Джеймс Мейс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джеймс Ернест Мейс
Mace, James.jpg
Джеймс Мейс останніми роками був невтомним дописувачем газети «День»
Народився 18 лютого 1952(1952-02-18)
США Маскогі (Оклахома, США)
Помер 3 травня 2004(2004-05-03) (52 роки)
Україна Київ
Національність черокі
Галузь наукових інтересів історія, політологія
Заклад Мічиганський університет
Києво-Могилянська академія
Alma mater Університет штату Оклахома
Науковий ступінь магістр, доктор історичних наук
Відомий завдяки: завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні
Нагороди Орден князя Ярослава Мудрого ІІ ступеня

Джеймс Ернест Мейс (англ. James Earnest Mace) (* 18 лютого 1952 — 3 травня 2004) — історик, політолог, дослідник голодомору в Україні. Саме завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 18 лютого 1952 р. у Маскогі (штат Оклахома, США). Серед його предків були представники індіанського племені черокі, котрі 1835 року через рішення федерального уряду були змушені переселитися з корінних земель у Північній Кароліні та Джорджії до Оклахоми[1]. У своїй автобіографії саме цим фактом він пояснював своє зацікавлення геноцидами, зокрема Голодомором[2][3]:

« "Своїм життєвим покликанням досліджувати геноцид я великою мірою завдячую випадку. Зростаючи в невеликому містечку в Оклахомі, де мешкало тільки кілька єврейських сімей, я знав, що мої індіанські сусіди пройшли власною „дорогою сліз". Коли я був малим, батьків товариш по риболовлі і співробітник на залізниці Джордж Гес навіть змайстрував мені лука зі стрілами без наконечників. Його прямий предок і однофамілець, який був більш відомий за своїм індіанським прізвиськом Секвойя, розробив складову абетку для мови індіанців племені черокі, яка надала письмової форми мові народу, що пройшов своєю «дорогою сліз» за умов, які мало відрізнялись від того, що пізніше пережили вірмени. Це було задовго до того, як я вивчив слово „геноцид", але вже тоді він опосередковано торкнувся мене".  »

У 1973 р. отримав ступінь бакалавра історії в Університеті штату Оклахома. Зацікавився російською історією та мовою. Навчання вирішив продовжити в Університеті Мічигану, де познайомився з професором Романом Шпорлюком, котрий зацікавив його історією України та українською мовою. Тоді ж він зосередився на темі українського націонал-комунізму, який, на його думку, був першою спробою побудувати національний комунізм.[4]. В Мічигані Мейс отримав ступінь магістра історії.

1981 року він отримав ступінь доктора історичних наук, захистивши дисертацію на тему — «Національний комунізм у Радянській Україні 1919–1933 рр.». 1983 року її було опубліковано в «Гарвардській серії Україністики»[5]. Завдяки цій праці він став одним з основних американських спеціалістів з історії СРСР та Центрально-Східної Європи[6].

Дослідження Голодомору[ред.ред. код]

У 1982 році отримав фінансування Фонду українських досліджень ІУД ГУ на участь у міжнародній конференції про Голокост і геноцид у Тель-Авіві[7]. На конференції він заявив:

« «Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті — нема проблем».  »

У 19861987 роках Джеймс Мейс був виконавчим директором комісії дослідників (юристів та істориків) при Конгресі США, які повинні були дати оцінку Голодомору 19321933 років. Мейс не був членом комісії, проте її часто називали «комісією Мейса». Саме він займався написанням звіту комісії[8].

У 1984–1985 роках брав участь у гарвардському проекті щодо джерел про Голодомор 1932–1933 років. Організував дослідницьку програму програму «Усна історія українського голоду 1932–1933 рр.».[9]. Згодом свідчення були використані у роботі Комісії США по Голоду в Україні та видані в трьохтомнику[10]. Уже у 90-х роках, за незалежної України, він подарував 200 годин аудіозаписів безцінних свідчень бібліотеці Верховної Ради України. За якийсь час виявилося, що дослідники не мають можливості ними користуватися, а плівки розкидані по підлозі, деякі з них безнадійно зіпсовані.[Джерело?]

Мейс з обуренням згадував позицію декого з західних славістів, «совєтологів» й інших знавців радянського тоталітаризму, які відмовлялися визнати, по-перше, жахливу чисельність жертв цього комуністичного експерименту, а, по-друге, відповідальність за свою злочинну сліпоту — бо саме 1933-го офіційний Вашингтон визнав СРСР і встановив із ними дипломатичні зносини.

1981 року був запрошений Омеляном Пріцаком до проекту роботи над книгою Робертом Конквестом «Жнива скорботи». Конквесту був потрібний помічник для роботи над невідомою для нього джерельною базою. Саме в цей час з'явилися перші статті Мейса про Голодомор[11].

Мейс в Україні[ред.ред. код]

У 1993 переїхав із Сполучених Штатів в Київ (Україна), де одружився з Наталкою Дзюбенко, жив на Троєщині, викладав у Києво-Могилянській Академії, редагував газету «День».

Викладав на кафедрі політології у Києво-Могилянській академії.

Помер 3 травня 2004, похований у Києві на Байковому кладовищі.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Могила Д. Мейса на Байковому кладовищі
  • 10 вересня 2010 р. у Києво-Могилянській академії відкрито Меморіальну Бібліотеку-Архів-Музей Дж. Мейса. Книжкова колекція нараховує 2695 документів, доступна через електронний каталог наукової бібліотеки НаУКМА (http://aleph.ukma.kiev.ua/F) (пошук за полем "Колекція Дж. Мейса). Повний опис архіву Дж. Мейса доступний також в електронному вигляді (через е-архів НаУКМА — http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1780

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кульчицький С. Джеймс Мейс — людина і вчений
  2. Мейс Е. Джеймс. Автобіографія. Факти і цінності: особистий інтелектуальний пошук. // День і вічність Джеймса Мейса. / за заг. Л.Івшиної. К.: Українська прес-група, 2005. — С.9
  3. Кульчицький С. Джеймс Мейс — людина і вчений
  4. Мейс. Джеймс. Мій шлях в Україну: розмова з Джеймсом Мейсом / провела Л.Таран. // Таран Л. Гороскоп на вчора і на завтра. — К.:Рада 1995. С.224
  5. Mace James Ernest. Communism and the Dilemmas of National Liberation: National Communism in Soviet Ukraine, 1918–1933 / James Earnest Mace, Harvard Ukrainian Research Institute, Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States. Cambridge: Distributed by Harvard University Press for the Harvard Ukrainian Research Institute and the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S., 1983. — 334 pp.
  6. Кульчицький С. Джеймс Мейс — людина і вчений
  7. Мейс Е. Джеймс. Автобіографія. Факти і цінності: особистий інтелектуальний пошук. // День і вічність Джеймса Мейса. / за заг. Л.Івшиної. К.: Українська прес-група, 2005. — С.15
  8. Кульчицький С. Джеймс Мейс — людина і вчений
  9. Кульчицький С. Джеймс Мейс — людина і вчений
  10. Мейс Е. Джеймс. Автобіографія. Факти і цінності: особистий інтелектуальний пошук. // День і вічність Джеймса Мейса. / за заг. Л.Івшиної. К.: Українська прес-група, 2005. — С.21
  11. Кульчицький С. Джеймс Мейс — людина і вчений

Джерела[ред.ред. код]

  • Жадько В. Український некрополь.-К.,2005.-С.236.
  • Кульчицький С. В. Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид. Київ: Наш час, 2007. — С.230
  • Кульчицький Станіслав. Знаками визнання стають навіть прокльони // День. — № 28. — 2007 р. — 16 лютого. — С.5
  • Мейс Е. Джеймс. Автобіографія. Факти і цінності: особистий інтелектуальний пошук. // День і вічність Джеймса Мейса. / за заг. Л.Івшиної. К.: Українська прес-група, 2005. — 447 с.
  • Мейс Д. Ваші мертві вибрали мене // Рідна школа. — 2007. — Ч.3. — С.1-4
  • Мейс, Джеймс. Великий експеримент: до історії національного комунізму в Україні. // День. — 2008. — № 211. — 20 листопада.
  • Мейс, Джеймс. Геноцид — найтяжчий злочин проти людства і людяності. / Д. Мейс // газ. Українська мова та література. — 2006. — № 3-4. — С. 3-6.
  • Мейс. Джеймс. Мій шлях в Україну: розмова з Джеймсом Мейсом / провела Л.Таран. // Таран Л. Гороскоп на вчора і на завтра. — К.:Рада 1995. С.224-225
  • Мейс, Джеймс. Повість про двох журналістів: Уолтер Дюранті, Гарет Джонс і Пулітцерівська премія // Екстракт 150 : у двох частинах / за заг. ред. Лариси Івшиної. — К. : Українська прес-група, 2009. — [Ч. 1]. — С. 173–188.
  • Мейс, Джеймс. Політичні причини голодомору в Україні (1932–1933). // Студії з україністики : зб. наук. праць / [за ред. Р. Радишевського] ; НАНУ, Міжнар. школа україністики, Ін-т філології КНУ ім. Т. Шевченка. — Київ, 2004. — Вип. V : До 190-річчя з дня народження Тараса Шевченка. — 273–292 с.
  • Мейс Д. Штучний голод 1933 року в Радянській Україні: що сталося й чому? / Д. Мейс// Україна молода. — 2007.- 20 лют.(№ 32). — С. 8, 9. До ювілею Джеймса Мейса
  • Аркадій Сидорук. Американець, який став українцем // Універсум — 2006 р. — № 11-12. — С. 9.
  • Сидорук А. Кульчицький і Мейс: два шляхи до історичної правди / Дзеркало тижня. — 2007. — 13 січня (№ 1).
  • Помер історик Джеймс Мейс
  • Вахтанг Кіпіані Американське серце, віддане Україні
  • Указ Президента України № 1655/2005 «Про нагородження Д. Мейса орденом князя Ярослава Мудрого»
  • Розпорядження Президента України № 1260/2005-рп «Про вшанування пам'яті Джеймса Мейса»
  • Famine — Genocide in Ukraine 1932–1933
  • James Mace Memorial Panel
  • Destined to Be A Ukrainian
  • «Згадати все, або Дорога сліз Джеймса Мейза», Газета «День», 23 листопада 2011