Джиззацька область
| Джиззацька область | |
|---|---|
| Jizzax viloyati | |
 |
|
| Адміністративний центр | Джиззак |
| Країна |  Узбекистан |
| Офіційна мова | узбецька |
| Населення | |
| - повне | 910,5 тис. осіб (10-е місце) |
| - густота | 44 осіб/км² |
| Площа | |
| - повна | 21,2 тис. км² (5-е місце) км² |
| Часовий пояс | GMT+5 |
Джиззацька область (узб. Жиззах вилояти, Jizzax viloyati) — адміністративно-територіальна одиниця Узбекистану. Адміністративний центр — місто Джиззак.
Зміст |
Історія [ред.]
До 1936 року територія Джиззацької області входила до РРФСР (у Киргизьку АРСР), потім до 1956 року до Казахської РСР. В 1956 році Голодностепська область (нині Навоїйська та Джиззацька області) були передані до складу Узбекистану з метою розвитку бавовняної монокультури в одній республіці.
Джиззацька область утворена 29 грудня 1973 року у складі Узбецької РСР. 6 вересня 1988 року область була об'єднана з Сирдар'їнською областю в одну з назвою Сирдар'їнська область (з центром в Джиззаку)[1], а 16 лютого 1990 року — відновлена.
Географія [ред.]
Джиззацька область знаходиться в центральній частині Узбекистану між річками Сирдар'я та Зеравшан. Площа території області — 21,2 тис. км². Клімат континентальний, посушливий, з жарким літом і помірно холодною зимою.
Межує:
- На півночі з Республікою Казахстан та Сирдар'їнською областю
- На південному сході з Республікою Таджикистан
- На заході з Навоїйською та Самаркандською областями.
Населення [ред.]
В області проживає понад 1 139,0 тис. чол. (2008 р.) або 4,7% населення республіки, понад 70 національностей і народностей, 83,2% складає корінне населення — узбеки. Поряд з ними тут проживають казахи — 6,2%, киргизи — 2,9%, таджики — 2,4%, росіяни — 2%, татари — 1,8% і представники інших національностей — 0,5%. Щільність населення області порівняно низька і становить 50 осіб на 1 км². В області переважає сільське населення, його частка становить 69,5%.
Адміністративний поділ [ред.]
Область поділена на 12 адміністративних районів (туманів):
| № на карті |
Район | Центр |
|---|---|---|
| 1 | Арнасайський | міське селище Голіблар |
| 2 | Бахмальський | міське селище Усмат |
| 3 | Галляаральський | місто Галляарал |
| 4 | Джиззацький | міське селище Учтепа |
| 5 | Дустліцький | місто Дустлік |
| 6 | Заамінський | міське селище Заамін |
| 7 | Зарбдарський | міське селище Зарбдар |
| 8 | Зафарабадський | міське селище Зафарабад |
| 9 | Мірзачульський | місто Гагарін |
| 10 | Пахтакорський | місто Пахтакор |
| 11 | Фаріський | міське селище Янгікишлак |
| 12 | Янгіабадський | н.п. Баландчакир |
і 1 місто обласного підпорядкування:
Населені пункти [ред.]
В області 6 міст, 42 міських селища і 100 сільських сходів громадян.
Міста [ред.]
Економіка [ред.]
Сільське господарство [ред.]
Економіка області заснована на сільському господарстві. Основними сільськогосподарськими культурами в області є бавовна та пшениця, також культивуються кормові культури, овочі, баштанні культури (дині та гарбузи).
Тваринництво представлене розведенням овець, кіз і свиней.
Промисловість [ред.]
Виробництво будівельних матеріалів є домінуючою галуззю промислового виробництва області. Також існує виробництво з виготовлення пластмасових виробів і очищенню бавовни, діє рибопереробний завод.
В області діє велика кількість шахт, в яких видобувається поліметалічні руди, які містять свинець, цинк, залізо, також сировину для виготовлення вапна і вапняк.
Транспорт [ред.]
Є автомобільне сполучення з Ташкентом, Самаркандом, Бухарою та іншими містами Узбекистану.
Природа [ред.]
- В області є національна зона відпочинку — санаторій Заамін.
Влада [ред.]
- Хокім області — Сайфіддін Умарович Ісмоїлов
Примітки [ред.]
- ↑ Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 583(рос.)
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Джиззацька область |
|
|||||||||||||
