Джеймс Мезон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
JamesMason.jpg

Джеймс Мезон[1] (правильніше: Джеймс Мейсон; * 19 листопада 1849(18491119), Кілкенні, Ірландія 15 січня 1905, Рочфорд, Ессекс, Англія) — американський та британський шахіст і шаховий літератор ірландського походження. Один з найкращих шахістів США та Великобританії кінця XIX століття.

Виграв матчі в Юджина Делмара (1874: +7, -1, =0 і +7, -3, =0) та Генрі Берда (1876: +11, -4, =4), переміг у турнірі IV американського шахового конґресу (Філадельфія, 1876). З 1878 мешкав у Великій Британії. Переміг у матчі проти Джозефа Генрі Блекберна (1879: +2, -1, =0). Учасник важливих турнірів:

  • Берлін (1881) — 5-6-е місця
  • Відень (1882) — 3
  • Лондон (1883) — 5-7
  • Нюрнберг (1883) — 3
  • Гамбург (1885) — 2-6
  • Бредфорд (1888) — 3-4
  • Нью-Йорк (1889) — 7
  • Манчестер (1890) — 5-6
  • Лондон (1892) — 3
  • Гастінґс (1895) — 12-14-е місця

Працював над теорією дебютів. Так, на його честь названо гамбіт Мезона (інша назва — «гамбіт Кереса»): 1. е4 е5 2. f4 ef 3. КсЗ.

Останні 15 років життя переважно присвятив праці над своїми шаховими книгами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. у шаховій літературі часто використовують неправильне написання: Мезон

Джерела[ред.ред. код]