Джованні Понтано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Погруддя поета з неаполітанського музею

Джованні Понтано (*7 травня 1426, Черрето — †1503, Неаполь) — італійський поет-гуманіст. Один з найкращих латиномовних поетів Відродження, який надав латині рідкісної виразності й гнучкості. Керівник гуртка неаполітанських гуманістів і засновник Понтанівської академії. Світоглядові Понтано притаманні раціоналізм і залюбленість у природу й матеріально-чуттєвий світ, що позначилось і на його поезії. Залишив велику прозову й поетичну спадщину. Найзначніші твори — дидактична поема «Уранія», поема-ідилія «Лепідіна» (1486), поетична збірка «Неаполітанець, або Про кохання», елегії «Про подружню любов» (кн. 1—3, 1480—84), колискові пісні («Неннії»).

Джерела[ред.ред. код]