Джеймс Олівер Кервуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джеймс Олівер Кервуд
James Oliver Curwood
Джеймс Олівер Кервуд.jpg
При народженні: Джеймс Олівер Кервуд
Дата народження: 12 червня 1878(1878-06-12)
Місце народження: Оуоссо, Мічиґан, США США
Дата смерті: 13 серпня 1927(1927-08-13) (49 років)
Місце смерті: м. Оуоссо, Мічиґан, США США
Громадянство: США США
Мова творів: англійська
Рід діяльності: письменник, натураліст, мандрівник, захисник природи
Жанр: роман, повість

Джеймс Олівер Кервуд (англ. James Oliver Curwood; 12 червня 1878, Оуоссо, Мічиґан, США — 13 серпня 1927, там же) — американський письменник, натураліст, мандрівник, захисник природи.

Біографія[ред.ред. код]

Джеймс Олівер Кервуд народився 12 червня 1878 року в маленькому містечку Оуоссо (штат Мічиґан, США) на кордоні з Канадою й був третьою дитиною в родині (старші брат і сестра — Джеймс Моран Кервуд і Абіґейл (Ґріффін) Кервуд). Його батько був нащадком відомого англійського письменника-мариніста Фредерика Маррієта (1798–1848), мати — дочкою вождя індіанського племені могавків.

« Моя прабабуся була донькою індіанця з племені могавків.  »

Дитинство майбутнього письменника пройшло в місцевості Вермілліон (Vermillion, Огайо) поблизу озера Ері. Судячи з автобіографії, Кервуд мріяв стати автором з раннього дитинства. Хоча йому й не вистачало навичок письма, юний Джеймс Олівер написав роман з 200 000 слів коли йому було 9 років.

Перший опублікований твір Кервуда з'явився 23 листопада 1894 року в місцевій газеті «Арґус» («The Argus»).

Джеймс Олівер не був беручким до науки, тому він був виключений зі школи. В 16 років здійснив велосипедний тур по багатьом південним штатам, у 17 подорожував у вагоні з продажу готових лікарських засобів. Після мандрівок Кервуд повернувся до Мічиґану і протягом двох років (1898–1900) навчався в університеті Мічиґану. Протягом наступних восьми років він працював в якості кореспондента, а згодом редактором газети «Ньюз Трібюн» («News-Tribune») в Детройті.

Кервуд писав оповідання, поєднуючи розповіді про природу і пригоди. Його оповідання вийшли за межі газети та почали регулярно друкуватись в популярних журналах, таких як «Gray Goose Magazine», «Munsey's Magazine», «Outing» та «Good Housekeeping». Окрім цього, письменник вклав більше ста ескізів до ілюстрованого щотижневого журналу Френка Леслі «Тижневик Френка Леслі» («Leslie's Weekly» — виходив у США з 1852 по 1922 р.).

Починаючи з 1906 року Джеймс Олівер Кервуд почав писати романи, а рік по тому він залишає свою посаду в якості редактора для того, щоб присвятити увесь свій час письменству. Його перший роман «Мужність капітана Плюма» з'явився в 1908 році. Того ж року вийшов роман «Мисливці на вовків», обидва опубліковані видавництвом «Боббс-Меррілл» («Bobbs-Merrill Company», розташовувалась в Індіанаполісі, штат Індіана). Після цього він відправився в тривалу відпустку до Гудзонової затоки, у місцевість, що стала правлячою пристрастю в його житті.

Смерть спіткала письменника під час роботи над романом «Зелений ліс». У 1927 році під час риболовлі у Флориді Джеймса Кервуда вкусив павук. Письменник помер 13 серпня 1927 року від зараження крові у своєму рідному Оуоссо.

Твори[ред.ред. код]

  • 1908 — «Мужність капітана Плюма» («The Courage of Captain Plum»)
  • 1908 — «Мисливці на вовків» («The Wolf Hunters»)
  • 1909 — «Великі озера» («The Great Lakes»)
  • 1909 — «Золотошукачі» («The Gold Hunters»)
  • 1910 — «Небезпечний шлях» («The Danger Trail»)
  • 1911 — «Честь Великих Снігів» («The Honor of the Big Snows»)
  • 1911 — «Steele of the Royal Mounted»
  • 1912 — «Квітка Півночі» («The Flower of the North»)
  • 1913 — «Ізобель: Романтика Північних шляхів» («Isobel: A Romance of the Northern Trail»)
  • 1914 — «Казан» («Kazan»)
  • 1915 — «Країна Бога і жінка» («God's Country and the Woman»)
  • 1916 — «The Hunted Woman»
  • 1916 — «Король Ґрізлі» («The Grizzly King»)
  • 1917 — «Барі, син Казана» («Baree, Son of Kazan»)
  • 1918 — «Мужність Мардж О'Дун» («The Courage of Marge O'Doone»)
  • 1919 — «Бродяги Півночі» («Nomads of the North»)
  • 1919 — «The River's End»
  • 1920 — «Повернення до країни Бога» («Back to God's Country»)
  • 1920 — «Долина безмовних людей» («The Valley of Silent Men»)
  • 1921 — «Країна Бога - шлях до щастя» («God's Country - The Trail to Happiness»)
  • 1921 — «Золота петля» («The Golden Snare»)
  • 1921 — «Ліс у полум'ї» («The Flaming Forest»)
  • 1922 — «У нетрах Півночі» («The Country Beyond»)
  • 1923 — «Житель Аляски» («The Alaskan»)
  • 1924 — «Джентельмен відваги» («A Gentleman of Courage»)
  • 1925 — «Давнє шосе» («The Ancient Highway»)
  • 1926 — «Блискавичний» («Swift Lightning»)
  • 1926 — «Чорний мисливець» («The Black Hunter»)
  • 1928 — «Рівнини Авраама» («The Plains of Abraham»)
  • 1929 — «The Crippled Lady of Peribonka»
  • 1930 — «Зелений ліс» («Green Timber»)
  • 1930 — «Син лісів» («Son of the Forests»)
  • 1931 — «Falkner of the Inland Seas»


Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Перш ніж написати повість «Бродяги Півночі» Джеймс Кервуд провів три роки серед лісових звірів, вивчаючи їхні повадки.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кервуд Д. О. Долина Безмолвных Великанов. Романы. Повесть., 1991. — 592 с. ISBN 5-289-00954-X

Посилання[ред.ред. код]