Джекі Куган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джекі Куган
John Leslie Coogan
Jackiecoogan.jpg
Народження 26 жовтня 1914(1914-10-26)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Дата смерті 1 березня 1984(1984-03-01) (69 років)
Санта-Моніка, Каліфорнія, США
Роки діяльності 19171984
Дружина Бетті Грейбл (1937-1939)
Флауер Паррі (1941-1943)
Енн Мак-Кормак (1946-1951)
Доротея Одетта Генсон (1952-)
Діти Джон Ентоні Куган
Джоан Доллівер Куган
Леслі Діана Куган
Крістофер Фентон Куган
Провідні ролі Малюк

Джон Леслі Куган (англ. John Leslie Coogan, більше відомий як Джекі Куган; 26 жовтня 1914 — 1 березня 1984) — американський кіноактор. З малих років почав зніматися у німих фільмах. Співпрацював з Чарлі Чапліном. Став славетним після того як знявся у фільмі «Малюк». Згодом також став відомим завдяки ролі дядька Фостера у популярному серіалі 1960-х років «Родина Адамсів».

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Джекі Куган з батьками

Джекі Куган народився 26 жовтня 1914 року в місті Лос-Анджелес, штат Каліфорнія, США, в родині акторів водевілю.

Батько Джекі, Джек Куган, відомий на початку XX століття під псевдонімом «Великий Джек», був танцюристом. Він також працював як комедійний актор і танцюрист в вар'єте. Джек народився і виріс у містечку Сіракуза, штат Нью-Йорк, в родині емігрантів з Ірландії. На відміну від свого брата, який займався аптечним бізнесом і мав свій магазин, в своїй кар'єрі він вибрав творчий шлях. Він вперше ступив на сцену ще бувши підлітком. А першу славу йому принесло знайомство з знаменитої в той час сім'єю театральних акторів «Братів Ділланів з Кортланда». Коли один з акторів цієї сім'ї помер, він зайняв його місце і став повноправним їх учасником. Через них він потрапив в водевіль і вирушив на захід США, щоб побудувати свою кар'єру в шоу-бізнесі, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною.

Мати Джекі, Лілліан Куган, до заміжжя мала ім'я Лілліан Доллівер, і після другого заміжжя (13 травня 1935) змінила його на Лілліан Бернштейн, виступала на сцені разом з батьками з ранніх років і була відома в акторських колах США з 5-ти років під псевдонімом «Малятко Лілліан» з постановки «Маленький Лорд Фаунтлерой». Пізніше вона також брала участь у водевіль-постановках разом з Рене Роджерсом[1].

Народження дитини в сім'ї акторів, таких як Джек і Лілліан, означало появу серйозних змін у їх способі життя, який припускав постійні переїзди услід за театром, практично цілодобову зайнятість на сцені і проживання у другосортних готелях. Можливість виступу з їх власним номером, поставленим незадовго до їхнього весілля, також з цього моменту вставала під сумнів. Тому, щоб не міняти нічого в своєму житті і не створювати незручностей дитині, було прийнято рішення передати Джекі батькам Лілліан, які жили в Окленді. Джекі до 3-х років виховувався переважно ними, в той час як його батьки продовжували роз'їжджати по країні зі своїми виступами.

Дебют в кіно[ред.ред. код]

У 1917 році батько Джекі отримав пропозицію взяти участь у постановці «The Show of Wonders». Це пропозиція могла істотно підвищити заробітки їхні родини, але воно також значило, що їм доведеться тимчасово призупинити виступ зі своїм власним номером. Рішення було прийнято. Постановка стартувала в Чикаго 13 травня 1917.

Оскільки тепер у Лілліан з'явився вільний час, вона забрала Джекі у своїх батьків і взяла його з собою. Поки Джек був зайнятий у постановці, Лілліан і Джекі проводили час на пляжі в Чикаго. В один з таких днів до них підійшов чоловік, який представився заступником директора Essanay Film Manufacturing Company. Він повідомив, що найближчим часом їх студія планує зйомку нового фільму «Малюк Скіннера», і вони шукають хлопчика для виконання однієї з ролей. Він запропонував Лілліан спробувати Джекі на цю роль.

Вона погодилася, і в призначений день привела Джекі в студію. Джекі отримав цю роль, вигравши її серед інших кандидатів. Зйомки зайняли небагато часу, після чого їм запропонували продовжити співпрацю. Але мати Джекі відмовилася, оскільки ця робота передбачала дуже маленьку оплату. Між тим постановка, в якій був зайнятий батько Джекі, завершила виступ в Чикаго і рушила далі. Лілліан знову відвезла Джекі своїм батькам і відправилася слідом за чоловіком.

Зустріч з Чарлі Чапліном[ред.ред. код]

Липневим ввечором 1919 постановка «An Intimate Revue», яка продовжувала свої мандри по великих містах США, дала свій черговий виступ в Оперному театрі Лос-Анджелеса (сучасна назва «Palace Theater») перед переїздом в наступне місто. Як і під час виступу в Сан-Франциско, Джекі вивели на сцену, де він прочитав свою промову і виконав танець шиммі[2].

В цей день серед глядачів був Чарлі Чаплін, який саме шукав натхнення для свого нового фільму. В цей час у Чарлі був укладений контракт зі студією «First National», згідно з яким він повинен був зняти для неї 8 невеликих фільмів[3]. Чарлі докладно описав у своїй автобіографії, як відбулося його знайомство з Джекі:

 ...Щоб відволіктися, я пішов в «Орфеум». Там виступав якийсь танцюрист-ексцентрик, який нічим особливим не відрізнявся. Закінчивши номер, він вивів на сцену свого чотирирічного сина. Хлопчик вклонився публіці разом з батьком, а потім раптом зробив кілька кумедних рухів, подивився на глядачів, помахав рукою і втік. Публіка була в захваті, і хлопчикові довелося знову вийти на сцену. На цей раз він виконав інший танець, який міг би призвести неприємне враження, якби не виконавець. Але Джекі Куган був чарівний, і глядачам танець дуже сподобався. Щоб він не робив, цей малюк, все в ньому було чарівно.

Поява на сцені маленького хлопчика змусило Чарлі згадати своє дитинство, коли він був змушений виходити на сцену, щоб заробити грошей. Це надихнуло його на ідею фільму, де могли б зіграти він сам і Джекі.

Після закінчення номера Чарлі домовився зустрітися з батьками Джекі, щоб розповісти їм про цю ідею. Зустріч відбулася через кілька днів в холі готелю «Олександрія». Але, перш ніж почати роботу над цим фільмом, Чарлі вирішив перевірити здібності Джекі, задіявши його в невеликій ролі в своєму новому фільмі «Задоволення дня». Батьки Джекі дали Чарлі свою згоду, і незабаром почалися зйомки, в процесі яких Чарлі переконався, що Джекі володіє не тільки талантом, але і харизмою.

Зважитися остаточно на укладення контракту на зйомки Джекі, Чарлі підштовхнуло одна цікава подія:

... Я згадав про нього приблизно через тиждень, коли сидів у павільйоні, оточений акторами, і роздумував над темою майбутньої картини ... Я став розповідати про побачене в «Орфеумі», згадав про хлопчика Джекі Кугана, який вийшов з батьком на виклики залу. Тут хтось сказав, що читав у ранковій газеті, що Роско Арбакл запросив Джекі Кугана зніматися в його фільмі. Ця новина немов громом вразила мене. Боже мій! Як же я про це не подумав? Звичайно, він був би чудовий на екрані! І я почав придумувати трюки і сюжетні ситуації, в яких міг би з ним зіграти... «Але до чого це все? Арбакл підписав з ним контракт і, мабуть, придумав що-небудь в тому ж роді. І чому я не подумав про це раніше!"...

Чарлі дуже сильно засмутився, що упустив можливість запросити Джекі. Однак як стало відомо наступного дня, Чарлі і співробітники його студії помилилися. Роско Арбакл уклав контракт на зйомки не Джекі, а його батька. Чарлі негайно зустрівся з батьком Джекі і контракт, який пізніше зробить Джекі відомим актором, був укладений.

Фільм "Малюк"[ред.ред. код]

Чарлі Чаплін і Джекі Куган на зйомках фільму «Малюк»

Зйомки фільму, який спочатку отримав назву «Безпритульний», почалися в липні 1919 року. Цей фільм повинен був стати черговою роботою Чарлі в рамках його контракту з «First National». Контракт на зйомки Джекі в цьому фільмі був укладений з його батьком, який також повинен був знятися у фільмі в невеликій ролі. Згідно з умовами контракту, Чарлі мав сплачувати Джекі $ 75 на тиждень, а його батькові - $ 125[4].

Проте вже в процесі роботи над фільмом Чарлі перейменував його в «Малюк», оскільки роль Джекі по сюжету виявилася більш значущою, ніж він припускав спочатку. Чарлі настільки захопився зйомками, що порушив усі можливі терміни здачі роботи, і його контракт зі студією «First National» був під загрозою розірвання. Студія все ж дала Чарлі додатковий час на завершення фільму, коли побачила процес зйомки і гру Джекі. Зйомки фільму зайняли 154 робочих дня, а ще 118 робочих днів знадобилося на його монтаж. На фільм було витрачено 200 000 футів плівки, що було абсолютно унікально для того часу.

Прем'єра фільму «Малюк» відбулася в Нью-Йорку 21 січня 1921. Фільм йшов в прокаті з великим успіхом. Сам Чарлі пояснював успіх цього фільму тим, що йому вдалося поєднати в ньому одночасно трагедію і комедію, що раніше ніколи не застосовувалося. Цим фільмом Чарлі вдалося не тільки привернути увагу громадськості до проблеми бездомних, а й представити світу Джекі як актора і сформувати тематику його майбутніх фільмів.

Гра Джекі в цьому фільмі була визнана чудовою. Через деякий час після прем'єри фільму Джекі і його батьків відвідали журналісти провідних газет, щоб поставити кілька запитань.

Між Чарлі і Джекі в процесі зйомок цього фільму встановилися дуже дружні стосунки. Чарлі називав Джекі своїм партнером, і після завершення роботи над фільмом неодноразово відвідував їх сім'ю, давав поради і рекомендації, і спостерігав за його подальшими успіхами. Однак незважаючи на успіх їхньої спільної роботи, Чарлі не став продовжувати співпрацю з Джекі. Як бонус за участь Джекі в цьому фільмі Чарлі заплатив його батькові додатково $ 5000[4].

Контракт з «First National»[ред.ред. код]

Першою людиною, який вирішив повторити успіх співпраці з Джекі, був Сол Лессер, один із співзасновників кіностудії «First National». У 1921 році він підписує контракт з батьком Джекі на зйомки його сина у фільмі «Поганий хлопчик Пека». Сценарій для цього фільму був написаний за мотивами популярного в той час однойменного роману Джорджа Вілбура Пека. Оскільки Сол тоді працював як самостійний продюсер, фільм було вирішено знімати на кіностудії «Selig Film Company». За зйомки в цьому фільмі Джекі мав отримувати $ 5000 на тиждень. Однак зйомки були незабаром припинені з причини банкрутства кіностудії.

Зйомки було вирішено продовжити на кіностудії «First National», зменшивши оплату за участь Джекі в цьому фільмі до $ 1000 на тиждень. Прем'єра фільму відбулася навесні 1921 року й отримала безліч захоплених відгуків. Співпраця було визнано успішним, і «First National» уклала контракт з батьками Джекі на подальші зйомки їхнього сина.

В цьому ж році студія починає зйомки фільму «Мій хлопчик», знову повертаючись до сюжетної лінії, обраної Чарлі у фільмі «Малюк». Сценарій нового фільму був написаний Солом спільно з Альбертом Остіном[5], але сам фільм знімався і монтувався під чітким керівництвом батька Джекі. Однак цей фільм не був успішним і не приніс ніякої вигоди. На зйомки фільму було витрачено $ 60 000, в той час як збори від його показу склали тільки $ 50 000. Його сюжет був практично повністю скопійований з фільму «Малюк».

У наступних фільмах продюсерами було вирішено відмовитися від гумористичної складової, і нові фільми за участю Джекі стали сумними драмами, хоча й зі щасливим кінцем. Це рішення зробило фільми більш успішними, а Джекі заслужив звання «великого трагічного героя».

До 1923 року, коли на екрани вийшов фільм «Батько», Джекі вже був одним із найбільш затребуваних і високооплачуваних акторів Голлівуду, хоча до того моменту йому було всього 9 років.

Корпорація «Jackie Coogan Productions»[ред.ред. код]

Офіційний логотип корпорації «Jackie Coogan Productions»

Влітку 1922 батьки Джекі звернулися до Верховного Суду Лос-Анджелеса, щоб отримати роз'яснення з ряду питань[6]. До цього моменту всі контракти на зйомки Джекі укладалися з його батьком, і багато хто став ставити запитання щодо того, як і куди витрачаються ці гроші. Батьки Джекі хотіли не тільки розвіяти сумніви громадськості, а й захистити капітал свого сина в разі непередбачених обставин.

У той час в законодавстві Каліфорнії не було чітко розписано, як слід розпоряджатися капіталом, накопиченим дитиною в дитинстві. Фактично всі ці гроші належали батькам дитини. Тому суд дав їм право розпоряджатися капіталом Джекі повністю і на свій розсуд[6]. Батько Джекі був призначений керуючим справами свого сина і отримав право укладення всіх контрактів, а мати - фінансовим менеджером і відповідальною особою за його капітал.

Батьки Джекі також подали петицію, яка з цього моменту встановлювала, що всі зароблені їх сином гроші належать тільки йому, а вони зобов'язуються зберегти їх до того моменту, коли Джекі зможе розпоряджатися грошима самостійно[6]. Петиція була прийнята судом, з урахуванням того, що батьки Джекі будуть час від часу надавати фінансову звітність для контролю.

Однак в січні 1923 роки батьки Джекі знову відвідали будівлю суду і скасували своє попереднє рішення[7]. До цього моменту батько Джекі заснував корпорацію, щоб більш ефективно управляти капіталом свого сина. Корпорація отримала назву Jackie Coogan Productions і була офіційно зареєстрована на початку грудня 1922 зі статутним капіталом всього лише в $ 60 000. З цього моменту всі контракти на зйомки Джекі повинні були укладатися з корпорацією, а гроші - розподілятися певним чином між Джекі і його батьками.

У багатьох інтерв'ю, які Джекі давав вже будучи в дорослому віці, він зазначав, що у його батька виявилися відмінні підприємницькі та організаторські здібності[8]. Навіть не маючи необхідної освіти та досвіду, його батько цілком успішно керував корпорацією, виступав директором, менеджером, бухгалтером, продюсером, а також писав сценарії, і навіть сам монтував фільми[9]. Під його керівництвом бюджет багатьох фільмів вдалося скоротити до мінімуму і тим самим збільшити доходи корпорації.

У 1923 році все ж була найнята більш досвідчена людина для управління корпорацією. Батьки Джекі планували вкладати гроші в автомобільний бізнес, а це вимагало більш грамотного і досвідченого керівництва. Новим керуючим корпорації став бізнесмен Артур Бернштейн, який приїхав в Сан-Франциско з Нью-Йорка на щорічну бізнес-зустріч. Батько Джекі запропонував йому зарплату в $ 10 000 в тиждень, і він одразу ж погодився. Артур швидко став не тільки ведучим людиною корпорації, а й фактично членом їхньої сім'ї. Батько Джекі з цього моменту зміг присвятити себе повністю просуванню Джекі.

За свою історію «Jackie Coogan Productions» зніме 33 фільми, з яких 3 - зі звуком. Корпорація буде ліквідована в 1939 році за взаємною згодою засновників.

Бренд «Jackie Coogan»[ред.ред. код]

В 1920-х батько Джекі підписує безліч контрактів на випуск брендових товарів з ім'ям свого сина. Першим кроком до монетизації образу Джекі послужили статті, активно друкувалися в місцевих газетах з моменту виходу фільму «Малюк» (1921). За кожну статтю, присвячену Джекі, його батько отримував кілька центів. А в середині 1920-х пропозиції задіяти Джекі в тому чи іншому заході або в рекламі надходили постійно[10]. Фотографія Джекі, вміщена на тому чи іншому товарі, істотно збільшувала його продажу.

Під брендом «Jackie Coogan» з'являються: одяг, іграшки, шкільне приладдя, кондитерські вироби. Всього було випущено близько 60-ти найменувань різних товарів[11]. Найбільш популярними товарами були кепки і ляльки. Лінія брендового одягу приносила корпорації «Jackie Coogan Productions» приблизно $ 100 000 доходу на рік. Джекі також рекламував іграшки і сигарети. Деякі з цих товарів можна придбати і зараз на аукціоні eBay.

Благодійність[ред.ред. код]

Популярність Джекі використовувалася також і для благодійних цілей. У 1922 році батьки Джекі отримали пропозицію від «Near East Foundation» задіяти їх сина в кампаніях по збору гуманітарної допомоги. Образ «маленької бродяги», який продовжував бути провідним у фільмах Джекі, повинен був привернути увагу громадськості до проблем голодуючих дітей Сходу. У той же час сама участь Джекі в цих кампаніях могло збільшити інтерес до нього самого. Батьки погодилися, і з цього моменту більшість місць, де демонструвалися фільми Джекі, перетворилися на пункти збору гуманітарної допомоги, а вхідним квитком на черговий сеанс стала банка сухого молока.

В серпні 1924 року Джекі разом з батьком, менеджером «Jackie Coogan Productions» і своїм персональним учителем, відправляється в міжнародний тур «10,000-mile Jackie Coogan Million Dollar Near East Relief Milk Campaign», щоб зібрати гроші, продовольство і одяг для десятків тисяч дітей, що залишилися без даху над головою в греко-турецькій війні 1922. Ця подорож займе у нього 4 місяці, він відвідає 25 міст на території США і 5 європейських країн, а також зустрінеться з багатьма відомими людьми. У тих місцях, де він проїжджає, влаштовуються пункти збору гуманітарної допомоги та урочисті заходи.

Кампанія завершилася восени в Греції. В результаті цього заходу вдалося зібрати одягу та продовольства на $ 35 000 000, а Джекі був нагороджений кількома медалями[8]. Джекі разом з батьком в рамках цього туру також дали кілька виступів в Європі.

Контракт з «Metro Pictures»[ред.ред. код]

У 1923 році термін контракту з «First National» підійшов до кінця, і батько Джекі отримав безліч пропозицій від інших провідних кіностудій і приватних продюсерів. Перевагу було віддано «Metro Pictures», яка запропонувала контракт на $ 1 000 000 і $ 500 000 в якості бонусу за його підписання[12].

Новий контракт був розрахований на 2 роки, протягом яких Джекі мав знятися в 4-х фільмах[12]. «Jackie Coogan Productions» також мала одержувати 60% від виручки з цих фільмів протягом року після виходу їх в прокат. Джекі міг знятися і в більшій кількості фільмів, але його батько через рік після підписання цього контракту встановив обмеження, згідно з яким Джекі міг зніматися максимум в 2-х фільмах на рік, щоб мати можливість отримати освіту. 

У віці 10 років Джекі поступив в «Міську Військову Академію». У той час ця академія була єдиною приватною школою в Каліфорнії, і тут навчалися багато дітей з відомих і забезпечених сімей. Навчання у цій школі здійснювалася на основі повного пансіону, тому Джекі повертався додому тільки на вихідні, а зніматися в кіно міг тільки під час канікул. 

Під час дії цього контракту, згідно з його умовами, Джекі заробляв $ 25 000 в тиждень, батько Джекі - $ 5000 на тиждень, а мати Джекі - $ 1000 на тиждень. 

Першою ж роботою в рамках цього контракту став фільм «Хай живе Король», знятий за однойменним романом Мері Робертс Райнхарт. Зйомки фільму обійшлися «Metro Pictures» в $ 600 000, більша частина яких була витрачена на спорудження декорацій і костюмів[13]. До кінця 1923 року його визнали одним з найкращих з усіх коли-небудь знятих до цього моменту фільмів[14]

У 1924 році «Metro Pictures» була об'єднана разом з іншими невеликими студіями в корпорацію, яка дістала назву «Metro-Goldwyn-Mayer». Батько Джекі розвинув під своїм керівництвом на студії активну кінознімальну діяльність, самостійно розподіляв бюджет фільмів Джекі, чинив вплив на прийняті студією рішення. Керівництво корпорації в особі Луїса Майера, було не завжди згідно з тим, як батько Джекі веде зйомки. В результаті до моменту закінчення термінів чергового контракту між батьком Джекі і керівництвом виник серйозний конфлікт, і дія контракту не була продовжена. Студія була рада «позбутися» від такого «дорогого» актора, інтерес до якого до цього моменту вже стрімко почав падати. 

Пізніше Луїс Майер пригадає Джекі цей конфлікт і «помститься» йому тим, що заборонить провідним кіностудіям, які перебували під його контролем, запрошувати Джекі зніматися в кіно. Це було однією з причин невдач вже дорослого Джекі в кіно в післявоєнний час. 

Контракт з «Paramount Studios»[ред.ред. код]

Новий контракт не змусив себе чекати. «Paramount Studios» запропонувала Джекі взяти участь в її перших звукових фільмах: «Том Сойєр» (1930) і «Гекльберрі Фінн» (1931) . Під час дії цього контракту Джекі заробляв $ 7500 на тиждень[15]. Однак особливого інтересу у глядача ці фільми не викликали, незважаючи на високу популярність однойменних романів.

Джекі між тим був зайнятий підготовкою до вступу в університет. Він навчається в різних приватних підготовчих школах і у приватних викладачів. У 1932 році, як і радили йому батьки, він поступає в Університет Санта-Клари, щоб отримати освіту в бізнес- і юридичній сферах. Однак незабаром його відраховують звідти за неуспішність і погану поведінку. Він переходить в «Університет Південної Каліфорнії». Незабаром його відраховують і звідти з тих же причин. Більше нікуди Джекі поступати не намагався і просто чекав свого повноліття, коли він повинен був отримати свої гроші.

Переломний момент[ред.ред. код]

До 1933 року інтерес до Джекі згас настільки, що «Jackie Coogan Productions» довелося підписати контракт з «Talisman Studios» на зйомки Джекі в серії короткометражних низькобюджетних фільмів. Фактично кар'єра Джекі в кіно підійшла до кінця.

Джекі між тим намагається почати самостійну кар'єру в шоу-бізнесі. Разом з Джуніором Даркіном, з яким вони разом знімалися у фільмі «Том Сойєр» (1930) і Робертом Хорнером, сином однойменного режисера, вони будують плани на зйомки свого першого самостійного фільму. Але цим планам не судилося збутися. 

4 травня 1935, повертаючись зі свого ранчо, Джекі, його батько, Джуніор Даркін, Чарльз Джонс і Роберт Хорнер потрапляють в автокатастрофу на шосе між Сан-Дієго і Імперіал-Валлі[16]. Близько Сан-Дієго їх машина на величезній швидкості з'їжджає з дороги в кювет і кілька разів перевертається. Джекі залишиться єдиним вижившим в цій автокатастрофі. 

Пізніше Джекі розповість слідству, що за кермом автомобіля був його батько, і йому довелося різко вивернути кермо, оскільки їх підрізав інший автомобіль[17]. Однак жодних свідків цієї події знайдено не буде, а пізніше також буде з'ясовано, що батько Джекі керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння і суттєво перевищив швидкість. 

Після цих трагічних подій у житті Джекі і його сім'ї відбулися серйозні перетворення. Управління «Jackie Coogan Productions» перейшло до матері Джекі. Крім цього, через деякий час вона вийшла заміж за менеджера їх корпорації, Артура Бернштейна, а Джекі став часто чути неприємні для нього розмови, що своїх грошей він не отримає.

Судовий процес[ред.ред. код]

Джекі до свого повноліття опинився у вельми скрутному становищі. Весь час до цього всі гроші, які він заробляв, отримували його батьки. «Jackie Coogan Productions» щотижня платила йому певну суму, але оскільки Джекі ще не міг розпоряджатися цими грошима, його батьки згідно своїй обіцянці, повинні були зберігати їх на майбутнє[18].

Щотижня, починаючи з моменту заснування корпорації «Jackie Coogan Productions» і до моменту свого повноліття, Джекі отримував всього лише приблизно $ 6 на кишенькові витрати[19]. Тепер, коли йому виповнився 21 рік, не було і цих грошей. Зніматися в кіно його більше не запрошували, його спроба почати самостійну кар'єру в шоу-бізнесі не вдалася, і фактично йому не було на що існувати. Йому навіть було ніде жити, оскільки вся нерухомість та інше майно, придбане батьками на зароблені ним гроші, було приписано їм же.

Джекі неодноразово звертається до своєї матері з бажанням отримати свої гроші, проте ніяких результатів це не приносить. У квітні 1938 року він звертається до суду і пред'являє позов своїм матері і вітчиму на $ 4 000 000[19]. Саме така сума, за підрахунками Джекі, була зароблена ним у період з 1921 по 1938 рік.

У своєму позові Джекі стверджував, що батько постійно запевняв його, що зароблені ним гроші відкладаються для нього, і будуть передані йому, коли він досягне повноліття. Коли ж нарешті йому виповнився 21, ніяких грошей він так і не отримав. У той же час його мати, викликана в суд за цим позовом, повідомила, що ніколи і ні в якій формі таких обіцянок вони Джекі не давали[18].

Однак незабаром їй довелося відмовитися від цих слів, оскільки адвокати Джекі в такому випадку могли скасувати право розпоряджатися його грошима, яке було дано його батькам в 1922-му і 1923 році замість обіцянки зберегти його гроші[18]. З цього моменту вона стверджувала, що Джекі був безвідповідальною людиною, і йому не можна було довірити такі гроші[20]. Вона також уточнила, що грошей Джекі заробив значно менше, приблизно $ 1 300 000[21].

В ході первинного розслідування, коли судді були надані документи «Jackie Coogan Productions», було знайдено підтвердження, що батько Джекі заснував корпорацію саме для того, щоб зберегти капітал Джекі на його майбутнє[21]. Крім того, за батька Джекі і його обіцянку зберегти капітал свого сина поручився актор Воллес Бірі, який неодноразово співпрацював з ним[21]. В результаті підозра впала на менеджера «Jackie Coogan Productions», Артура Бернштейна, який практично відразу після трагічних подій одружився на матері Джекі[22]. Адвокатом Джекі було висловлено припущення, що він міг вплинути на його матір і заборонити їй віддати гроші Джекі. Однак незабаром його алібі було також підтверджено, і розслідування було відкладено до детального вивчення фінансових документів корпорації[23].

Справа затягується на 18 місяців. Джекі довелося пройти через безліч неприємних свідчень та слухань. Його мати на судових процесах постійно вказувала на закон, згідно з яким вони, як батьки, мали всі права на використання капіталу своєї дитини. Вона була згодна, що Джекі заробив ці гроші, але вони не належали йому. Крім того, вона постійно стверджувала, що для Джекі зйомки були лише розвагою і грою

В заключному звіті фінансового розслідування було встановлено, що корпорація «Jackie Coogan Productions» в період з 1923 по 1936 заробила понад $ 3 000 000[21]. Однак з усіх цих грошей залишилося приблизно $ 250 000. Головним марнотратом капіталу корпорації виявився покійний батько Джекі, який, крім цього, ще й виявився боржником - його борг становив приблизно $ 85 000. Також було з'ясовано, що батьки ніколи не відкладали для Джекі ніяких грошей.

Були встановлені і мотиви дій батьків Джекі. Гроші, які «Jackie Coogan Productions» отримувала від усіх контрактів, батьки Джекі вирішили не зберігати на рахунку в банку, а вкладати в нерухомість і різний бізнес. До свого повноліття Джекі мав стати не тільки власником всього стану корпорації, а й одержувати належні йому гроші від якогось працюючого бізнесу. Однак ці задумки виконати не вдалося по ряду причин.

Основні гроші корпорації були «втрачені» в результаті невдалих інвестицій і необдуманих витрат. Батьки Джекі скуповували все, що на їх думку було грамотним вкладенням грошей: нафтові вишки, бензоколонки, поля для гольфу, невеликі виробництва і різну нерухомість. Так як у них не було необхідних навичок ведення бізнесу, незабаром ці придбання ставали збитковими і їх доводилося продавати. Значна частина грошей також була вкладена в акції «General Motors», які були втрачені в результаті обвалу ринку в середині 1920-х.

У Джекі також не виявилося абсолютно ніяких здібностей до ведення бізнесу, - він навіть не зміг отримати необхідну освіту. Спроби батьків залучити його до управління справами ні до чого не привели - Джекі вимагав свої гроші, а вони всі були вкладені в справу.

Основний конфлікт між ними виник у той момент, коли Джекі вирішив одружитися на Бетті Грейбл. Це весілля припускало, що Джекі доведеться витратити на Бетті величезні гроші. Джекі був упевнений, що такі гроші у нього є, проте його батьки знали зворотне.

У 1939 році Джекі, його мати і вітчим приходять до рішення ліквідувати корпорацію і поділити весь капітал і майно[24]. В результаті підписання цієї угоди Джекі отримав $ 126 000, будинок в Лос-Анджелесі і права на деякі свої фільми[25]. Однак отримані ним плівки були вже нікому нецікаві, в своєму будинку в Лос-Анджелесі Джекі не з'являвся, оскільки він навіював йому спогади дитинства, а гроші дуже швидко закінчилися. Частина грошей пішла на закриття різних боргів та оплату послуг адвокатів, іншу ж частину Джекі вклав в авторемонтний бізнес. Оскільки у нього не було необхідних навичок, ці вкладення були фактично втрачені.

«Закон Кугана»[ред.ред. код]

Під час судового процесу, ініційованого Джекі, було визнано, що законодавство штату Каліфорнії має серйозні прогалини щодо захисту капіталу, накопиченого дитиною в дитинстві. У суспільстві і пресі стали з'являтися хвилювання, що інших дітей-акторів, Ширлі Темпл, Міккі Руні, Джейн Вітерс, Діну Дурбіну, Фредді Бартолом'ю, мабуть, чекає доля Джекі. Член місцевого законодавчого органу пообіцяв незабаром прийняти закон, який би надалі дозволив уникнути подібної ситуації, в якій опинився Джекі.

Як і було обіцяно, в 1939 році з'являється закон, що отримав назву «Закон Кугана», також відомий під іншими назвами: «Coogan Act», «Coogan Bill», «California Child Actor's Bill», покликаний зберегти капітал, зароблений дитиною в дитинстві. Зміст цього закону полягає в тому, що роботодавець з цього моменту міг укласти контракт на залучення дитини до творчих робіт тільки в тому випадку, якщо певний відсоток від суми цього контракту буде перерахований на особистий рахунок дитини або в якийсь інший ощадний фонд. На момент створення закону ця сума становила 50% від суми контракту. Ці гроші будуть належати дитині, але він зможе скористатися ними тільки по досягненні повноліття. Так Джекі і ситуація, в якій він опинився, зробили великий внесок в розвиток кінематографа.

Цей закон і сьогодні є одним з найважливіших законів штату Каліфорнія, що захищають капітал дитини-актора. Починаючи з 2000 року, відповідно до нової версії закону, сума відрахувань на особистий рахунок дитини повинна складати як мінімум 15%, але може бути збільшена за бажанням батьків.

При укладенні контракту на залучення дитини до творчих робіт один з батьків дитини стає відповідальною особою, з яким безпосередньо і полягає контракт. Для організації ощадного фонду батьки повинні відкрити в одному з банків спеціальний рахунок, який називається «Рахунок Кугана».

Військова служба[ред.ред. код]

Джекі Куган на посаді льотного офіцера

У березні 1941 Джекі вирішує відправитися на військову службу, щоб хоч якось вирішити свої фінансові проблеми[26]. Його приймають санітаром в Медичний корпус, а через деякий час він буде переведений в Корпус Військово-повітряних сил за своїм бажанням. Це стало можливим, так як Джекі в підлітковому віці закінчив військову академію і отримав ліцензію пілота. Тут він вдосконалить свої знання та навички в області льотної справи, а також отримає звання льотного офіцера.

Після цього Джекі працював як викладач льотної справи і служив в Бірмі в якості добровольця Першої повітряно-десантної групи. Під час операції в Бірмі в березні 1944 року він був першим пілотом планера, який посадив Союзницькі війська позаду розташування противника[27]. У травні 1945 року він повернувся додому, а в грудні цього ж року він був повністю звільнений від військових зобов'язань, відслуживши 5 років[28]. Пізніше він був нагороджений Повітряною медаллю США за особливі заслуги.

Повернення в кіно[ред.ред. код]

Після повернення з фронту Джекі знову мріє про те, щоб зніматися в кіно. Його повернення зустрічають з радістю, але роботи для нього в шоу-бізнесі немає. Повоєнний Голлівуд зазнав серйозні зміни. Багато студій розорилися, інші ж були сильно обмежені у фінансах.

Джекі Куган в ролі дядька Фестера

Він береться за будь-яку роботу. У 1946 році він бере участь в кампаніях по залученню приватного капіталу на військові цілі. В 1950-х він працює в сфері продажів і займає посаду менеджера з реклами з продажу витяжок для кухонних плит, а також продає фотоапарати та уживані легкомоторні літаки. Завдяки збереженим зв'язкам, йому вдається час від часу повертатися в шоу-бізнес: він продюсував балет на льоду і з'являвся в нічних клубах.

У 1947 році він отримує можливість повернутися в кіно. Разом з Джекі Купером вони знімаються у фільмі «Тут був Кілрой». З цього моменту Джекі зніматиметься в кіно до кінця свого життя практично постійно. Однак здебільшого все це були незначні ролі в якості актора другого плану і в епізодах. Його також запрошували як почесного гостя на різні події в світі шоу-бізнесу.

Неможливість знову повторити колишній успіх дуже засмучує Джекі, він все частіше намагається знайти вихід в алкоголі, і один раз навіть був заарештований за водіння в нетверезому вигляді[29]. Вважається, що він також мав проблеми з наркотиками - в 1961 році він був заарештований за зберігання марихуани[30].

Джекі зміг лише віддалено наблизитися до своєї колишньої популярності, отримавши в 1964 році роль дядька Фестера в телесеріалі «Сімейка Аддамс».

Останні роки[ред.ред. код]

Надгробна плита Джекі Кугана

Останні роки свого життя Джекі провів в Палм-Спрінгс. У Джекі були серйозні проблеми зі здоров'ям, які, зі слів його дочки, були викликані побічним ефектом від його «красивого» життя: малорухливим способом життя, схильністю до нездорової їжі, зловживанням алкоголем і сигаретами.

Джекі Куган помер 1 березня 1984 року в віці 69 років від інфаркту в «Медичному центрі Санта-Моніка». Похований на кладовищі Святого хреста в Калвер-сіті, штат Каліфорнія.

Дружини і діти[ред.ред. код]

  1. Бетті Грейбл (англ. Betty Grable), актриса.
    Весілля: 20 листопада 1937.
    Розлучення: 11 жовтня 1939.
  2. Флауер Паррі (англ. Flower Parry).
    Весілля: 10 серпня 1941.
    Розлучення: 29 червня 1943.

    Діти:
    1. Син: Джон Ентоні Куган (англ. John Anthony Coogan) (народився 4 березня 1942), письменник і продюсер стереофільмів.
  3. Енн Мак-Кормак (англ. Ann McCormack), актриса.
    Весілля: 26 грудня 1946.
    Розлучення: 20 вересня 1951.

    Діти:
    1. Дочка: Джоан Доллівер Куган (англ. Joann Dolliver Coogan) (народилася 2 квітня 1948).
  4. Доротея Одетта Генсон (англ. Dorothea Odetta Hanson), також відома як «Доротея Лампхер» (англ. Dorothea Lamphere) і під псевдонімом «Доді» (англ. Dodie), танцівниця.
    Весілля: квітень 1952.
    Діти:
    1. Дочка: Леслі Діана Куган (англ. Leslie Diane Coogan) (народилася 24 листопада 1953). Її син — актор Кіт Куган (англ. Keith Coogan) (народився 13 січня 1970), що почав зніматися в 1975 році. Кіт від народження мав прізвище «Мітчелл», але в 1986 він змінив її на «Куган».
    2. Син: Крістофер Фентон Куган (англ. Christopher Fenton Coogan) (9 липня 1967 - 29 червня 1990). Крістофер загинув 29 червня 1990 в аварії за участю мотоцикла в Палм-Спрінгс.

Вибрана фільмографія[ред.ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1917 ф Малюк Скіннера Skinner's Baby маленький хлопчик
1919 ф Задоволення дня A Day's Pleasure маленький хлопчик
1921 ф Малюк The Kid Малюк
1921 ф Поганий хлопчик Пека Peck's Bad Boy Генрі Пек
1921 ф Мій хлопчик My Boy Джекі Блер
1922 ф Хороший і дружній Nice and Friendly хлопчик
1922 ф Тривога Trouble Денні
1922 ф Олівер Твіст Oliver Twist Олівер Твіст
1923 ф Батько Daddy Джекі Савеллі / Джекі Холден
1923 ф Циркові дні Circus Days Тобі Тайлер
1923 ф Хай живе Король Long Live the King Наслідний принц Фердинанд Вілльям Отто
1924 ф Фландрійський хлопчик A Boy of Flanders Нелло
1924 ф Маленький Робінзон Крузо Little Robinson Crusoe Міккі Хоган
1925 ф Старий одяг Old Clothes Тімоті Келлі
1927 ф Джонні підстригся Johnny Get Your Hair Cut Джонні О'Дей
1927 ф Сигнал горна The Bugle Call Біллі Рендолф
1927 ф Посильний Buttons Посильний
1930 ф Том Сойєр Tom Sawyer Том Сойєр
1931 ф Гекльберрі Фінн Huckleberry Finn Том Сойєр
1935 ф Будинок в горах Home on the Range Джек Хатфілд
1936 ф Кохання у вересні Love in September Джекі
1938 ф Школа свінга College Swing Джекі
1939 ф Ніжки на мільйон доларів Million Dollar Legs Расс Сімпсон
1939 ф Повітряний патруль Sky Patrol Картер Мід
1947 ф Тут був Кілрой Kilroy Was Here Паппі Коллінз
19641966 с Сімейка Аддамс The Addams Family Дядько Фестер
1965 ф Щаслива дівчина Girl Happy Сержант Бенсон
1984 ф Здобич The Prey Лестер Тайл

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Під час зйомок фільму «Поганий хлопчик Пека» Джекі отримав серйозну травму голови. Машина, в якій Джекі, його батько і працівники кіностудії їхали на зйомки, потрапила в аварію. Більше за всіх постраждав Джекі. Він поступив до лікарні без свідомості і кілька днів перебував у комі. Однак через 14 днів він повністю відновився і зміг повернутися до зйомок. В деяких інтерв'ю Джекі стверджував, що у нього був подвійний перелом черепа[8].
  • У віці 2-х років Джекі вільно вмів говорити на поросячій латині.
  • Коли Джекі вперше познайомили з Чарлі Чапліном, перша річ, яка вразила хлопчика, це були вуса Чарлі, які могли зніматися і вдягатися.
  • У багатьох інтерв'ю Джекі стверджував, що його спогади про своє дитинство починаються з того моменту, коли він вперше був виведений своїм батьком на сцену в Сан-Франциско.
  • Танець шиммі у виконанні Джекі можна побачити у фільмі «Мій хлопчик» (1921).
  • Найуспішнішим для Джекі виявився 1923-й рік, протягом якого він заробив майже $ 1 000 000.
  • У 1923 році «Metro Pictures» заплатила Джекі і його батькам $ 500 000 в якості бонусу за підписання контракту. Половину цих грошей довелося виплатити державі в якості податків.
  • У 1927 році Джекі вирішив змінити стрижку. Однак за умовами контракту з MGM Джекі не міг змінювати свій зовнішній вигляд, в тому числі і стрижку. З цього приводу довелося навіть скликати збори і переписувати контракт, але дозвіл все ж було дано. Щоб не шокувати шанувальників Джекі, на цю тему був знятий фільм «Джонні підстригся».
  • До того моменту, коли Джекі виповнилося 13 років, він побував в Нью-Йорку цілих 18 разів.
  • За 15 хвилин до автокатастрофи 4 травня 1935, що забрала життя 4-х людей, Джекі помінявся місцями з одним з пасажирів, щоб йому було зручніше спілкуватися, і зайняв місце в відкидному сидінні. Це врятувало йому життя.
  • Після автокатастрофи 4 травня 1935 проти Джекі було подано кілька позовів від родичів загиблих, які потребують компенсації на $ 300 000. Однак позови були відхилені судом[31].
  • Під час військової служби, перебуваючи в Бірмі, Джекі виграв в покер $ 26 000.
  • У Національному музеї Військово-повітряних сил США зберігається військова форма Джекі.
  • Щоб отримати роль дядька Фестера в телесеріалі «Сімейка Адамс», Джекі самостійно придумав і реалізував образ своєї майбутньої ролі: підстригся наголо, зшив костюм, розробив манеру поведінки і розмови.
  • Одна з нагород Голлівуду, що присуджується молоді за досягнення в кіно, носить ім'я Джекі.
  • Улюбленою грою Джекі протягом усього життя був гольф, в який він почав грати ще в дитинстві.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Theatre Gossip // The Evening Independent. — 1930. — № Nov 14, 1930. — С. 5.
  2. The Photo Drama. Contributes to Olympic Fund. // The Lewiston Daily Sun. — 1923. — № Sep 25, 1923. — С. 2.[1]
  3. Chaplin signs new $1000000 contract // The Pittsburgh Press. — 1917. — № Sep 25, 1917. — С. D1.
  4. а б William GloverJackie Coogan Gets On Stage — 37 Years Late //Daytona Beach Morning Journal. — 1966. — № Sep 11, 1966. — С. 6B.
  5. Jackie Coogan in My Boy at Strand theater // Berkeley Daily Gazette. — 1922. — № Mar 3, 1922. — С. II1.
  6. а б в Guardian for Jackie Coogan is sought. Parents say they are conserving earnings for him. // The Lewiston Daily Sun. — 1922. — № Jul 22, 1922. — С. 3VI.
  7. Coogan Sure Father Made Second Will // Hartford Courant. — 1938. — № Apr 20, 1938. — С. 9.
  8. а б в Aljean Harmets Jackie Coogan «The Kid» Recalls Years Of Stardom // The Telegraph. — 1972. — № Apr 5, 1972. — С. 18.
  9. James W. Dean Father Explains How He Manages Jackie Coogan //Milwaukee Journal. — 1923. — № Mar 2, 1923. — С. 18.
  10. Jackie Coogan is Widely Feted // Prescott Evening Courier. — 1923. — № Nov 8, 1923. — С. 5.[2]
  11. Bob Thomas Jackie Coogan Still Has a Boyish Look // Daytona Beach Morning Journal. — 1964. — № Oct 30, 1964. — С. 9.
  12. а б Jackie Coogan Star For Metro. Fairbanks' Bid for Child Actor's Service Was Surpassed // The Montreal Gazette. — 1923. — № Jan 12, 1923. — С. 8.
  13. Jackie Coogan At Rex Monday. Much Herald «Long Live The King» Here Two Days // Herald-Journal. — 1924. — № Jul 27, 1924. — С. 18.
  14. «Long Live The King» At Plaza Theater // The Evening Independent. — 1923. — № Dec 12, 1923. — С. 12.
  15. Jackie Coogan to get $7,500 weekly salary // Sarasota Herald. — 1931. — № Mar 6, 1931. — С. 1.
  16. Coogan Crash Kills Four // The Deseret News. — 1935. — № May 9, 1935. — С. 5.
  17. Jackie Coogan Real Hero In Crash Fatal to Father // Pittsburgh Post-Gazette. — 1935. — № May 6, 1935. — С. 1.
  18. а б в Mother Of jackie Coogan Asks Plea Change. Mrs. Bernstein Seeks To Amend Her Deposition In Suit Of Son. // The Montreal Gazette. — 1938. — № Apr 21, 1938. — С. 18.
  19. а б Jackie Coogan Asks Court For Fortune // Lodi News-Sentinel. — 1938. — № Apr 11, 1938. — С. 1.
  20. Coogan A «Bad Boy», His Mother States. Weeps as She Tells court Why «Kid's» Star's Fortune Kept From Him // The Montreal Gazette. — 1938. — № Apr 19, 1938. — С. 18.
  21. а б в г Coogan Funds Now $250000 Attorney Say. Depression Blamed For Drop In Size of Ex-Star's Estate // The Pittsburgh Press. — 1938. — № May 1, 1938. — С. 8.
  22. Postpone Action In Coogan Suit // Ellensburg Daily Record. — 1938. — № Apr 22, 1938. — С. 5.
  23. Jackie Shuns Mother's Plea. Mrs. Bernstein Wants to Settle Suit // The Pittsburgh Press. — 1938. — № May 4, 1938. — С. 8.
  24. Coogan Suit Is Settled Out Of Court // Berkeley Daily Gazette. — 1939. — № May 18, 1939. — С. 1.
  25. Coogan Accepts $126000 As Share Of His Earnings // Sarasota Herald-Tribune. — 1939. — № Aug 17, 1939. — С. 1.
  26. Army Inducts Jackie Coogan // Ellensburg Daily Record. — 1941. — № Mar 5, 1941. — С. 1.
  27. William Frye Jackie Coogan Leads Gliders // The Palm Beach Post. — 1944. — № Jun 6, 1944. — С. 2.
  28. Jackie Coogan Home From Front // The Evening Independent. — 1944. — № Jun 30, 1944. — С. 15.
  29. Jackie Coogan Booked For Tipsy Driving // The Miami News. — 1951. — № Jan 18, 1951. — С. 15-A.
  30. Jackie Coogan Is Arrested // The Miami News. — 1961. — № Jan 8, 1961. — С. 5A.
  31. Judge orders verdict Jackie Coogan // Reading Eagle. — 1936. — № Apr 9, 1936. — С. 12.

Посилання[ред.ред. код]