Джміль полярний
| Джміль полярний | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Bombus polaris Curtis, 1835 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Джміль поля́рний (Bombus polaris) — перетинчастокрила комаха родини Бджолиних. Основний запилювач квіткових рослин в Арктиці.
Ареал[ред. | ред. код]
Ареал полярного джмеля утворює кільце навколо Північного полюса. Цей вид джмелів мешкає в Канаді, в арктичній частині Аляски, на арктичних островах (острові Девон, Елсмір, Баффінова Земля, Гренландія), на півночі Скандинавії та Росії (в Ненецькому і Ямало-Ненецькому автономних округах, в Якутії, на Чукотці)[1].
Опис[ред. | ред. код]
Тіло джмеля полярного вкрите густими волосками для теплоізоляції. Забарвлення може бути різним, але найчастіше груди чорні з оранжево-жовтими смужками по краях, черевце оранжево-жовте, іноді його кінець може бути чорний[2].
Біологія[ред. | ред. код]
Джміль полярний — запилювач більшості арктичних рослин. Він запилює мак полярний, родіолу рожеву («полярну розу»), вербу арктичну та інші рослини.
Природні вороги і хижаки[ред. | ред. код]
Джмелі північні проникають в гнізда полярного джмеля, вбивають маток і змушують робочих джмелів «працювати на себе». Це явище називається клептопаразитизм[3]. Крім того, на джмелів полярних полюють такі птахи, як жовтоволик, звичайна гага, морянка[4].
Див.також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Discover Life. «Discover Life map of Bombus polaris». [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] Retrieved 21 February 2009.
- ↑ Bumblebee.org. «Bumblebees found in North America» [Архівовано 7 травня 2015 у Wayback Machine.]. Retrieved 21 February 2009.
- ↑ Milliron H.E., Oliver D.R. (1966) Bumblebees from northern Ellesmere Island, with observations on usurpation by Megabombus hyperboreus (Schönh.), Can. Entomol. 98:207-213
- ↑ packerpedia — Bio Arctic Bumblebee. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 8 травня 2015.