Джеймс Моуріс Гейвін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гейвін Моуріс Джеймс
англ. James Nally Ryan
James M. Gavin.jpg
Прізвисько Генерал-стрибунець, Худий Джим,
(англ. "The Jumping General", "Slim Jim")
Народився 22 березня 1907(1907-03-22)
US flag 48 stars.svg Бруклін, Нью-Йорк, США
Помер 23 лютого 1990(1990-02-23) (82 роки)
США
Балтимор Меріленд,
США
Країна США США
Приналежність Армія США
Рід військ піхота, повітряно-десантні війська,
Роки служби 19241958
Звання Генерал-лейтенант Генерал-лейтенант
Командування Посол США у Франції, командир дивізії, командир полку
Війни/битви Друга Світова війна
Нагороди
Хрест «За видатні заслуги» (США)
Хрест «За видатні заслуги» (США)
Медаль за видатну службу в Збройних силах (США)
Срібна Зірка (США)
Пурпурне Серце (США)
Орден «За видатні заслуги» (Великобританія)
Кавалер ордена Почесного легіону
Інше Воздушно-десантная война 1947

Гейвін Джеймс Моуріс (англ. James Maurice "Jumpin' Jim" Gavin) (*22 березня 1907  — †23 лютого 1990, Балтимор, штат Меріленд)  — американський воєначальник, генерал-лейтенант армії США (1944), один з основних теоретиків та практиків застосування повітряно-десантних військ США, командир 82-й повітряно-десантної дивізії під час Другої Світової війни.

Біографія[ред.ред. код]

Джеймс М. Гейвін народився в сім'ї емігрантів з Ірландії, в Брукліне, Нью-Йорк, 22 березня 1907. У 1909 році був усиновлений сім'єю Мартіна та Мері Гейвін, працівниками вугільної шахти з Маунт-Кармель, Пенсильванія.

Військова служба[ред.ред. код]

1 квітня 1924 року, після втечі з будинку приймальних батьків Джеймс М. Гейвін, приховав свій вік, завербувався в Армію США, потрапивши служити до Панами, в берегову артилерію Форт-Шерман, де проходив службу як номер розрахунку 155-мм гармати берегової оборони. У 1925 році поступає у Вест-Пойнт, який успішно закінчує в червні 1929, отримавши первинне офіцерське військове звання — другий лейтенант. Після закінчення коледжу почав проходження служби в піхотній школі армії США у Форт Беннінг, штат Джорджія, якою керував полковник Джордж С. Маршалл, майбутній начальник штабу Армії США, державний секретар та Міністр оборони США.

У 19361938 Гейвін проходить службу на Філіппінах. По поверненню на територію Штатів, отримує звання капітан, і призначається командиром роти в 7-му піхотному полку у Ванкувер-Барракс, недалеко від Вашингтону, звідки незабаром він прямує для подальшого проходження служби на посаду інструктора у Вест-Пойнт, де заслужив славу самого кращого вчителя, не тільки серед колективу викладачів і командування коледжу, але і серед студентів. Там Гейвін захоплюється ідеєю застосування повітряно-десантних військ. Особливий інтерес викликав в нім досвід повітряно-десантної операції проведеною німцями при захопленні форту Ебен-Емейль в Бельгії в травні 1940. При першій же згадці про набір добровольців для проходження служби в новому роді військ — повітряно-десантних військах, Гейвін негайно подає рапорт про переведення і в квітні 1941 року він включається до складу кандидатів.

Друга Світова війна[ред.ред. код]

З липня проходить програму підготовки десантних військ в Школі повітряно-десантних військ у Форт-Беннінге, яку успішно закінчує і з серпня 1941 стає командиром парашутно-десантної роти знов створеного 505-го парашутно-десантного батальйону. У цей період Гейвін посилено займається вивченням досвіду застосування повітряних десантів арміями СРСР і Німеччини, і власними дослідженнями, завершивши це розробкою першої настанови щодо тактики дій ПДВ США, яке називалося «Тактика і Техніка застосування ПДВ» (англ. FM 31-30: “Tactics and Technique of Air-Borne troops”).

У серпні 1942 він призначається командиром 505-го парашутно-десантного полку, і незабаром отримує звання полковник. Командуючи полком, Гейвін постійно проводив час на польових заняттях, виконуючи стрибки з парашутом, здійснюючи багатокілометрові марші з своїми підрозділами, проводячи складні тактичні задачі і тренування, які, як правило, сам же і розробляв. І завжди він був в числі перших. Він створив головний образ американського офіцера-десантника:

«Першим покидати борт літака, останнім — в черзі на роздачі в їдальні» («the first out of the airplane door and the last in the chow line»).

Цей принцип, — бути попереду, залишається основоположним для кожного офіцера-десантника й понині.

У лютому 1943, 82-а повітряно-десантна дивізія була призначена для проведення першої бойової повітряно-десантної операції під час вторгнення на острів Сицилія. Гейвін виніс своє резюме:

«це дуже хвилює і відповідально, що 505-й полк буде першим в історії наших збройних сил, кому доручено виконання цього завдання».

Протягом 1943 року Гейвін двічі бере участь у бойових операціях в тилу противника: Сицилійської та Салернської повітряно-десантних.

6 червня Гейвін десантується во Франції під час проведення операції «Нептун» (повітряно-десантна операція, частина операції «Оверлорд»).

У вересні 1944 в ході проведення операції «Маркет-гарден» Гейвін вперше вів рідну 82-у дивізію в бій як її командир.

Бригадний генерал Джеймс М. Гейвин десантувався на чолі своєї дивізії 17 вересня в районі річки Маас. Дивізія мала завдання: захопити максимальну кількість мостів через річку Маас і канал Вааль в районі Неймегена, а також з ходу захопити пануючі Гросбекські висоти. В ході десантування генерал отримав серйозну травму спини (як показало медичне обстеження через 5 років, він пошкодив при стрибку 2 хребетних диска), але продовжував виконання бойового завдання до самого кінця операції. Після проведення операції, дивізія залишалася в цьому районі ведення бойових дій до 13 листопада.

Після війни[ред.ред. код]

Після закінчення Другої Світової війни генерал-майор Гейвін був призначений керівником центру досліджень і розвитку Армії. На цієї посаді він продовжив дослідження нових форм і способів застосування повітряно-десантних військ особливо у світлі появи на полі бою вертольотів; досліджував можливості десантування в тил супротивника броньованих машин. Його роботи лягли в основу застосування військ в ході війни у В'єтнамі.

У 1958 Гейвін йде у відставку в званні генерал-лейтенант.

У період з 1961 по 1962 служить послом США у Франції на прохання президента США Кеннеді.

Командир 82-й пдд генерал-майор Дж. М.Гейвін з генерал-майором Метью Ріджуей під час оборонних боїв у ході Арденнської операції. 19 грудня 1944

Твори Джеймса М. Гейвіна[ред.ред. код]

  • Повітряно-десантна війна (англ. Airborne warfare) (1947)
  • Війна і мир в космічну еру (англ. War and Peace in the Space Age) (1958)
  • Криза сьогодні (англ. Crisis Now) (1968)
  • На Берлін: Битви командира-десантника 1943–1945 (англ. On to Berlin, Battles of an Airborne Commander) (1976)
  • Франція та Громадянська війна (англ. France and Civil War)

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]