Джоакіно Ґреко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Джоакіно Ґреко (італ. Gioachino Greco; * 1600 — † 1634, Вест-Індія) — італійський шахіст і теоретик. Один із найсильніших шахістів Європи початку XVII сторіччя. Автор відомого «Трактату про королівську гру в шахи», який згодом був перекладений багатьма мовами і став популярним шаховим підручником.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив із Калабрії, за що отримав прізвисько «Калабрієць». Багато подорожував Європою, заробляючи на життя грою в шахи. Мандрівки Ґреко по Франції, Англії та Іспанії, де він перемагав найсильніших місцевих гравців, сприяли популяризації шахів у цих країнах. Грав при дворах князя Лотарингського та іспанського короля Філіппа IV. У 1626 році ненадовго повернувся до Італії, до Неаполя. Згодом відправився за океан, до Вест-Індії, де й помер 1634 року.

Стиль гри[ред.ред. код]

Ґреко вважали найсильнішим шахістом світу тих часів. За своїм яскравим творчим стилем Ґреко був найяскравішим представником ранньої італійської школи. Гра шахіста вирізнялася блискучими комбінаціями, ініціативністю та оригінальними ідеями в атаці. Недооцінював потребу координації фігур для прикриття тилів, але надолужував ці помилки динамічною грою, вмінням накинути «свою гру» і спрямувати партію у потрібне русло.

Твори[ред.ред. код]

Славу Ґреко приніс рукописний «Трактат про королівську гру в шахи» (італ. Trattato del nobilissimo gioco de scacchi), який датують 1619—1625 роками. Відомо кілька варіантів рукопису, найстаріший з який зберігають у Римі. У 1621 році одну з копій праці шахіст подарував Генріхові II Лотарингському, потім на її основі було зроблено французький переклад трактату. Мандруючи різними країнами, він збирав шахові рукописи різних авторі, аналізував їх і враховував під час написання своєї праці. Протягом 1624—1625 років, коли жив у Парижі, Ґреко доопрацював трактат, додавши свіжі зміни у правилах, ряд ендшпілів та аналізів.

Це збірник 150 партій з коментарями та аналізом. У друкованому варіанті трактат видано вже після смерті автора. Першим друкованим виданням став англійський переклад 1656 року, потім 1669 року вийшов французький переклад, а пізніше переклади голландською, німецькою та іншими мовами.

Праця Калабрійця стала дуже популярною, виходила в ріних країнах з різними переробками та адаптціями, була основою для створення шахових підручників. Так, книга «Das Schach des Herrn G. Greco Calabrais» (Вроцлав, 1784) стала одним з перших в історії шахових підручників німецькою мовою. У 1809 році у Львові вийшов переклад гебрейською й існують припущення, що відомий майстер Акіба Рубінштейн, який навчився грати в шахи в хедері, міг освоїти теорію саме з цього перекладу Ґреко.

Внесок у теорію[ред.ред. код]

Саме завдяки Ґреко за початком 1. e4 e5 закріпилась назва «сицилійський захист», адже італієць у своєму творі назвав цей дебют італ. il giuco siciliani — «сицилійська партія». Серед аналізів дебютів у трактаті Ґреко найцінніші варіанти в італійській партії та королівському гамбіті. Ряд гамбітних систем Ґреко згодом названо його іменем: гамбіт Ґреко у віденській партії, гамбіт Ґреко—Філідора в королівському гамбіті, контргамбіт Ґреко в дебюті слона.

  • гамбіт Ґреко (латиський гамбіт): 1. e4 e5 2. Кf3 f5
  • гамбіт Ґреко в дебюті слона: 1. e4 e5 2. Сc4 Кf6 3. f4
  • контргамбіт Ґреко в дебюті слона: 1. e4 e5 2. Сc4 f5
  • гамбіт Ґреко—Філідора в прийнятому королівському гамбіті: 1. e4 e5 2. f4 ef 3. Кf3 g5 4. Сc4 Сg7 — це спокійне продовження аналізував у своїй книзі Філідор, та ще раніше хід 4. ... Сg7 використовували Полеріо і Ґреко.
  • варіант Ґреко в італійській партії: 1. e4 e5 2. Кf3 Кc6 3. Сc4 Сc5 4. c3 Кf6 5. d4 ed 6. cd Сb4+ 7. Кc3!? Далі у випадку 7. К:e4 8. 0-0! К:c4 9. bc С:c3? (правильно 9. ... d5!) білі можуть отримати перевагу в атаці. Таке продовдення було популярне майже 200 років, доки в XIX сторіччі майстри не знайли ходи, які вирівнюють гру для чорних.

Література[ред.ред. код]

  • Шахматный словарь. — Москва: Физкультура и спорт, 1964. — с. 228
  • W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, ss. 317—319, tom 1, 1986
  • Нейштадт Я. И. Некоронованные чемпионы. — Москва: Физкультура и спорт, 1975. — 302 с.
  • Шахматы. Энциклопедический словарь. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — 621 с. ISBN 5-85270-005-3