Джозеф Генрі Блекберн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джозеф Генрі Блекберн
(Joseph Henry Blackburne)
Joseph Blackburne.jpg
Країна Англієць
Дата народження 10 грудня 1841(1841-12-10)
Англія Манчестер
Дата смерті 1 вересня 1924(1924-09-01) (82 роки)
Англія Лондон

Джо́зеф Ге́нрі Бле́кберн (англ. Joseph Henry Blackburne, * 10 грудня 1841, Манчестер — † 1 вересня 1924, Лондон) — англійський шахіст. Один з найсильніших гравців світу другої половини XIX століття.

Життєпис[ред.ред. код]

Ігрова кар'єра[ред.ред. код]

Грав у шахи з 18-ти років. У 20-річному віці став чемпіоном шахового клубу Манчестера. Того ж року його запрошено на престижний Лондонський турнір 1862, де Блекберн посів лише 9-е місце, але привернув до себе увагу перемогою над майбутнім чемпіоном світу Вільгельмом Стейніцем.

В 1868 році вперше став чемпіоном країни. Найвищими результами позначені виступи майстра в 1870—1890-х роках, коли Блекберн виступив у понад 30 міжнародних турнірах. Найкращі результати в турнірах:

  • Баден-Баден (1870) — 3-4-е місця
  • Лондон (1872) — 2-е місц
  • Відень (1873) — 1-2-е
  • Париж (1878) — 3-є
  • Вісбден (1880) — 1-3-є
  • Берлін (1881) — 1-е
  • Лондон (1883) — 3-є
  • Нюрнберг (1883) — 2-е
  • Гамбург (1885) — 2-6-е
  • Герефорд (1885) — 1-е
  • Лондон (1886) — 1-2-е
  • Франкфурт-на-Майні (1887) — 2-3-е
  • Нью-Йорк (1889) — 4-е
  • Манчестер (1890) — 2-е
  • Лондон (1892) — 2-е
  • Лейпциг (1894) — 4-5-е
  • Берлін (1897) — 3-є
  • Лондон (1899) — 6-е (попереду Михайла Чигоріна, Вільгельма Стейніца й інших)
  • Остенде (1906) — 4-5-е
  • Честер (1914) — 1-2-е місця

Матчеві результати Блекберна, загалом, Дещо гірші від турнірних — із 13 проведених поєдинків і відомими тогочасними шахістами англійський майстер виграв лише п'ять. Це були матчі проти:

  • Г. Берда (1879; +5 -1 =1) і (1888; +4 -1 =0)
  • Йоганна Гунсберґа (1881; +7 -4 =3)
  • Йоганна Цукерторта (1887; +5 -1 =8)
  • Дж. Макензі (1888; +2 -1 =1)
  • Френка Дж. Лі (1890)

Матч із Куртом фон Барделебеном у 1895 році закінчився внічию: +3 -3 =3.

Натомість англійського майстра обігрували у матчах Вільгельм Стейніц (тричі: 1863, 1870, 1876), Йоганн Цукерторт (1881), Йоганн Гунсберґ (1887) та Емануїл Ласкер (1892, Лондон; +0 -6 =4).

Одними з найвідоміших партій Блекберна стали дві перемоги над чемпіонм світу Емануїлом Ласкером — у 1895 та 1899 роках.

Свій останній міжнародний турнір зіграв у 72-річному віці в Петербурзі (1914), де отримав ряд яскравих перемог. Загалом у 52 турнірах зіграв 814 партій, набравши 62% очок. Лише трьом шахістам — Блекбернові, Пілсбері та Х. Р. Капабланці вдавалося двічі перемагати Емануїла Ласкер в турнірах.

Неодноразово очолював команду Великобританії на міжнародних змаганнях, у т. ч. в 9 матчах Великобританія—США по телеграфу (1896—1911); в 6 із них зустрічався із Пілсбері (+2 -1 =3).

Популяризатор шахів і шаховий композитор[ред.ред. код]

Популяризовував і пропагував шахи: щорічно здійснював поїздки по Великобританії, виступав із сеансами одночасної гри. Першим із провідних європейських шахістів відвідав Австралію (1895). Провів турне по Кубі (1891).

Був також шаховим композитором, хоча й маловідомим — створив понад 100 шахових задач і досліджень.

Вибрані партії та композиції Джозефа Генрі Блекберна опрацював П. Андерсон Ґрем у книзі Mr. Blackburne's games at chess (Лондон, 1899).

Стиль гри[ред.ред. код]

Представник гострокомбінаційного стилю Блекберн був майстром атак, які проводив уміло та винахідливо. Відзначався глибокими знаннями в дебютній теорії, високою технікою, майстерністю гри в ендшпілі. За вміння грати чорними отримав прізвисько «Чорна смерть» (англ. Black Death). Завдяки динамічному стилю гри, ефектності та ефективності комбінацій його партії не раз отримували призи за красу.

Внесок у дебютну теорію[ред.ред. код]

Мав глибокі знання в дебютній теорії, його іменем названо ряд продовжень:

  1. Продовження Блекберна в захисті двох коней: 1. e4 e5 2. Кf3 Кc6 3. Сc4 Кf6 4. Кg5 d5 5. ed Кa5 6. Сb5+ c6 7. dc bc 8. Фf3 cb5. Довгий час цей хід, введеним до практики Дж. Г. Блекберном, вважали спростуванням продовження 8. Фf3. Лише згодом Єфим Боголюбов довів непотрібність жертви якості чорних.
  2. Продовження Блекберна в голландському захисті: 1. d4 f5 2. g3 Кf6 3. Сg2 e6 4. Кh3. Ідея Блекберна — залишити відкритою діагональ h1—a8. Застосовував на практиці та аналітично опрацьовував цей варіант австрійський шахіст Ернст Ґрюнфельд.
  3. Продовження Блекберна в дебюті чотирьох коней: 1. e4 e5 2. Кf3 Кc6 3. Кc3 Кf6 4. Сe2

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Władysław Litmanowicz, Jerzy Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1986 ISBN 83-217-2481-7
  • Шахматы. Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — 621 с. ISBN 5-85270-005-3