Джйотіша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Джйотиша)
Перейти до: навігація, пошук

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм» Hindu swastika

Індуїстська література
aum symbol
Веди
Ріґ · Яджур
Сама · Атхарва
Розподіл
Самхіти · Брахмани
Араньяки  · Упанішади
Упанішади
Айтарея · Бріхадараньяка
Іша · Кена · Катха
Чхандогья · Тайттірія
Прашна · Шветашватара
Мундака · Мандук'я
Веданґа
Шикша · Чандас
В'акарана · Нірукта
Джйотиша · Кальпа
Ітіхаси
Махабхарата · Рамаяна
Пурани
Бхаґавата · Брахмавайварта
Ваю · Вішну · Падма
Маркандея  · Нарада
Інші тексти
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра ·
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача
Дхарма-шастри · Дівья-прабандха ·
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха
Теварам · Чайтанья-чарітамріта ·
Шукасаптаті
Портал «Індуїзм»
Бхрігу Муні

Джйотіш — (санскр. ज्योतिष, Jyotiṣa, від jyótis — «світло божественного знання», isha — «господь») — вчення всевідання, яку передали людям ріші — провидці; стародавня концепція, що пояснює вплив природних чинників на людину та її тіло, на групи людей і в цілому на Землю.[1]. Один із розділів джйотіш — «хора» в європейських мовах умовно називають ведична або індуська астрологія, оскільки вона невіддільно пов'язана із духовними вченнями індуїзму. Але тут слід зазначити що джйотіш була відома задовго до формування сучасної Індії і включає в себе і астрономію, і космологію, і багато інших знань. Зокрема, Котамраджу Нараяна Рао висловлює думку, що джйотіш не слід називати «ведичною», бо крім Вед відомості по джйотіш також є у Смріті, Пуранах і Тантрах. Але у Європі і Америці, усі дхармічні тексти називають ведичними, оскільки Веди є першими і найдавнішими, і найчастіше використовують саме назву «ведична». Серед знавців дйжотіш найбільше застереження висловлюється стосовно використання терміну «астрологія», яка має неоднозначний статус у західному (біблейському) світі, і критикується як сучасними науковцями-матеріалістами так і багатьма церковниками. Крім того найбільш просунуті і таємні техніки ведичної науки всезнання і провидіння не потребують побудови астрологічних карт.

Походження[ред.ред. код]

Джйотіш є однією з шести Веданґ, друга за важливістю після Кальпи (духовних законів) і невіддільною від дхарми. Вона широко використовувалася представниками ведичної цивілізації для передбачення майбутнього і вивчення минулого. Один із найдавніших текстів по астрономії, які збереглись — «Веданга — Джйотіш», існує в таких варіантах Арка-Джйотіш (Ріг-Веданга Джйотіш), Яджуса-ДЖйотіш (Яджур-Веданга Джйотіш), Атхарвана-Джйотіш.

Джйотіш — один з різновидів садхани (духовної практики), метод осягнення Джьотір Відьї («Знання Світла») і, в кінцевому рахунку, універсальної Реальності за допомогою наваграх. Важливою частиною цієї садхани є планетарний міф.[2] Походження терміну пов'язане з поняттям «брахмаджйоті» в священних ведичних текстах, де іде мова про Верховну Особу.

«За допомогою Своєї незбагненної енергії Він поширює Себе у формі Параматма, що перебуває в серці кожного, а поширюючи сяйво Своєю особистості, Він розширює Себе у вигляді сліпучого сяйва брахмаджйоті» (Шрімад-Бхагаватам 1.9.42). Відомі імена Вішну - Джьотірадітья - Сяючий, як Сонце (Адітья); Джьотірганешвара - господь всіх світил; Зв'язок між Ведою і Тантрою, полягає в акцентах, які робляться, відповідно, в ведах на Джьотірмая Пуруші (Суті, або Особистості, витканої зі світла), а в тантрах — на Шактімая Деві (Богині, створеною з енергії). Тим не менш, світло і енергія, як свідомість і сила, по суті, єдині. Світлоносний Пуруша невіддільний від своєї енергії, або Шакті, а значить, і обидві традиції невіддільні одне від одного. Тантрична йога також націлена на реалізацію Атмана і Брахмана, визначених як світло і енергія свідомості — чід-джьоті і чіт-шакті.[3]

Засновники[ред.ред. код]

Біля витоків джйотіш стояли 18 ріші — Провидців, які сприйняли джйотіш як обєктивну реальність Всесвіту. Це — Нарада, Гарга, В'ясадева, Парашара, Васішта, Сур'я, Пітамаха, Атрі, Каш'япа, Марічі, Ману, Ангіра, Ломаш, Пауліша, Явана, Ч'явана, Бхрігу, Шаунака. Серед родоначальників джйотіш в першу чергу слід згадати Бхрігу про якого Шрі Крішна сказав : «Серед великих мудреців Я — Бхрігу» (Бгаґавад-Ґіта, глава 10, текст 25).

Покровителем пізнання джйотіш є Ганеша, а показує різні космічні світи як провідник Картикея. Тексти трактатів складались у вигляді віршів на санскриті в стислій формі, малозрозумілій для непосвячених. Передавались усно від джйотиш-гуру (вчителя) до учня в середовищі ведичного жрецтва і не підлягали широкому розголосу. Багато з них не дійшли до нас, оскільки існували ще до винайдення письма, а пізніше записувались на пальмових листах. Жерці — брахмани, як правило, крім власне астрології знали ритуали ягья, мантри (Гаятрі-мантра) і янтри для гармонізації буття, методи лікування за допомогою каменів і металів (елементи Аюрведи)[4], нумерологію (санкхья-шастра), передбачення по частинам тіла (самудрика-шастра), по знаменням (німітта), архітектуру (Васту-шастра). Знавця методів передбачення називають джйотіші або більш загально пандит.

w:Dhruva w:Saptarishi w:Shani w:Bṛhaspati w:Budha w:Shukra w:Chandra w:Vivasvan w:Garbhodaksayi VishnuClick! Dhruva, Saptarishi, Shani, Bṛhaspati, Budha, Shukra, Chandra, Vivasvan, Garbhodaksayi Vishnu

Розділи і напрямки[ред.ред. код]

Джйотиш складається з трьох розділів (сканд) і шести підрозділів (анг):

  • 1. Хора — Передбачувальна астрологія. Прогноз подій у житті людини.
    • Джатака (астрологія народження) — аналіз карти, періодів планет і ін
    • Німітта — аналіз прикмет і ознак
    • Прашна — аналіз Прашна-кундалі (карти питання)
    • Мухурта — вибір сприятливого часу для започаткування
  • 2. Самхіта — Всесвітня астрологія. Прогноз подій для світу, країни тощо
  • 3. Ганіта — Астрономічні і математичні розрахунки
    • Гола — сферична астрономія, будова Сонячної системи і Всесвіту
    • Ганіта — математичні розрахунки

П'ять головних шкіл, або напрямів Джйотіш:

  • Наді-Джйотиш
  • Парашара-Джйотиш
  • Джайміні-Джйотиш
  • Таджика-Джйотиш
  • Тантра-Джйотиш

Кожна школа відрізняється від інших тим, що вона свого часу була заснована одним з авторитетних Ріші (вчених) і в ній використовується його особливий підхід і технології Джйотиш. Самим таємним з усіх напрямків є Тантра-Джйотиш, тому що в ньому практично не залишилося писань, які викладають методологію даного підходу, а передача знань в основному здійснюється в усній формі від вчителя до учня. Тантра-Джйотиш вимагає глибокого залучення в тотальне проживання отриманих знань і сильно трансформує людину, яка практикує.[5]

Трактат «Прашна Марга» поділяє джйотіш на 6 гілок —

  • Гола (астрономія спостереження),
  • Ганіта — розрахунки, (Сіддханта) — традиційна індійська астрономія
  • Прашна -хорарна астрологія, яка займається аналізом гороскопа, побудованого на момент виникнення питання,
  • Мухурта — астрологія вибору (ru:элективная астрология) .
  • Джатака — астрологія народження (ru:натальная астрология), або Хора — інтерпретація гороскопів, основні методи — Парашара, Джайміні, Таданака.
  • Самхіта, або Медіні Джйотиша (Мунданна астрологія) — передбачення важливих подій в країні на основі аналізу астрологічної динаміки її гороскопа, а також такі події, як війна, землетрус, політичні зміни, фінансові показники, в тому числі передбачення погоди (ru:астрометеорология)

Останні дві є частиною передбачувальної астрології (Пхаліта).

Основні джерела[ред.ред. код]

Докладніше: Джйоті-шастра

Тексти на тему джйотіш на класичному санскриті (приблизно 3-го по 9-й століття н. е.) називають Джйоті-шастра. Такі класичні тексти слід відрізняти від сучасних робіт. Термін джйотиша як одна з Веданг (шести допоміжних дисциплін ведичної релігії) є в «Мундака-упанішаді» і можливо, датується часами Маурїв. «"Веданга Джйотіш"» була записана Лагадхою біля 400 р. до н. е. і включала правила слідкування за рухом Сонця і Місяця. Позиції сонцестояння і рівнодення в «Веданга Джйотіш», сонце дуже близько до Кріттіка у весняне рівнодення буде відповідати близько 1370 р. до н. е. , хоча текст у його нинішньому вигляді від більш пізнього часу. Тут спільно з месопотамськими текстами, стверджується 3:2 співвідношення між тривалістю дня в найдовший і найкоротший дні в році. Це відповідає широті близько 35 градусів.

Збірник астрологічних знамень на санскриті, що збереглись — «Гарга-самхіта» датується 1 ст. нашої ери. Астрологія знамень мала подальший розвиток у працях «Пайматаха-сіддханта» Вішнудхармоттарапурани (5 ст.), «Брихат-самхіта» Варахаміхіри (6 ст.) та ін.[6]Опис 9 планет наваграха, сім з яких використовують в назвах днів тижня, датуються виходом Яванаджатака (150 р. н. е.) і містив переклади грецьких текстів з Александрії, опублікованих в 120 р. н. е.

День Неділя
Сур'я (Сонце)
Понеділок
Сома (Місяць)
Вівторок
Мангала (Марс)
Середа
Будха (Меркурій)
Четвер
Бріхаспаті (Юпітер)
П'ятниця
Шукра (Венера)
Субота
Шані (Сатурн)
Санскрит भानुवासरम्
Бхаану
इन्दुवासरम्
Інду
भौमवासरम्
Бхаума
सौम्यवासरम्
Саумья
गुरूवासरम
Гуру
भृगुवासरम्
Бхргу
स्थिरवासरम्
Сфіра
Хінді रविवार
Равівар
सोमवार
Сомавар
मंगलवार
Мангалавар
बुधवार
Будхавар
गुरूवार
Гурувар
शुक्रवार
Шукравар
शनिवार
Шанівар

«Яванаджатака» («Вислови Явани») або «Яванесвара хора» — вірш Спуджидхваджі є перекладом втраченого грецького трактата ріші Яванесвари, який міг походити із Еллади.[7].В ті давні часи йшов вільний обмін астроло­гічними знаннями між Грецією та Індією. Подібність між індуськими і грецькими астрологічними термінами (напр. Лейя — Лев, Каупрі — Скорпион) і методами очевидна, щоб бути випадковою.

Відомий вчений Колбрук писав, що «індуси були тут учителями, але не учнями». В Індії ж до грецьких вчених ставились з не меншою повагою, ніж до індійських мудреців.

В V ст. н. е. почався классичний період індійської астрономії. Крім теорій Арьябхати (476–550), викладених в «Арьябхатії» і втраченій «Арья-сіддханті», існує «Панча-сіддхантика» Вараха Міхіри (505–587), «Брахма-спхута-сіддханта» Брамагупти (598–660),Бхрігу- самхіта, [7].

«Дхрува-Наді» — опис астрології Наді, створеної Сатьяхарою, систему, в якій візерунки долі зв'язані з Наді-амса, сектори Зодіака величиною дуги в 12 мінут. Основні тексти — «Саравалі» (800 р.) і «ru:Брихат-парашара-хора-шастра». «Хора-шастра» має 71 главу. Перша частина (глави 1-51) датується VII ст. і поч. VIII ст., а друга (глави 52-71) — кінцем VIII ст.[8].

«Джйотіш — це Світло свідомості, який дає Знання минулого, сьогодення і майбутнього. Він знаходиться у свідомості кожної істоти поза простором і часом, що дозволяє йому створювати і описувати Сили Світобудови, що включають в себе „Простір“ і „Час“. Джйотиш — це не історія людей, а історія Богів — Вищих Сил Світобудови, які написали велику книгу — Всесвіт.

Веда (Знання) — щось єдине, живе і цілісне, що є скрізь і структурує все суще. Але є різні терміни, якими позначалися ті чи інші універсальні Сили, Закони або принципи світобудови. Ведична астрологія також описує єдине Знання в термінах Грах (планет), Раші (Знаків Зодіаку), Бхав (Домів). Навіть самі ці терміни не мають історії, оскільки вони у вигляді мантри завжди звучать на більш-менш проявлених рівнях світобудови і можуть бути почуті в будь-який час тим, хто відкритий їм.»[9]

Основні поняття[ред.ред. код]

Основа джйотіш — це поняття бандху, описане в Ведах, що означає зв'язок між мікрокосмом та макрокосмом. На практиці джйотиша базується на ніраяна сидеричному зодіаку[8]), на відміну від саяна — тропічного західної астрології, і приймає за початок зодіаку нерухому зірку Реваті — ζ Дзета Риб. В джйотіш існує коррекція в зв'язку прецессією точки весняного рівнодення — айанамша. У 285 р. коли існувала нульова прецессія не було різниці між сидеричним і тропічним зодіаком, але в 2011 р. вона наприклад досягла 24 градуси. В джйотіш існує своя проблема — суперечка між різними астрологами, чия айанамша точніша. Зараз офіційно прийнято використовувати айанамшу Лахірі АЛ і сидеричну довготу планет визначають як тропічна довгота мінус аянамша λsid=λ-AL (Екліптична система координат).

Джйотіш включає кілька підсистем інтерпретації і передбачення з деякими елементами, яких нема в західній астрології, наприклад система 27 (накшатр) [9] — місячних стоянок чи сузір'їв, тіньові планети, також даша — шестирівнева система життєвих періодів. Також важливі 12 домів (бхава), 9 наваграха (небесних тіл) — Місяць (Чандра), Сонце (Сур'я), 5 планет видимих неозброєним оком Мангала, Будха, Бріхаспаті, Шукра, Шані, 2 місячних вузли Раху і Кету, йоги — комбінації грах. Транссатурнові планети не враховуються. Найважливіші показники карти — Джанма — раші (зодіакальний знак Місяця), також асцендент — Лагна (знак на сході або точка на сході), Сонце не має особливого значення на відміну від европейської та авестійської астрології.

Основними методами ведичної науки передбачення є —

  1. Анга (лімб)- пояснює значення тіла від маківки голови до пят,
  2. Сванпа (сни),
  3. Свар (звук) — звуки які видають звірі і птахи,
  4. Бхомі (позиція) — поведінка людини, як вона сидить, говорить і т. ін.,
  5. Вянджана (відмітки на тілі) знаки отримані при народженні напр. родимки.
  6. Лакшана (ознаки) — моргання вій, почесування рук,
  7. Утпат (явища) — землетруси, вулкани,
  8. Антрікша (небо) — поява комет, обертання планет, Місяця.

Застосування джйотіш[ред.ред. код]

Астрологія має важливе значення в житті індусів. В Індії новонарожденим дають імя на основі гороскопа. Поняття та ідеї джйотіш глибоко проникли в систему календарів і свят, які відмічаються переважно за місячним календарем, за винятком двох точок сонячної інгресії (Сур'я-санкранті) — 0 град. Козерога і Овна природньо за сидеричним зодіаком. Наявність цих свят у словян — 14 січня (свято Козерога з обовязковим водінням кози по селу), і весняного нового року 14 квітня підтверджуюють давність джйотіш. Головне літнє свято — різдво Купала у словян зафіксоване за сонячним календарем 24 червня, а в Індії (різдво Ґопала Крішни) відмічається за місячним календарем (дата змінюється).

Відомості про появу Шрі Крішни можна знайти в наступних джерелах : Бхаґавата-Пурана, Вішну-Пурана, ru:Харивамша. Остання повідомляє, що Крішна був народжений 8 місячного дня темної половини місяця Шравана, сузіря Рохіні, опівночі. З перших двох джерел дізнаємось, що це був Шрімукха, 7 рік 60-річного циклу (3227 р. до н. е. в календарі з нульовим роком) .

Приклад запису натальної карти.

  • Дата григоріан. 24 june -3227
  • Дата юліан. 20 july, -3227
  • Час 0:14, Часова зона + 5:30 схід GMT, UT 23 june, 18:44,
  • Місце - 77Е41’00”, 27N30’00” Матхура
  • Місячна дата аманта (молодик) - рік/місяць/доба-тітхі Шрімукха/Шравана/Крішна-аштамі 7/5/8К, управитель Раху, до кінця тітхі 51%.
  • Накшатра Рохіні правитель Чандра , до кінця 38%
  • Аянамша 311°41’04”, День тижня субота. схід-захід Сонця 5:20-19:07
  • Сидеричні координати
    • Лагна 18Ta07 Рохіні 3 пада (чверть)
    • Суря 18Leo09 Пурвапхалгуні 2 (тропічні 0Cancer0)
    • Чандра 16Ta05 Рохіні 2

Методи оцінки давності джйотіш - обчислення центру Сонця і кута кривизни екліптики, ці дані могли бути одержані 4500 р. до н.е.[10] Опис найдавнішого затемнення - у Ріг-Веді, сонячне затемнення, яке спостерігав Атрі, один із сапта-ріші 18 грудня 3928 до н.е.(григоріан. дата) Відповідно до Вальмики Рамаяна , де вказано певні положення планет, аватар Рама народився не пізніше 5115 р. до н.е. (а можливо навіть в попередню епоху Третаюга). З чого витікає, що джйотіш була відома вже у 52 ст. до н. е., однак не обовязково тогочасні астрономи користувались письмом, оскільки й до сьогодні найважливіші тексти передаються усно. Після початку ери Калі Юґа брахмани зрозуміли, що память людей погіршилась і почали впроваджувати письмо, оскільки з'явилась загроза, що священні тексти можуть бути втрачені або спотворені.

В індуїзмі джйотіш — це частина релігії, філософії (Учення) і медицини. У аюрведі і тибетській медицині астрологія використовується на рівних з іншими методами діагностики хворого. У кожному індуїстському храмі є допоміжний вівтар дев'яти планет (Наваграха), оскільки вони розглядаються як основні слуги Верховної Особи Бога, безпосередньо виконуюють Його волю. Цей вівтар розташовується зазвичай найближче до входу, і перед відвідуванням основного вівтаря Індуїст, який відвідує храм, обходить цей вівтар навколо кілька разів, тримаючи в руках світильник з вогнем, що символізує очищення від карми в ході різних кіл перевтілень. Часто навколо цього вівтаря можна бачити орнамент зі знаками зодіаку, що натякає на подорожі душі по зодіакальному колу (сансару).

В тантричних школах використовують амулети і захисні заговори (кавача- мантра), які асоціюють із планетами, які вважаються проявленими енергетичними формами, що перебувають в тісній взаємодії із конкретними божествами. В "Кірана-тантрі" є вказівки для жертвопринесення 9 планетам. До божеств звертаються для захисту певних частин тіла, ця практика описана у "Варада-тантрі". "Садху-самкаліні-тантра" згадує про кавача на кожен день тижня. Існує течія у смартизмі, яку називають саурйа - поклоніння богу Сонця Сур’ї. Однією із найважливіших в Індії вважається гаятрі-мантра, яка звертається до Савітара, солярного божества.

Джйотіш використовується при прийнятті рішення про шлюб, відкритті бізнесу, переїзді в нове житло. Знання джйотіш також використані для відліку часу, розмітки карт неба і землі. А саме сакральні числа — 12 (час обертання Юпітера навколо Сонця в роках), 30 (час обертання Сатурна) — доба ділиться на 30 мухурт, 60 (спільне кратне для 12 і 30) — відлік часу циклами по 60 хвилин, секунд, років [10], 30 * 12 = 360 (градусів кола), 7 (видимих небесних тіл — днів тижня), 9 * 3 = 27 днів сидеричного місяця — накшатр (казкові тридевять земель), кожна накшатра має 4 четверті — 27 * 4 = 108 (стандартна кількість повторень мантр). Найбільш поширені стилі гороскопа — північний, південний, східний.

Астрологія зберігає свою позицію серед традиційних наук в Індії. Публікуються астрологічні альманахи панчангам. Після постанови Вищого Суду штата Андхра-Прадеш (2001) деякі індійські університети дають вчені ступені по астрології (jyotir vijñāna IAST)[11], [12] [13] напр. [14]. В 1984 Б. В. Раман заснував у м. Ченнай спілку астрологів ICAS " Indian Council Of Astrological Sciences « (Індійська Рада Астрологічних Наук)[11], на Заході існує аналогічна їй CVA (Council of Vedic astrology)[12].

Вплив на інші астрологічні традиції[ред.ред. код]

Від джйотіш походить тибетсько-буддійська астрологія[13], важливим джерелом якої є Калачакра-тантра[14]. Поява білої астрології (або астрології зірок) Карці пов'язане з перекладом з санскриту на тибетську мову Калачакра-тантри в 1027 році. У той рік, так званий рік вогняного зайця, 60-річний астрологічний цикл рабджунг був покладений в основу тибетського календаря. [15]

Один з розділів білої астрології, Янчар (Вайлі: dbyang char — „прояв через голосні звуки“), сформувався під впливом Шива-свародая-тантри[15] і Калачакра-тантри. [16] Ця система також схожа з західною астрологією. У ній використовуються великі астрономічні обчислення, розглядаються п'ять планет , Сонце, Місяць, обидва місячних вузли (Раху і Кету), а також застосовується нумерологія. [17]

Велику подібність до джйотіш має також бірманська астрологія (en:Burmese zodiac). Система місячних домів також перешла в арабську астрологію, потім від арабів вона потрапила до Іспанії (біля 1256 р.) і поширилася в Європі. Опис їх знаходимо в трактаті з астромагії „Мета мудреця“ — „Пікатрікс“ (en:Picatrix) [16]. Тут накшатру називають мансіон — палац. Однак як видно було втрачено розуміння, що накшатра повинна відповідати дню сидеричного місяця (27,3 дня) і зодіак був поділений на 28 рівних частин по 12,86 градуси.

Також істотний вплив джйотіш справила на астрологію Ірану епохи Сасанідів[18].

Північноіндійський гороскоп
Південноіндійський гороскоп

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. [1]
  2. Роберт Свобода. Величие Сатурна. М. 2003, с.21
  3. [2]
  4. [3]
  5. Джйотіш — ведична наука всезнання. Дханур (Олег Бокачов)[4]
  6. Астрологический энциклопедический словарь. Саплин А. Ю., М. 1994, с.25
  7. Mc Evilley T. The shape of ancient thought: comparative studies in Greek and Indian philosophies. Allworth Communications, Inc., 2002. 732p. (Aesthetics Today Series) ISBN 1-58115-203-5, ISBN 978-1-58115-203-6. p.385: «Яванаджатака — это самый ранний из сохранившихся текстов на санскрите по астрологии»
  8. Pingree D. Jyotiḥśāstra / J. Gonda (Ed.) A History of Indian Literature, Vol VI Fasc 4, p.81
  9. Історія Джйотіш. Дханур Олег Бокачев[5]
  10. Elst K. Astronomical data and the Aryan question. Leuven. 1998
  11. Mohan Rao, Female foeticide: where do we go? Indian Journal of Medical Ethics Oct-Dec2001-9(4) [1];
  12. [6] // Times of India, 3.09.2001. (англ.)
  13. Astrology not a science, reiterates Narlikar // Times of India (TNN, 5.12.2010)
  14. Відділ Джйотиші факультету Санскрита Університету Варанасі
  15. Beér , 2004, p. 115
  16. Men-Tsee-Khang , 2010
  17. Beér , 2004, p. 120
  18. Вплив джйотіш на астрологію Ірану

Література[ред.ред. код]

  • Роберт Свобода. Величие Сатурна. Целительный миф., М. 2003[17]
  • Шри Нилаканта, „Прашна Тантра“, М. 2003[18]
  • Котамраджу Нараяна Рао (Kotamraju Narayana Rao) „Изучаем индийскую астрологию с легкостью“, М. 2003.[19].
  • Бангалор Венката Раман, „Мухурта“[20]
  • Давид Фроули — Астрология провидцев. Руководство по ведической/индийской астрологии[21]
  • Индубала деви даси, „Ведическая астрология“, М. 2002[22]
  • Видья Ананда, Равинда Кумар, „Ведическая нумерология“, М. 2006[23]

Енциклопедії

  • Kim Plofker, „South Asian mathematics; The role of astronomy and astrology“, Encyclopedia Britannica (online edition, 2008)
  • David Pingree and Robert Gilbert, „Astrology; Astrology In India; Astrology in modern times“, Encyclopedia Britannica (online edition, 2008)
  • „Hindu Chronology“, Encyclopædia Britannica Eleventh Edition (1911)

Академічна література

  • David Pingree, „Astronomy and Astrology in India and Iran“, Isis — Journal of The History of Science Society (1963), 229–246.
  • David Pingree, Jyotiḥśāstra in J. Gonda (ed.) A History of Indian Literature, Vol VI, Fasc 4, Otto Harrassowitz, Wiesbaden (1981).
  • Ebenezer Burgess, „On the Origin of the Lunar Division of the Zodiac represented in the Nakshatra System of the Hindus“, Journal of the American Oriental Society (1866).
  • William D. Whitney, „On the Views of Biot and Weber Respecting the Relations of the Hindu and Chinese Systems of Asterisms“», Journal of the American Oriental Society (1866).
  • Satish Chandra, «Religion and State in India and Search for Rationality», Social Scientist (2002).

Посилання[ред.ред. код]


Знаки Зодіаку

Овен Aries symbol.png | Телець Taurus symbol.png | Близнюки Gemini symbol.png | Рак Cancer symbol.png | Лев Leo.svg | Діва Virgo symbol.png | Терези Libra symbol.png | Скорпіон Scorpio symbol.png | Змієносець Ophiuchus zodiac.svg | Стрілець Sagittarius symbol.png | Козоріг Capricorn symbol.png | Водолій Aquarius.svg | Риби Pisces symbol.png


Сузір'я Зодіаку

Овен Aries symbol.png | Телець Taurus symbol.png | Близнята Gemini symbol.png | Рак Cancer symbol.png | Лев Leo.svg | Діва Virgo symbol.png | Терези Libra symbol.png | Скорпіон Scorpio symbol.png | Стрілець Sagittarius symbol.png | Козоріг Capricorn symbol.png | Водолій Aquarius.svg | Риби Pisces symbol.png
Хоча Сонце проходить і через 13-е сузір’я Змієносця, його традиційно не включають до зодіакальних сузір’їв.