Джейн Гіршфілд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Джейн Гіршфілд (англ. Jane Hirshfield, нар. 24 лютого 1953 p.) — сучасна американська поетеса. Народилася у Нью-Йорку. Навчалася у Прінстонському університеті, після закінчення якого вісім років свого життя присвятила дзен-буддистським практикам при дзен-центрі у Сан-Франциско (із них три роки провела у монастирі). Пізніше викладала в Каліфорнійському університеті, в університетах Берклі і Сан-Франциско. Займалася перекладами японської поезії. Видала шість поетичних збірок: After (2006), The Lives of the Heart (1997), The October Palace (1994), The Gravity and Angels (1988), Alaya (1982). Є також автором збірки літературно-критичних есе Nine Gates: Entering the Mind of Poetry (1997).
   Найновіша збірка поезій Джейн Гіршфілд — After була названа газетою Washington Post однією з найкращих книжок 2006 року, вона була серед номінантів на премію Томаса Еліота.
   П'ята поетична збірка (Given Sugar, Given Salt (2001) відзначена премією американської Національної асоціації літературних критиків. Джейн Гіршфілд є почесним членом Академії американських поетів, а також фондів Ґугенгайма і Рокфелера. Її поезії неодноразово друкувалися у таких виданнях, як The New Yorker, The Atlantic, The Nation, Poetry, The Best American Poetry та багатьох інших.
   У даний час займається проведенням семінарів із поетичної майстерності у коледжі Бенінгтона.
   На думку Джейн Гіршфілд, поезія — це та сфера людського буття, де «мислення серця, розуму і тіла зливається в одне ціле». Якщо до винайдення писемності роль поезії у суспільному житті полягала у збереженні знання у тій формі, в якій воно легко запам'ятовувалося і відтворювалося, «і всі технічні аспекти поезії розвинулися, аби якомога точніше зберегти важко здобуте людством розуміння і знання», то через тисячі років, із запровадженням писемності, ця роль змінилася. Завданням поезії на її сучасному етапі є зведення різних вимірів людської свідомості до спільного поля. Якщо ми нехтуватимемо зв'язком між життям людини і життям скель, дерев і тварин, а також із погодою, «ми втратимо всяке відчуття пропорцій щодо того, якими ми повинні бути у всесвіті, серед широкого різноманіття інших форм буття».

Джерело[ред.ред. код]

  • журнал "Всесвіт, 7-8 номер, 2010 рік"]

Посилання[ред.ред. код]

  • Два вірша поетеси українською можна прочитати тут:

http://sehrg.at.ua/Lit_Klasyka/Jane_Hirshfield.htm
Вірші в українському перекладі Ірини Карівець із журналу "Всесвіт":
http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=760&Itemid=41