Джованні Баттіста Перголезі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джованні Баттіста Перголезі

Джова́нні Батті́ста Перголе́зі (італ. Giovanni Battista Pergolesi; *4 січня 1710, Єзі — †16 березня 1736) — італійський композитор, скрипаль і органіст. Перголезі є одним із найперших творців комічної опери.

Народився у місті Єзі, де вивчав музику під керівництвом Франческо Сантіні. У 1725 році він переїхав у Неаполь, де вивчав основи композиції під керівництвом Гаетано Греко. У Неаполі Перголезі залишився до кінця своїх днів. Тут уперше були поставлені всі його опери, крім однієї — L'Olimpiade, прем'єра якої відбулася у Римі.

З перших кроків Перголезі зарекомендував себе як яскравий автор, схильний до експериментів і новацій. Найвдалішою його оперою вважається написана у 1733 році «Служниця-пані» (італ. La Serva-Padrona), що швидко завоювала популярність. Представлена 1752 року в Парижі, опера викликала запеклі суперечки між прихильниками традиційної французької опери (серед яких були такі корифеї жанру, як Люллі і Рамо) і шанувальниками нової італійської комічної опери, що тривали протягом кількох років.

Поряд зі світською, Перголезі активно складав і духовну музику. Найвідомішим духовним твором композитора вважається кантата Stabat Mater, написана незадовго до смерті в якості «дублера» аналогічного маловідомого нині твору Алессандро Скарлатті, що виконувався в неаполітанських храмах кожну страстну п'ятницю.

Перголезі також створив ряд великих інструментальних робіт, включаючи скрипкову сонату і скрипковий концерт. У той же час ряд творів, приписуваних композиторові після його смерті, як з'ясувалося, були написані іншими авторами. Так, довгий час перу Перголезі приписували «Concerti Armonici», який виявився на перевірку твором німецького композитором У. В. ван Вассенером.

Перголезі помер від туберкульозу у віці 26 років.

Твори[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • 7622 Pergolesi — астероїд, названий на честь композитора[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]