Джованні Пізано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джованні Пізано
Giovanni pisano, madonna con bambino, cathedral of prato.jpg
«Мадонна з немовлям» Джованні Пізано
Народився 1248
Піза
Помер 1315
Сієна
Національність італієць
Ім'я при народженні Giovanni Pisano
Діяльність скульптор, архітектор
Конфесія католицтво
Батько Нікола Пізано

Джованні Пізано (*1248 — †1315) — італійський скульптор, архітектор часів Проторенесансу.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у Піза у родині Ніколи Пізано, відомого скульптора. Спочатку проходив навчання у майстері батька. Тут Джованні затоваришував з Арнольфо ді Камбіо. З 1265 до 1269 року працював під орудою свого батька над скульптурними роботами у Пізі, Сієні. У 1270–1276 році перебував у Франції. Тут на Джованні справила вплив французька готична пластика.

Здебільшого вів життя мандрівного майстра, виконуючи роботи по всій Італії. У 1275–1278 роках виконував роботи у Перуджі. У 1278 році відкриває власну майстерню у Пізі, де виконує замовлення до 1285 року. Згодом переїздить до Сієни, де перебував до 1296 року. Тут він користувався великою пошаною громадян. Навіть у 1290 році отримав Сієнське громадянство. Після цього до 1301 року виконує замовлення у м.Пістойя. Втім й тут не затримався. У 1301 році повертається до Пізи, де відновлює роботу власної майстерні. У 1305–1306 роках працює у Падуї, а у 1312–1313 роках — у Генуї. У 1314 році знову приїздить до Сієни, де й помирає у 1315 році.

Творчість[ред.ред. код]

Став одним із засновників стилю італійської готики. Значну увагу приділяв об'єму, відображення руху. В його працях більше лінійності у порівняні з попередниками. Намагався наділити свої роботи більшим чуттям, драматизмом. В архітектурі для Пізано характерний виразність, вільний простір. Стиль рельєфів має більші свободи та невимушеності. Намагався об'єднувати скульптуру та архітектуру. Став винахідником пласкої емалі, яку вперше застосував при оздоблені вівтаря собору в Ареццо.

Праці:

  • Баптистерій у Пізі (разом з батьком) до 1265 року
  • Баптистерій у Сієні (разом з батьком), 1265–1269 роки
  • фонтан Маджоре у Перуджі, 1275–1278 роки
  • Сієнський собор (будівництво та оздоблення), 1285–1296 роки
  • Кафедра святого апостола Андрія Первозванного у Пістойї, 1297–1301 роки
  • Церква святого Миколи у Пізі, 1301–1305 роки
  • Амвон для Пізанського собору, 1302–1310 роки
  • Мадонна з немовлям для Каплиці дель Арена у Падуї, 1305–1306
  • Фасад церкви Святого Пала а Ріпа д'Арно у Пізі, 1307–1310 роки
  • Надгробок імператриці Маргарити Люксембург у Генуї, 1312–1313 роки
  • Мадонна з дитям у 5 варіантах
  • Роспяття у 4 варіантах

Джерела[ред.ред. код]

  • Roberto Bartalini, Giovanni Pisano statuario: il 'San Pietro' di Gallico, in Scultura gotica in Toscana: maestri, monumenti, cantieri del Due e Trecento. Banca Monte dei Paschi di Siena Spa. — Cinisello Balsamo, Milano, Silvana Editoriale, 2005, p. 54-65.
  • Joachim Poeschke: Die Skulptur des Mittelalters in Italien, Band 2: Gotik. Hirmer Verlag, München 1998, ISBN 3-7774-8400-8.