті Глазго, а в 1874р. став студентом кембриджського Троїцького коледжу. В коледжі присвятив себе класичному вивченню грецької та латинської мов. Згодом став атеїстом і відкинув християнську релігію як «цілковито неправильну». Дружба з Робертсоном Смітом ще більше спонукала його до просування саме цим напрямком. Сміт викладав іврит та Новий заповіт в Теологічному коледжі церкви в Абердині. У 1875р. він спровокував скандал, опублікувавши в «Британській енциклопедії» дві статті, де стверджував, що Біблію написали люди і вона не була одкровенням Бога, а Старий заповіт не є однорідним зведенням законі— схожий більше на різнорідну антологію текстів, написаних протягом декількох століть. Робертсон Сміт представ перед церковними судами, які звільнили його від роботи теологом. У 1883 р. Сміт опинився у Троїцькому коледжі, де став близьким другом Фрейзера, яка надихнула Джеймса розглянути питання про застосування порівняльного етнографічного методу вивчення древніх релігій. Його порівняльні дослідження призводять до написання його першої книгт: Тотемізм(Адам і Чарльз Чорний, Едінбург, 1887). Три роки по тому в 1890 році Джеймс опубліковує роботу під назвою: «Золота гілка», яка стане найвидатнішою з його робіт. Перше видання було у двох томах і миттєво стало класичним бестселером. Він пізніше розширив цю книгу. Друге видання в 1900 р. було в трьох томах і третє видання в 1915р. складалось з дванадцяти томів.

У 1896р., після смерті Робертсона Сміта, Фрейзер одружився з удовою родом із Ельзасу,пані Гроу. Вона почала заохочувати і просувати його кар'єру, адже сам він ніколи не займав офіційної посади в Кембриджському університеті. З того часу він зазнав усіх почестей, а в 1908р. для нього було створено першу кафедру антропології в Ліверпульському університеті. Проте він ніколи не любив Ліверпуль і незабаром став незадоволений. Він не любив шуму великого промислового міста і прагнув спокою, миру і тиші, парків і садів у Кембриджі. Він повернувся в Кембридж, роком пізніше і продовжував свої дослідження і праці. У 1914 році на початку війни, Джеймс був посвячений у лицарі і став відомий як «Сер Джеймс».

Сер Джеймс Фрейзер і його дружина у повоєнні роки багато подорожували континентом разом проводили свої дослідження. Потім в 1930р. Виступаючи на щорічному обіді Королівського літературного фонду, сер Джеймс був раптом уражений сліпотою, його очі наповнилися кров'ю. Попри цей недолік, сер Джеймс продовжив свою роботу, його секретарі писали під диктовку. 7 травня 1941 в Кембриджі він помер. Усього кілька годин по тому його віддана дружина Ліллі теж померла. Вони були поховані разом пліч-о-пліч на кладовищі в Кембриджі.

Наукова робота[ред.ред. код]

«Золота гілка»[ред.ред. код]

«Золота гілка» (1890р.) Джеймса Фрейзера належить до числа тих фундаментальних досліджень, які складають велику цінність для багатьох поколінь науковців. Присвятивши життя вивченню фолькльористики та історії релігії, Дж. Фрейзер зібрав величезний фактичний матеріал, що дозволив йому за допомогою порівняльно-історичного методу показати зв'язок між сучасними релігіями та первісними віруваннями, виявити земні витоки релігійного світорозуміння.

Перше видання «Золотої гілки» вийшло в Лондоні в 1890 році в двох томах, а потім книга перевидавалася в різних варіантах,— то в більш розлогих, то в скорочених. Праця була переведена на безліч мов. Російською мовою вперше була видана у 1928 році. Однак переклад був зроблений з підготовленого дружиною Дж. Фрейзера авторизованого скороченого французького видання. В епоху Римської імперії в містечку Немі біля Рима існувало святилище, де поклонялися богині лісів, тварин і плодючості Діані та її вірному супутникові Вірбію. Це лісове святилище було сценою дивної трагедії, яка періодично повторювалася. У тому святилищі було заведено, що будь хто міг стати його жерцем і дістати таким чином титул царя лісу, якщо він першим зірве гілку, яка звалася золотою, зі священного дерева в гаю навколо храму і вб’є попереднього жерця. Таким був там спосіб зміни жерців храму. Постає, отже, запитання, чому жрець мав убити свого попередника. Чому він мав першим зірвати золоту гілку? Чому, нарешті, жерця потім вважали за «царя лісу»?

Фрезер задумує «Золоту гілку» як справжній етнологічний детектив. На його погляд, загадку Немі можна розв'язати тільки за допомогою порівняльного методу. Згідно з цим методом, потрібно роз'яснювати факти, що їх знаходять у тій чи тій культурі, через порівняння з культурними рисами, зібраними в інших суспільствах. Фрейзер буквально розрізняє римський міф на елементарні частинки і розглядає кожну з них окремо, порівнюючи їх із подібними речами, які можна знайти деінде у світі. Він порівнює жерців Немі з подібними явищами в інших культурах чи в інших періодах, тобто з явищами, які тісно пов'язані з елементами міфу. Він аналізує наприклад, інститут царя-жерця, який був відомий в античній Греції й Італії і який можна знайти також і в багатьох первісних суспільствах.

Еволюціонізм Фрезера стає очевидним у його «теорії релігії». За Фрейзером, історію людства можна поділити на три стадії: магія, релігія, наука. Як і Едвард Тайлор, він вважає, що первісній людині не знайомі надприродні істоти чи божества. Для світанку людства характерним є магічне мислення. Перед лицем етики наприродних явищ первісна людина має насправді лише магію. Магія виражається в послідовності природних явищ. Одна природна подія відбувається після якоїсь іншої і без втручання якої духовної істоти.

"Фольклор в Старому Завіті"[ред.ред. код]

«Фольклор в Старому завіті» (1918р.), по суті, збірка надрукованих раніше статей, але Фрейзер постарався надати йому вигляд узагальнюючої монографії, поставивши на чільне місце найскладнішу і спірну проблему - питання про склад і джерела П'ятикнижжя Мойсея. Еволюціоністський метод цілком виправдав себе, особливо в розумінні перших сторінок Біблії, що оповідають про "створення" перших людей і про життя їх в раю. Фрейзеру вдалося переконливо показати широку поширеність у народів різних країн міфологічних мотивів, які не залучали до себе уваги, але які, мабуть, лежали в основі біблійної повісті про перших людей. Зокрема, чудово роз'яснена міфологема смерті: мотив омолоджування через скидання шкіри (звідси змія в оповіданні про гріхопадіння) і мотив удаваної вести (змія обдурила перших людей). Поєднання цих двох мотивів і склало канву біблійної розповіді про гріхопадіння та про втрату безсмертя.

Твори[ред.ред. код]

  • Тотемізм = Totemism. - 1887.
  • Золота гілка: дослідження магії і релігії = The Golden Bough: a Study in Magic and Religion. - 1890. (1-е видання)
  • Павсаній Описи Греції = Descriptions of Greece. - 1897. (Переклад і коментарі)
  • Золота гілка = The Golden Bough. - 1900. (2-е видання)
  • Psyche's Task. - London: Macmillan, 1909.
  • Тотемізм і екзогамія = Totemism and Exogamy. - 1910.
  • Золота гілка = The Golden Bough. - 1906-15. (3-е видання)
  • Віра в безсмертя і шанування померлих = The Belief in Immortality and the Worship of the Dead. - 1913-24.
  • Фольклор в Старому завіті = Folk-lore in the Old Testament. - 1918.
  • Apollodorus: the Library. - 1921.
  • Шанування природи = The Worship of Nature. - 1926.
  • Голова Горгони = The Gorgon's Head and other Literary Pieces. - 1927.
  • Людина, Бог і безсмертя = Man, God, and Immortality. - 1927.
  • Адвокат диявола = Devil's Advocate. - 1928.
  • Овідій Фаст = Fasti. - 1929. (Переклад)
  • Міфи про походження вогню = Myths of the Origin of Fire. - 1930.
  • Страх смерті в примітивних релігіях = The Fear of the Dead in Primitive Religion. - 1933-36.
  • Створення та еволюція примітивних космогонії і ін твори = Creation and Evolution in Primitive Cosmogenies, and Other Pieces. - 1935.

Джерела[ред.ред. код]

  • Дельєж Робер. Нариси з історії антропології: Школи, автори, теорії/Пер. з фр. Євгена Марічева. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008;

Посилання[ред.ред. код]