Джигурда Руслан Борисович
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2015) |
| Джигурда Руслан Борисович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 травня 1969 (54 роки) |
| Місце народження | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР і Україна |
| Національність | Українець |
| Професії | співак |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | шансон, балади, ведучий |
| jigurda.com.ua | |
 Файли у Вікісховищі | |
Джигурда́ Русла́н Бори́сович (18 травня 1969, Київ) — шансоньє, артист естради, виконувач пісень.
Біографія[ред. | ред. код]
Руслан Джигурда і його брати Нікіта Джигурда, Сергій Джигурда виросли в різних сім'ях, споріднена лінія по їхньому батькові Джигурді Борису Івановичу.
З 1990 по 1991 рік Руслан працював у театрі студії «КнАм» міста Комсомольськ-на-Амурі.
У 1993 році, Руслан закінчив Київський ліцей естрадно-циркового мистецтва[1] за фахом, артист естради (розмовний, вокальний жанри).
По закінченню навчання Руслан з колективом «Казино сміху» (створеним в період навчання) був запрошений на роботу у Могильовську обласну філармонію республіки Білорусь[2], де пропрацював до 1998 р. За цей час колектив «Казино сміху»[3] відпрацював понад 1000 концертів, як з дитячою програмою, так і для дорослих. Паралельно Руслан співпрацював з дочірньою газетою «Рожевий слон» від газети «Київські відомості». Спільно з газетою «Рожевий слон» та колективом «Казино сміху», організовували дитячі концерти в центральних залах Києва. Будучи досвідченим колективом, працювали з концертами по дитячим установам, включаючи школи, інтернати, будинки престарілих. За час роботи з дітьми Руслан створив образ «Музичного жирафа», «Моряка Папая».
З осені 1998 Руслан і колектив «Казино сміху», припинили роботу з дитячими шкільними концертами в Києві через мовний бар'єр.
У 1999 році Руслан з «Казино сміху» і газетою «Рожевий слон» створюють дитячу телевізійну програму «Рожевий слон» на комерційному теле-каналі «Заграва». Після виходу кількох передач, проект був закритий.
До кінця 1999 року , колектив «Казино сміху» розпадається.
Влітку 2000 року, Руслан починає співпрацювати з дитячим оздоровчим центром Ласпі, місто Севастополь, де періодично в літній час веде гурток з розвитку дитячої творчості, про що свідчить газета «Ласпінець»[4] у статтях «Музыки свет»[5] і «Каково быть братом знаменитости?»[6].
З 2001 р, Руслан починає сольну кар'єру, як шансоньє, виступаючи на різних майданчиках України.
У 2003 році спільно із заслуженим артистом України Валерієм Дудником[7] і режисером-продюсером Володимиром Шевчуком, випускають поетичну вистава — «Знайомий ваш, Сергій Єсенін». Написавши музику до кількох віршів Єсеніна[8] з цього спектаклю, Руслан починає роботу над альбомом «Союз друзів», на вірші А. Ахматової, С. Єсеніна, М. Лермонтова, І. Анненського, О. Теліги, П. Беранже.
З 2003 року співпрацює з молодіжним клубом «Дискусія табу», беручи участь у благодійних заходах,[9] концертах.
У 2007 році Пітерський журнал «Поза законом»[10], опублікував ексклюзивне інтерв'ю з Русланом в рубриці Зірки шансону — «У каждого своя дорога».
Навесні 2009 року, Руслан організовує і проводить свій ювілейний концерт — «Зустріч з друзями 4:0»[11], серед гостей — народний артист України Олег Гаврилюк. У 2011 р, Руслан знявся в телевізійному проекті «Сімейні драми»[12] каналу «1 + 1».
Навесні 2012 року Руслан проводить свою творчу зустріч «Спасибі, що ми є» в залі «Будинок актора»[13] м.Київ, давши ексклюзивне інтерв'ю молодіжному клубу «Дискусія табу», для газети «Магістраль»[14]
Влітку 2012 року був запрошений для зйомок у серіалі «Повернення Мухтара 2», восьмий сезон серії «Весь цей цирк».[15] Де зіграв роль дресирувальника ведмедів, Євгена Лаврова.
Влітку 2014 Руслан виступив з концертом[16] у місті Комсомольськ-на-Амурі на сцені Театру "КнАм" з якого в 1991 році і почався його творчий шлях. Зустріч з артистами театру і режисером Тетяною Фроловою сталася через майже 25 років.
Дискографія[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Театр студія КнАм
- Офіційний сайт Руслана Джигурди [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Персональний канал Руслана Джигурди на Youtube [Архівовано 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Форум Джигурди Руслана на сайті shanson-plus.ru [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- «Надійний причал Руслана Джигурди». Журнал «Будівництво та реконструкція» [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Газета «Дзеркало неділі»[недоступне посилання з липня 2019]
- Нікіта та Руслан Джигурда. «Життя моє, иль ти приснилася мені …» [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Інформация об альбомі «Союз друзів» [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Олег Гаврилюк
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Київський ліцей естрадно-циркового мистецтва. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Могильовська обласна філармонія [недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Казино сміху. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Газета Ласпинец. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Стаття у газеті Ласпінец — «Музыки свет» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2014. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Стаття у газеті Ласпінец — «Каково быть братом знаменитости?» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2014. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Валеій Дуднік. Архів оригіналу за 22 листопада 2011. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Пісні на вірщі Есеніна. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Дискусія табу. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ «Поза законом» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2014. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Зустріч з друзями 4:0
- ↑ Сімейні драми. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Будинок актора. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Магістраль (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2014. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Повернення Мухтара 2. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 2 січня 2015.
- ↑ Концерт у театрі «КнАМ»