Джованні Джироламо Савольдо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джованні Джироламо Савольдо
Giovanni Girolamo Savoldo
Giovanni Gerolamo Savoldo 004.jpg
Автопортрет (?)
Ім'я при народженні Giovanni Girolamo Savoldo
Дата народження 1480
Місце народження Брешія
Дата смерті 1548
Місце смерті Венеція, Італія
Громадянство Венеціанська республіка, Італія
Жанр побутовий жанр, портрет, релігійний образ
Навчання учень Лоренцо Лотто ?
Напрямок Відродження
Роки творчості 1500 -1547
Вплив Джорджоне, Лоренцо Лотто
Твори побутовий жанр, портрет, релігійний образ

Джованні Джироламо Савольдо( італ. Giovanni Girolamo Savoldo бл. 1480, Брешія - 1548, Венеція ) - італійський художник доби Відродження. Мав впливи художньої манери Лоренцо Лотто та Джорджоне.

Життєпис. Початковий період[ред.ред. код]

Точної дати і місяця народження художника не віднайдено. Появу на світ і перші художні навички пов'язують з Ломбардією та містом Брешія. Практично не відомо, де і у кого навчався, а також, якими були перші твори. До первісного періоду творчості відносять працю в містах Парма та Флоренція, а в останньому за 1508 рік знайдений запис про прийняття художника в гільдію художників. Мав вивчати твори Леонардо да Вінчі і Мікеланджело Буонарроті, бо вони були безперечними авторитетами тої доби у Флоренції.

В Венеції[ред.ред. код]

Savoldo, busto di giovane.jpg

В Тоскані не втримався і близько 1520 року оселився в Венеції. Практично все житя працював в Венеції, залишаючись надзвичайно індивідуальним митцем, незважаючи на впливи тіорів Лоренцо Лотто та Джорджоне, особливо в колористичних гаммах власних картин.

В перші роки венеціанського періоду не втрачав уваги і цікавості до творів фламандьких митців, картини яких так чіпляли венеціанських вельмож через притаманну їм незичність сюжетів, художню манеру і яскраві, «глибокі» фарби. Прихильником фламандських художників був ще Антонелло да Мессіна, що деякий час працював в Венеції і чий вплив на місцевих художників був досить значним. Про знайомство Савольдо з творами фламандських художників свідчать дві ранні композиції « Спокуси Святого Антонія», де художник досить майстерно поєднав художні знахідки венеціанських і фламандських ( або німецьких ) митців.

Але впливи місцевої художньої школи переважали, перш за все - картини Джорджоне та Лоренцо Лотто. Популярний на той час Джорджоне прищепив венеціанським художникам поетичну недомовленість, потяг до своєрідного, місцевого ідеалу краси і до пошуків власних колористичних гам. На якийсь час бути популярним художником в Венеції значило писати картини в стилістиці Джорджоне, що і робили на ранньому етапі Себастьяно дель Пьомбо, Тиціан, Якопо Пальма старший , сам Савольдо.

Венеціанці відрізнялися справжнім захопленням тканинами і килимами арабського сходу. Особливим попитом користувались тканини червоних кольорів, а венеціанський пурпур став характерною місцевою прикметою. Захоплення тканинами, особливо незвичних кольорів та з ефектами відблисків, було притаманне і Савольдо. Часто головні персонажі його картин виділені в творі саме розкішними шатами екзотичних тканин - біла накидка Марії Магдалини( Національна галерея (Лондон)), «Святий Матвій» ( Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк), янгол в картині галереї Боргезе, навіть аскет Святий Антоній в варіанті композиції з Москви.

В Мілані[ред.ред. код]

«Товія і янгол»
«Селянин з флейтою»
« Спокуси Святого Антонія», варіант в Сан Дієго, США

За свідоцтвом Паоло Піно художника запросили на працю в Мілан, де той виконав чотири картини. Одна з них - Євангелист Св. Матвій. Останнє полотно дивує двома центрами освітлення та незвичним освітленням самої фігури Матвія, що пізніше підхоплять Караваджо та його послідовники в 17 столітті.

Останні роки[ред.ред. код]

Ймовірно, останні роки художника пройшли у Венеції, але продовжував працювати і в близьких теріторіально до неї провінційних містах. 1533 року виконав «Мадонну з чотирма святими » для церкви Санта Марія ін Органо в місті Верона. В 1537-1538 рр. працював в рідній Брешії. До останнього періоду творчості належать незвична за колоритом «Марія Магдалина» та композиції на тему « Поклоніння пастухів».

Венеціанці 16 століття не відрізнялися ні вдячністю, ні пам'яттю щодо місцевих майстрів. Епідемії чуми, загибель в морі чи на війні, сироти діти і політичні негаразди - не сприяли ні мемуарній літературі, ні вдячній пам'яті. Серед забутих митців опинились Марко Базаіті, Джорджоне, Лоренцо Лотто. Гірку долю забутих майстрів розділив і Савольдо, точної дати смерти якого не збережено.

Вибрані твори[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • A. Boschetto, Giovanni Gerolamo Savoldo, Milano, 1963.
  • Giovanni Gerolamo Savoldo tra Foppa, Giorgione e Caravaggio, catalogo della mostra tenuta a Brescia nel 1990, Milano, 1990.
  • F. Frangi, Savoldo. Catalogo completo, Firenze, 1992.
  • Pierluigi De Vecchi ed Elda Cerchiari, I tempi dell'arte, volume 2, Bompiani, Milano 1999. ISBN 88-451-7212-0
  • Stefano Zuffi, Il Cinquecento, Electa, Milano 2005. ISBN 88-370-3468-7
  • альбом «Музеи Рима. Галерея Боргезе. Национальная галерея», М.,«Изобразительное искусство», 1971

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]