Джованні Болдіні
| Джованні Болдіні | |
| Giovanni Boldini, | |
Автопортрет, 1892 року |
|
| Ім'я при народженні | Giovanni Boldini |
|---|---|
| Дата народження | (31 грудня ) 1842 року |
| Місце народження | Феррара |
| Дата смерті | (12 січня ) 1931 року |
| Місце смерті | Париж |
| Національність | італієць |
| Громадянство | Італія, Франція |
| Жанр | живопис, |
| Навчання | Флоренція |
| Напрямок | Декаданс |
| Роки творчості | 1863- 1930 |
| Вплив | Сарджентн,Реалізм Мак'яйолі |
| Твори | портрети |
Джованні Болдіні (італ. Giovanni Boldini, 31 грудня 1842, Феррара , — 12 січня 1931, Париж) — італійський художник доби декадансу. Малював пейзажі, побутові картини, портрети. Один з кращий серед відомих портретистів на зламі 19-20 століть.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився в місті Феррара. Походить з родини маловідомого провінційного художника.
у 1862 році перебрався у Флоренцію заради отримання художньої освіти. Вивчав в столиці Тоскани тогочасний реалістичний живопис групи Мак'яйолі. Їх впливи відчутні в пейзажах Болдіні, адже пейзаж переживав справжній, великий розквіт в 19 столітті. Набула поширення і швидка, ескізна манера живопису, що так протистояла заглаженій і помертвілій манері академізма. Болдіні узяв від академізму високі технічні навички, віртуозне виконання і цікавість до салонного мистецтва, одним зі стовпів якого він і стане сам. Мав великий фінансовий успіх, був визнаним буржуазним суспіьством як «свій» художник.
Болдіні не став а ні пейзажистом, а ні прихильником побутового жанру, з якого починав. А після праці в Лондоні, де отримав гучний успіх як буржуазний портретист, перейшов до створення замовних портретів.
З 1872 року Болдіні перебрався в Париж. Серед його приятелів - син банкіра, аристократ і художник-імпресіоніст Едгар Дега. Але французький імпресіонізм не позначився на художній манері Джованні Болдіні, який в творах ближче до стилістики Джона Сарджента чи Поля Елльо.
Про італійця, що мав успіх в Парижі, не забули і в Римі. Саме йому доручили бути патроном італійського сектора на Всесвітній виставці в Парижі у 1889 року.
Серед нагород художника - Орден Почесного легіону.
Ранішні і побутові твори Болдіні [ред.]
-
Портрет художника Вінченцо Кабіанка в інтер'єрі, 1909 р.
Погрудні портрети [ред.]
-
Генрі Рошфор, якого портретував в Едуар Мане
Відомі постаті, портретовані Болдіні [ред.]
Салонне мистецтво і злами декадансу [ред.]
-
Маркіза Луїза Казаті, кохана Габріеле д'Аннунцио
Вибрані твори [ред.]
- Портрет Дієго Мартеллі, 1865, Галерея сучасного мистецтва в палаццо Пітті, Флоренція
- п-т Джузеппе Аббаті, 1865, прив. збірка, Палермо
- п-т Вінченцо Кабьянка, Музей Фатторі
- Гондоли Венеції, прив. збірка
- п-т Мері Донеган, 1869, Віареджо
- п-т Мадам Ріган з песиком, 1885, приватна збірка
- п-т Емілії Конха де Осса, 1888, прив. збірка
- пані в чорному перед портретом Емілії Конха де Осса, 1888, музей Джованні Болдіні, Феррара
- Джоакін Арайо Руано, художник, 1889
- (п-т) Джон Левіс Браун з дружиною та дочкою, 1890, Музей Галуста Гюльбекяна, Ліссабон
- (п-т) Анрі де Тулуз - Лотрек, художник, фонд Нортона Саймона, Пассадена, Каліфорнія
- (п-т) Джон С. Сарджент, художник, 1890, прив. збірка
- ( п-т ) Джовінетта Ерразурі, 1892, прив. збірка
- Емануель Муціо, диригент, 1892, Мілан
- Робер де Монтескьє, 1897, музей д'Орсе, Париж
- Леді Колін Кемпбел, 1897, Національна портретна галерея, Лондон
- Мадам Жорж Гюго з сином, 1898, прив. збірка
- (п-т) Едіт Вандербілт, 1900,
- Ліна Кавальєрі, оперна співачка, 1901, прив. збірка
- Петер Харрісон, 1902, Вашингтон
- п-т Нані Щредер, 1903
Джерела [ред.]
- Camesasca E. L'opera completa di Boldini. Milano: Rizzoli, 1970
- Dini P. Giovanni Boldini, 1842-1931: catalogo ragionato. Torino: U. Allemandi, 2002
- Dini Fr. Boldini, Helleu, Sem: protagonisti e miti della Belle Epoque. Milano: Skira, 2006
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Giovanni Boldini |
