Джеймс Тобін
| Джеймс Тобін | |
 |
|
| Джеймс Тобін | |
| Народився | 5 березня 1918 Шампань, Іллінойс |
|---|---|
| Помер | 11 березня 2002 (84 роки) Нью-Гейвен (Коннектикут) |
| Громадянство |  США |
| Галузь наукових інтересів | економіка |
| Заклад | Гарвардський університет, Єльський університет. |
| Alma mater | Гарвардський університет |
| Вчене звання | професор Єльського університету |
| Відомий завдяки: | аналіз стану фінансових ринків і їх впливу на політику ухвалення рішень у галузі витрат |
| Нагороди |
 |
Джеймс Тобін (англ. James Tobin; 5 березня 1918, Шампань, Іллінойс — 11 березня 2002 Нью-Гейвен, Коннектикут) — американський економіст.
Зміст |
Біографія [ред.]
Вчився в Гарвардському університеті. Брав участь у Другій світовій війні, потім повернувся до Гарварду, отримав ступінь доктора і викладав там же у 1946—1950 рр. З 1950 р. до самої смерті працював у Єльському університеті (останніми роками — professor Emeritus). З 1955 р., після переїзду Комісії Коулса в Єль, бере участь у роботі цього дослідницького центру, займаючи в 1955—1961 і 1964—1965 роках посаду директора[1].
Податок Тобіна [ред.]
Серед широкої публіки Тобін став відомим завдяки своїй пропозиції, висловленій ще на початку 1970-их, щодо оподаткування операцій з іноземними валютами. Якщо б цей податок дорівнював би лише 0,1%-0,25%, це могло б різко обмежити транскордонні валютні спекуляції, зробивши велику частину з них невигідною і зменшити їх шкоду, особливо для країн, що розвиваються. На думку Тобіна цей податок приносив би в рік не менше $150 млрд., які він пропонував розділяти між МВФ і національними банками. Зазвичай прибічники цього податку пропонують використовувати його для боротьби проти нерівності і бідності, для розвитку освіти, охорони здоров'я і підйому економіки у відсталих країнах. У цієї пропозиції багато прибічників, особливо в країнах, що розвиваються (зокрема у Венесуелі,Бразилії та серед антиглобалістів).
Більшість неолібералів ставляться до цієї пропозиції вкрай негативно. Вони переконані, що країни, які введуть у себе такий податок, відгородяться від зовнішнього світу, прирікаючи себе на подальше відставання. Слід відзначити, що запровадження такого податку призвело б до значних фінансових втрат для крупних банків, які воліють не втрачати ці гроші.
Суспільна робота і нагороди [ред.]
- Президент Економетричного товариства, 1958
- Президент Американської економічної асоціації, 1971
Винагороди і премії [ред.]
- 1955 — Медаль Джона Бейтса Кларка.
- 1981 — Нобелівська премія з економіки «За аналіз стану фінансових ринків і їх впливу на політику ухвалення рішень в області витрат, на положення з безробіттям, виробництвом і цінами».
- 1990 — Премія Адама Сміта.
Основні твори: [ред.]
- «Американське економічне кредо» (American Business Creed, 1956);
- «Економічні есе» в 3-х тт.(Essays in Economics, 1972 — 1982).
Посилання [ред.]
(англ.)
Примітки [ред.]
|
|||||||||||
|
||||||||||||||||
